Учасники цивільних відносин

Предмет цивільного права

Тема. Загальні цивільного права

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Нормативні акти

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.

4. Закон України "Про авторське право і суміжні права".

5. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні

моделі".

6. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки".

7. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг".

1. Поняття цивільного права. Поняття цивільних правовідносин.

2. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин.

3. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин.

4. Об'єкти цивільних правовідносин. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільне право - це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників

Майнові відносини - це правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ.

Майнові відносини

Особисті немайнові відносини

· Майнові відносини, повязані з належністю майна певним особам (володіння, користування, розпорядження майном) · Майнові відносини, пов’язані з переходом майна від одних осіб до інших (купівля-продаж, поставка, оренда, найм).

· Нерозривно пов’язані з майновими (авторське право на твір). · Не пов’язані прямо з майновими, але іноді можуть впливати на них (захист честі, гідності, ділової репутації).

Фізичні особи

Юридичні особи

Територіальні громади

Держава Україна

Іноземні держави

АРК

2. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин.

Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин. Для того, щоб виступати суб'єктом цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб'єктністю, яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Цивільна правоздатність ~ це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов'язки.

Зміст цивільної правоздатності громадян полягає у тому, що вони можуть:

• мати майно, землю, житло, техніку тощо в особистій власності;

• мати право користування житловими приміщеннями, які належать державі чи організації;

• успадковувати і заповідати майно;

• обирати рід занять і місце проживання;

• мати права авторства на твір науки, літератури і мистецтва, відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію, промисловий зразок;

• мати інші майнові та особисті немайнові права.

Цивільною правоздатністю володіють усі фізичні особи. Виникає вона у момент народження і припиняється у момент смерті людини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку та деякими іншими факторами. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. У деяких випадках фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

Цивільний кодекс України дає роз'яснення поняття "місце проживання особи".

Місцем проживання фізичної особи вважається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці 10-14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10-річного віку, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Марксистський	\|	Поняття юридичної особи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.