МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Діяльність, її структура та основні видиЛітература План Тема 6. Особистість і діяльність. Між особистісні стосунки, спілкування Лекція 5 Мета: розглянути поняття діяльності з точки зору її механізмів та структури, пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприймання, увагу, мислення, мовлення, емоції, почуття, волю). Деталізувати уявлення про спілкування, його психологічну сутність, якості, роль у житті людини; розглянути проблеми спілкування у соціальному контексті. 1. Діяльність, її структура та основні види. 2. Психологічна сутність пізнавальних процесів людини: А.Відчуття та сприймання. Б.Увага. В.Пам’ять. Г.Мислення. Д.Уява. 3. Спілкування, його функції, форми і засоби. 4. Особистість у суспільстві та колективі.
1. Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Учеб пособие. – Пятигорск, 1990. – C. 102-112. 2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1977. – С. 73-123. 3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 2003. – С. 126-167. 4. Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 1995. – С. 145-162. 5. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – С. 93-117. 6. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Рад. шк., 1968. – С. 422-433. 7. Психология: Учебник для технических вузов / Под общ. ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. – С. 138-154. 8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – С. 64-93. 9. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. – К.: Академвидав, 2005. – С. 58-79, 97-172. 10. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Ростов-на-Д.: Феникс, 2001. – С. 61-126. Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають їх до відповідних реакцій, дій. Потреба – це стан живої істоти, в якому виявляється її залежність від конкретних умов існування. Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Активність тварин характеризується як поведінка й обмежується інстинктивними та умовно-рефлекторними діями, спрямованими на пристосування до умов життя і задоволення різноманітних біологічних потреб – їжі, розмноження, захисту. В потребах тварини предмет їх задоволення постає як безпосередній стимул активності й визначає сам спосіб задоволення потреби. Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю. Особистість як суб'єкт діяльності, задовольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність у досягненні поставленої мети. Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення. Читайте також:
|
||||||||
|