Збереження ресурсів і адрес Інтернету.

Інтернет випливає із сутнісних функцій, що властиві глобальній комп’ютерній мережі, а саме [17, 18, 77]:

Інтернет — загальнодоступне сховище інформації, всесвітня бібліотека, архів, інформаційне агентство;

Інтернет — глобальний комунікаційний канал, що забезпечує у всесвітньому масштабі передачу мультимедійних повідомлень;

Інтернет — допоміжний засіб соціалізації й самореалізації особистості та соціальної групи шляхом спілкування із зацікавленими партнерами, всепланетний клуб зацікавлених партнерів.

Інтернет — глобальна соціально-комунікаційна комп'ютерна мережа, що призначена для задоволення особистих і групових комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій.

Інтернет-ресурси — новий комунікаційний канал. Інформаційний ресурс глобальної комп’ютерної мережі розглядається як сукупність документів, що існують в електронній формі та системно взаємопов’язані між собою як різновидові інформаційні джерела, що оприлюднюються через мережу Інтернет і використовуються для виконання їх функцій.

На сьогодні в Інтернеті з'являється все більше зібрань публікацій, доступ до яких безоплатний для користувачів. Зародилася ініціатива під назвою «Open Access» — «Відкритий доступ». Ця ініціатива набуває все більшого розповсюдження. Станом на вересень 2009 р. в Registry for Open Access Repositories — ROAR (Реєстр сховищ відкритого доступу до наукових публікацій) таких архівів вже понад 1,4 тис.

Виникнення інформаційно-комунікаційних технологій, особливо мережі Інтернет, обіцяє істотно розширити можливості рівного поширення знання. Ідеал загального сховища світових знань (Global Knowledge Partnership, http://www.globalknowledge.org/gkps_portal/index.cfm?& menuid=8) вже не здається недосяжним.

Важливі світові ініціативи, такі як World Summit on the Information Society — WSIS (Світовий Саміт інформаційного суспільства, http://www.itu.int/wsis/index.html), прагнуть виявити можливості нових технологій, що дозволять ліквідувати інформаційну нерівність і досягти мети, проголошеної Millennium Development Goals. Водночас декларація WSIS закликає об'єднати зусилля в побудові інформаційного суспільства без меж. Один із підходів базується на феномені «відкритого контенту» , під яким розуміють будь-які інтелектуальні продукти (текстові документи, мультимедійні матеріали, комп’ютерні програми тощо), що подані в Інтернеті і припускають їхнє вільне копіювання та використання за умов посилання на автора інформації.

Коли мережевий користувач має доступ до мережі та здійснює відповідний пошук, то існують певні мережеві інформаційні ресурси, здатні задовольнити його потреби. Власники глобальної мережі повинні забезпечувати з’єднання користувача з мережевими ресурсами, щоб воно було настільки зручним, легким та швидким, наскільки це можливо.

Відповідна систематизація документів на веб-сайтах також є важливим засобом для досягнення мети цього закону.

Якщо веб-ресурс публікується, розповсюджується, розширюється мережевим сайтом таємно, даний ресурс не може бути легко знайденим і використаним для пошуку, то в даному випадку користувач може просто випадково наштовхнутися на нього, а в іншому, — мережевий ресурс залишається дуже довго недоступним.

Як власник мережі знаходить свого користувача для своїх ресурсів? Для цього існує багато шляхів, наприклад: розповсюдження нових мережевих ресурсів через списки адресатів, поштові реєстри та дискусійні групи; створення списку мережевих ресурсів на базовій веб-сторінці сайту; представлення веб-ресурсів у пошукових машинах і каталогах, які є розповсюдженим шляхом індексування нових ресурсів веб-сайту тощо.

Також необхідно застосування структурованої, добре організованої і найбільш категорійної карти (схеми) сайту, оскільки це гарантує уніфікованість обробки різних мережевих інформаційних ресурсів за однаковими темами. Він (сайт) повинен бути простим і легким у використанні. Важливим є правильний зв’язок з веб-ресурсом.

Для допомоги користувачам необхідно також використовувати навігаційні зв’язки.

Будь-який архів відкритого доступу можна конфігурувати так, щоб він забезпечував глобальну інтероперабельність, з використанням протоколу, розробленого міжнародним співтовариством у межах Open Archive Initiative (Ініціатива відкритих архівів), і відомий як Open Archive Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAI-PMH). У всіх архівах цього типу можна вести пошук за допомогою таких програм, як OAIster, Google, Яндекс, Мета тощо. Станом на вересень 2009 р. OAIster індексував понад 23 млн записів з понад 1 тис. організацій.

Крім демонстрації величезних можливостей програми пошуку, ці цифри свідчать про те, що в архівах є безліч документів, неопублікованих у виданнях. Всі вони проіндексовані по певними полями, їх легко знайти за допомогою ключових слів. Це дозволяє авторам інших країн стати частиною міжнародного співтовариства, а їхнім роботам — частиною світової бібліотеки.

Таким чином, наслідком розвитку інтернет-технологій стала поява інтернет-публікацій, що не вписуються у звичайні класифікації традиційних ресурсів, які мають трохи інші характеристики.

Тобто завдяки Інтернету, з'явився широкий доступ до ресурсів, які в традиційному середовищі належали до видань, що не публікуються.

Саме цим пояснюється поява терміна «ресурси Інтернет» або «інтернет-ресурси», що поєднує всі різнорідні документи, подані в глобальній мережі, які можуть бути використані для вирішення різних інформаційних завдань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Складання бібліографії за темою проекту.	\|	Технологія створення публікації. Добір необхідної інформації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.