Поняття та ознаки права

Тема 1.3: Основи теорії права

Лекція 2

1. Поняття та ознаки права

2. Функції та принципи права

3. Джерела (форми) права

4. Норми права. Система права

Література:

Основна:

1. Брецко Ф. Ф.Основи держави і права: Навч. посіб.: У 2 кн. - Ужгород, 1998.

2. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К.Основи держави і права. –

К., 2002.

3. Керецман В., Семерак О.Правознавство. - К., 2002.

4. Ківалов С. В., Музиченко П. П. та ін.Основи правознавства України. -

Харків, 2002.

5. Котюк В. О.Основи держави і права. - К., 2001.

6. Лисенков С. Л.Основи держави і права у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К., 1997.

7. Лисенков С. Л.Основи правознавства. - К., 2000.

8. Молдован В. В.Основи держави і права: Курс лекцій. - К., 1997.

9. Основиправознавства / За ред. І. Б. Усенка. - К., 2002.

10. Основидержави і права: Навч. посіб. / За ред. А. М. Колодія і

А. Ю.Олійника. - К., 1997.

11. Пастухов В. П., Пеньківський В. Ф., Наум М. Ю.Основи правознавства. -

К., 2000.

12. Правознавство: Навч. посіб. / За ред. В. Г. Гончаренка. - К., 2002.

13. Правознавство: Підручник / За ред. В. В. Копєйчикова. - К., 2002.

Додаткова:

14. Алексеев С. С. Право: азбука - теория - философия: Опыт комплексного

исследования. - М., 1999.

15. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / За ред В. В. Копєйчикова. - К., 1999.

16. Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія права (зі схемами, кросвордами, тестами): Підручник. - К., 2002.

17. Комаров С. А., Малько А. В. Теория государства и права. - М., 2000.

18. Нечитайленко А. А. Основы теории права: Учеб. пособие. - Харьков, 1999.

19. Общая теория государства и права: Академ. курс: В 2 т. / Отв. ред. проф.

М. Н. Марченко. - М., 1999.

20. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. В. С. Нерсесянца. - М., 1999.

21. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави. - К., 2001.

22. Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. - Харьков, 2000.

23. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. - М., 2001.

Одне з соціальних завдань держави полягає в регулюванні суспільних відносин. Держава регулює такі відносини за допомогою певних правил поведінки загального характеру, які прийнято називати нормами права. Сукупність таких норм і становить право відповідної держави.

Водночас право як регулятивна сила має низку притаманних йому ознак, які якнайкраще розкривають його сутність. Загалом можна виділити такі ознаки права.

Право складається з норм – правил поведінки загального характеру, що регулюють суспільні відносини. “Norma” у перекладі з латинського означає “зразок”, а нормативне регулювання за своєю сутністю є встановленням загальних правил поведінки, які повинні застосовуватись у разі настання певних життєвих обставин.

Право як регулятивна система складається з дозволів (“можна”), заборон (“не можна”) і зобов’язань (“потрібно”), що визначають загальні межі поведінки суб’єкта. Право має не персоніфікований, не конкретний, а загальний характер. Тут немає індивідуального адресата, оскільки право регулює не конкретну ситуацію, а низку подібних ситуацій. Воно поширює свою дію на всіх, хто виявився у визначених умовах, у визначеній якості. Крім того, воно характеризується неодноразовістю і тривалістю дії.

Право – система формально визначених норм, тобто таких, у яких чітко визначається воля держави. Як правило, формальна визначеність забезпечується за рахунок фіксації норм у нормативних актах, адже ще з найдавніших часів правителі прагнули до чіткого зовнішнього прояву своїх офіційних розпоряджень і, як правило, – до ознайомлення з ними населення. Так, закони царя Хаммурапі були вибиті клинописом на базальтовому стовпі, що, вірогідно, знаходився у центрі Вавилону.

Право – це не просто сукупність норм, а визначена їхня система. Тільки в системі, у взаємозв’язку правові норми можуть виявити свої регулюючі властивості. Чим краща узгодженість правових приписів, тим ефективніше право.

Право встановлюється державними органами. Кожен державний орган у межах своєї компетенції видає нормативні акти, в яких містяться норми права. Це не єдиний, але найбільш характерний спосіб встановлення права.

Право обов’язкове для виконання тими громадянами, організаціям чи органами держави, яким воно адресовано. У загальнообов’язковості офіційних розпоряджень виявляється суверенітет держави.

Реалізація права гарантована державою. Більшість правових норм дотримується і виконується добровільно, однак за кожною нормою потенційно існує можливість державного примусу до виконання і відповідальність за її порушення. Для багатьох людей це є чинником, що забезпечує правомірну поведінку.

Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених норм, що встановлюються і забезпечуються державою та спрямовуються на врегулювання суспільних відносин.

Сутність права, як і сутність держави, полягає у його соціальному призначенні – регулюванні суспільних відносин та організації управління суспільством.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні теорії походження держави і права	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.