Негарантовані проекти випуску американських депозитарних розписок

Схема випуску депозитарних розписок

Здійснення проекту випуску депозитарних розписок українським емітентом

Проведення бізнес-аналізу. До початку реалізації проекту випуску депозитарних розписок емітенту необхідно провести аналіз його перспективності. Для цього він може звернутися до послуг міжнародного інвестиційного банку. Якщо ж результати попереднього дослідження були позитивними, емітент звертається в іноземну юридичну фірму для проведення консультацій у процесі здійснення проекту (в Україні такою юридичною особою є Baker McKenzie). Також відбувається вибір банку-депозитарію й аудиторської фірми.

Початок підготовки документації для емісії депозитарних розписок. Після того як закінчено формування робочої групи і прийнято рішення про проведення програми, починається підготовка документації для проектів емісії депозитарних розписок. Ця документація містить вивчення й узагальнення фінансових і виробничих даних про емітента. Крім того, починається розробка документів по формах Комісії з цінних паперів США.

Узгодження з інвесторами структури й обсягу емісії. На цій стадії проекту емітент і учасники робочої групи починають підготовку зустрічей з інвесторами. Крім того, продовжується проведення бізнес-плану і готується документація за програмою депозитарних розписок, включаючи обговорення сторонами попередніх умов депозитної догоди і вибір утримувача. Відбувається узгодження структури й обсягу емісії.

Вибір андерайтерів. При вдалій взаємодії всіх учасників робочої групи ця стадія проведення проекту депозитарних розписок припадає на п'ятий - шостий місяці після його початку. На цій стадії вносяться останні зміни у документи і форми Комісії з цінних паперів США, а також завершується підготовка бізнес-аналізу. Після цього остаточні версії документів направляються в Комісію.

Завершення проекту. На цій стадії відбувається реєстрація документів Комісією з цінних паперів США, проходять вирішальні зустрічі з інвесторами, укладається депозитарний договір. Також визначається ціна емісії і починається первинне розміщення депозитарних розписок.

Схема, яка функціонує в Україні, суттєво не відрізняється від схем випуску депозитарних розписок, прийнятих у інших країнах.

У даний час вироблена така схема випуску розписок на ЦП українських емітентів:

Схема випуску негарантованих депозитарних розписок

1. Іноземний інвестор дає доручення своєму брокеру на придбання депозитарних розписок.

2. Брокер інвестора дає розпорядження українському брокеру на придбання еквівалентної кількості акцій на внутрішньому ринку (між ними укладається договір купівлі-продажу).

3.Український брокер купує акції компанії на внутрішньому і реєструє їх у реєстрі акціонерів на своє ім'я.

4. Український брокер укладає з утримувачем договір про відкриття йому рахунка ЦП. Утримувач відкриває йому у своїй системі рахунок ЦП.

5. Український брокер реєструє в реєстрі акціонерів придбані
акції на номінальне ім'я зберігача.

6. На підставі виписки із реєстру про знерухомлення ЦП українського брокера зберігач зараховує ці папери на рахунок брокера і ЦП у своїй системі.

7. Український брокер дає розпорядження утримувачу перевести папери зі свого рахунка на рахунок банку-депозитарію, відкритий в утримувача.

8. Утримувач зараховує акції на рахунок банку-депозитарію і повідомляє його про це.

9. Банк-депозитарій випускає розписки і передає їх на рахунок брокера інвестора у кліринговій системі (DTC, Euroclear, Cedel).

10. Клірингова система зараховує розписки на рахунок брокера.
Типи проектів випуску депозитарних розписок. Проекти випуску

американських депозитарних розписок можуть бути:

– гарантованими (проводяться з ініціативи і при активній участі іноземного емітента);

– негарантованими (не вимагають участі іноземного емітента).

– за можливістю торгівлі на біржовому і позабіржовому ринках США;

– за правами і обов'язками емітента, депозитарія й інвестора, які купили депозитарні розписки;

– за вимогами до реєстрації депозитарних розписок.

Негарантовані АДР — не ініціюються і не контролюються емітентом. Як правило, вони проводяться брокером у відповідь на вимоги інвесторів, проте можуть також ініціюватися інвестиційним банком. Брокер виступає у ролі маркет-мейкера щодо емісії і працює разом з американським банком, що, виступаючи як депозитарій, здійснює випуск депозитарних розписок. Депозитарій і емітент спільно подають заявку відповідно до Правила 12g 3-2 (b)y Комісію з цінних паперів США з проханням про звільнення від вимог повної
звітності (відповідно до Закону «Про цінні папери і біржі» 1934 p.).

Оскільки АДР негарантовані — проекти звільняються від повної звітності. У США ними можна торгувати тільки на позабіржовому ринку, а котуватися вони можуть тільки у “рожевих сторінках” (списку акцій і їхніх цін на позабіржовому ринку). Єдина вимога Комісії з цінних паперів США - це надання в Комісію інформації, що публікуєтеся емітентом на батьківщині. Це обумовлено ситуацією, коли інвестор вимагає якнайбільше інформації про іноземну компанію, акції якої він збирається придбати за допомогою депозитарних розписок, адже він дійсно ризикує, вкладаючи власні кошти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Переваги депозитарних розписок.	\|	Гарантовані проекти депозитарних розписок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.