Складання бібліографії за темою проекту.

Мал. 8

Натискаючи почергово на кожну вкладку будемо одержувати кожну наступну сторінку з відповідного посилання. Вкладки не зникають, тому можна миттєво перейти до потрібної сторінки не повертаючись до сторінки із посиланнями.

4.При бажанні можна дізнатись, що відомо про Гюйгенса та його відкриття в світових ресурсах Web. Знаючи ключове слово Huygens, на сервері «Northern Light» можна одержати близько 30 тис. посилань.

Після зібраних матеріалів проводять первинну зачистку. Суть роботи полягає в тому, що за допомогою миші виділяють потрібні фрагменти з тексту на Web-сторінках, а потім копіювати їх в документ Word. В результаті на заміну великої кількості завантажених з мережі файлів, по яких розкидана інформація, ми одержуємо один файл Word, в якому не буде нічого зайвого, крім тексту (див рис.9)

Безпосередньо процес обробки матеріалів для реферату методом компоновки здійснюється наступним чином:

1.Запускають текстовий процесор і створюють в ньому документ (поки що пустий). Потім запускають браузер і відкривають в ньому першу з раніше зібраних Web-сторінок.

2.Спочатку на Web-сторінці виділяють текст протягуванням миші. Якщо весь текст сторінки може знадобитись для теми реферату, його можна виділити

Мал. Компоновка знайдених матеріалів в одному документі

Мал.9 Компоновка матеріалів в одному документів комбінацією клавіш CTRL+A.

3.Після цього необхідно клацнути на виділеному тексті правою клавішею миші і у створеному контекстному меню вибрати команду Копіювати (Копировать)

4.На Панелі задач переключаються у вікно текстового процесора.

5.Встановлюють покажчик миші у те місце документу, куди буде копіюватись інформація, і дають команду Правка Спеціальна вставка

Невідформатований текст.

Спеціальна вставка потрібна для того, щоб відокремити другорядний матеріал, яким наповнена Web-сторінка – таблиці, гіперпосилання, рисунки, рекламні тексти та ін. Якщо зробити звичайну вставку, то вони перейдуть у документ де готується реферат і будуть заважати.

6.На цьому етапі роботи за допомогою Пані задач знову переключаються у вікно браузера і виконують всі операції як було описано вище.

7.Після обробки одного Web-документа, завантажують наступний і так обробляють всі 9 чи більше сторінок.

8.Після завершення роботи над папкою 1 переходять до наступної папки і так далі обробляють і компонують матеріал кожної тимчасової папки, що розміщені на Робочому столі.

Отже, в підсумку ми одержимо великий за обсягом документ, який є робочою основою де будемо створювати реферат. Розмір цього документу у декілька разів більший за потрібний розмір реферату. І це не дивно, адже інформація зібрана з різних серверів Інтернету і, не виключено, що деяка інформація повторюється по декілька разів. Отже, перше завдання після зібраної інформації в одному документі – провести ревізію на предмет того, що є. Для цього відкривають файл в текстовому процесорі і прочитують зібрані тексти. Після кожного прочитаного блоку інформації ставлять заголовок, що характеризує його зміст. Наприклад, Походження та освіта (це про ранні пори року з життя Гюйгенса); Дослідження хвильових властивостей світла; Винаходи у галузі механіки; Маятниковий годинник; Література (іноді на веб-сторінках поруч із текстами наводиться використана література). Якщо деякі заголовки повторюються не викидайте їх відразу а прочитайте всі нумеруючи кожен, наприклад: Винаходи у галузі механіки-1, Винаходи у галузі механіки-2 і т.д.

Коли всі зібрані матеріали прочитані і заголовки розставлені, необхідно поглянути на документ так, щоб бачити лише одні заголовки (без тексту). Для цього в текстовому процесорі Microsoft Word є спеціальний засіб, який називається режим перегляду структури документа. В програмі Microsoft Word 2007 переключення в режим перегляду структури документа виконують командою Вид Схема документа. В такому режимі можна охопити поглядом весь документ і швидко проаналізувати, який матеріал є зайвим, які його частини необхідно відразу видалити.

Тексти, які дослідник зміг зібрати під час підготовки вихідних положень матеріалів, складають зміст документа. Однак зміст – це ще не весь документ. Оскільки збір матеріалів здійснювався з різних серверів, то структура документа на цьому етапі компоновки є хаотичною. Для того щоб виправити ситуацію, в тому самому режимі перегляду документа є кнопки із стрілками. Якщо курсор миші навести на заголовок який хочемо перемістити і клацати на стрілки то матеріал буде відразу переміщуватись, що буде видно по заголовку. Тобто, разом із заголовком перейде і текст, який до нього прикріплений. Така технологія роботи дає змогу значно економити час і компонувати матеріал швидко, не переглядаючи зайвий раз раніше прочитаний текст.

