Поняття «аудиторія»: особливості тлумачення

АУДИТОРІЯ МАСМЕДІА

Питання до обговорення

1. Поняття «аудиторія»: особливості тлумачення.

2. Ознаки і види аудиторії масмедіа.

3. Диференціація термінів «аудиторія» і «маси».

Список використаних джерел

Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Монографія / В. Бебик – МАУП,Київ, 2001. – 384 с.
Даниленко Н. Засоби масової комунікації і політична соціалізація особистості / Н. Даниленко // Соціальна психологія. – 2004. – № 4 (6). – С. 61-70.
Деннис Э. Беседы о масс-медиа. / Э. Деннис – М.: Вагриус, 1997.
Іванов В. Основні теорії масової комунікації і журналістики : навч. посіб. / В. Іванов. – К.: Центр Вільної Преси, 2010. – С. 11.
Іванов В. Соціологія журналістики: Навч. посіб. для студ. Ін-ту журналістики / В. Іванов; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: РВЦ "Київський ун-т", 1998. – 239 с.
Квіт С. Масові комунікації : підручник / С. Квіт. – К. : КМА, 2008. – С. 12.
Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Н. Костенко // Розділ IV. Масова комунікація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – №6. – С. 127 – 151.
Лалл Дж.. Мас-медіа, комунікація, культура. Глобальний підхід. – К. :К.І.С., 2002. – С. 17-19.
Луканина М. Текст средств массовой информации и конвергенція / М. Луканина // Политическая лингвистика. – Вип.20. – Єкатеринбург, 2006. – С. 205 – 214
Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Д. Мак-Квейл. – 4-те вид. [пер. з англ. Оля Возьна, Галина Сташків]. – Львів: Літопис, 2010. – 537 с.
Ольшанский Д. В. Психология масс.— СПб: Питер, 2001.— С. 10, 33, 80–82.
Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 “журналістика та інформація” / В.В. Різун.— К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008.— 260 с.; також див. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://referat.znate.ru/text/index-13126.html?page=37 (дата звернення – 21.09.2013).
Різун В. Маси: Тексти лекцій / В. Різун. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – 116 с.
Хоркхаймер М., Адорно Т. Культуриндустрия. Просвещение как обман масс // Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика просвещения. М.: Издательство «Медиум», 1997. – С. 149-209.
Чічановський А., Старіш О. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: Підручник / А. Чічановський, О. Старіш – К.: Грамота. – с. 567.
Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации: учебн. для вузов / Ф.И. Шарков. — М.: Социальные отношения, Перспектива, 2003. — 248 с.
Шейгал Е. Семиотика политического дискурса: Монография / Е. Шейгал. – М.: Волгоград: Перемена, 2000. 368 с.

Як свідчать автори сайту http://uadocs.exdat.com/notion/Аудиторія, нині існує декілька десятків тлумачень поняття «аудиторія». Наведемо деякі з них.

1. Аудиторія це потенційна сукупність людей, яких у даний момент можна класифікувати як читачів, глядачів і слухачів.

2. Аудиторія це зібрання деякої кількості людей, які відчувають схожі очікування певних переживань чи зацікавленні одним тим самим предметом.

3. Аудиторія це не пасивна маса людей, а колектив, який має свої переконання, позиції, точки зору з приводу питання, що обговорюється.

4. Аудиторія це місце, у якому даються в основному теоретичні знання, а також частково прищеплюються ті або інші навички.

Аналіз чотирьох наведених тлумачень свідчить про те, що аудиторією називають:

· сукупність людей;

· зібрання людей;

· колектив;

· місце.

Стосовно нашого предмету аналізу (масмедіа) пропонуємо аудиторієюназивати сукупність соціальних акторів (активно діючих індивідів), увага яких зосереджена на певному масмедійному продукті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії диференціації основних форм масмедійного виробництва	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.