Наступним кроком є більш докладна компоновка структури реферату відповідно до його теми. Так, якщо у змісті реферату розглядатимуться історичні аспекти досліджуваної теми (приклад з Гюйгенсом), то логічно розташовувати розділи відповідно до біографії вченого.

Якщо реферат присвячений певній події (наукове відкриття, суспільне перетворення тощо), то послідовність розташування розділів реферату може бути дещо іншою. Спочатку викладають передумови, які підготували подію, потім огляд чи аналіз ситуації яка склалась. У випадку з науковим чи технічним відкриттям, необхідно обов’язково розглянути суть проблеми у даній галузі наук чи технічне протиріччя, що згодом було розв’язане, і визнане в історії техніки як відомий на сьогоднішній день об’єкт чи пристрій.

Якщо реферат присвячений технічному об’єкту або процесу, то порядок як правило хронологічний, і відповідає розвитку знань про даний технічний об’єкт, явище чи процес.

Після завершеннявище описаного компонуваннятаправки структури початкових матеріалів реферату, слід перейти в один з режимів перегляду документу: Вигляд > Звичайний або Вигляд > Розмітка сторінки. На екрані монітору з’явиться майже готовий документ - реферат. Проте у нього є дві суттєві ознаки: по-перше, він перевантажений інформацією, оскільки в ньому багато ще повторюється певна інформація по кілька разів, а по-друге, це не самостійна робота, оскільки все, що тут зібрано – з інших джерел інформації. Тому, слід ще раз переглянути реферат і видалити все, що повторюється по кілька разів. Окремо необхідно звернути увагу на переходи від однієї теми до іншої. Такі переходи необхідно доповнити власними думками чи ідеями, якщо такі будуть з’являтись.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи – вступ і висновки. Традиційно вважається, що написання вступу до реферату найбільш складна частина його роботи, і це зрозуміло, оскільки починати з цього роботу над рефератом не варто. Вступ пишуть, коли роботу над змістовим наповненням завершено.

У вступі може бути самостійна тема – актуальність проблеми чи проекту. Під актуальністю розуміється значення того, про що написано в рефераті, для науки, техніки, культури, освіти тощо. Якщо діяти нестандартно, тему вступу можна зробити більш різноманітною до змісту реферату. Наприклад, якщо реферат присвячений винахідникові механічних пристроїв Гюйгенсу, то вступ можна присвятити розповіді про прилад, який він винайшов – маятниковий механізм. Такий підхід зручний для творчих рефератів.

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у вигляді висновків. У висновках не варто розглядати ті питання чи положення, яких немає у тексті реферату. Отже, висновки можна швидко підготувати на основі готового матеріалу, особливо варто звертати увагу на висловлені думки чи короткі узагальнення, які є у змісті реферату. Ще важливо – висновки не повинні бути об’ємними, але обов’язково чіткими та лаконічними без зайвих відступів щодо актуальності теми дослідження.

Під час роботи над проектом написання реферату допомагає узагальнити теоретичні або наукові положення, систематизувати досвід вже відомих розробок або наукових праць з досліджуваної проблеми і, є складовою частиною портфоліо проекту.

Якщо тема складна, то може бути складено декілька рефератів, особливо, якщо проект колективний. До зібраної та скомпонованої інформації можна неодноразово звертатись та використовувати для уточнення певних теоретичних положень у продовж всього терміну роботи над проектом.

Обов’язковою структурною частиною реферату є списки використаних літературних джерел. Бажано щоб було два списки літератури – один відповідав знайденим у бібліотеці книжкам та журналам, інший – додатковий, для джерел знайдених в мережі Інтернет.

Треба відзначити, що під час оформлення проектної роботи необхідно також правильно складати бібліографічний список: Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

ü списки обов’язкової та рекомендованої літератури з навчальної дисципліни;

ü бібліографічні списки в підручниках і монографіях з даної теми;

ü предметні каталоги бібліотек;

ü Інтернет-ресурси.

До бібліографії та списків літератури, що складають в рефераті чи до проектної роботи необхідно:

ü розміщувати списки джерел за алфавітним порядком;

ü вказувати рік видання

ü вказувати місце видання та видавництво, в якому вийшла книга;

ü зазначити кількість сторінок в даній книзі чи монографії;

ü якщо використовуються матеріали Інтернет-ресурсів, то необхідно вказати їхню електронну адресу, а також дату перегляду Веб-ресурсу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Електронний спосіб аналізу та компонування інформації для проекту.	\|	Збереження ресурсів і адрес Інтернету.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.024 сек.