• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ОХОРОНА ПРИРОДИ (12 год.)

ГУРТКА (4 год.)

ПРОГРАМА

Разом 127 27 74 26

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

1. ВСТУПНА БЕСІДА ПРО ЗАВДАННЯ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО

Історичне краєзнавство та його становлення: античні краєзнавці (Геродот, Аристотель, Демокрит, Квінтиліан). Краєзнавчі погляди Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки. Роль українських істориків-краєзнавців О. Левицького, П. Єфіменка, М. Грушевського, Д. Яворницького в дослідженні історії рідного краю та популяризації краєзнавчих знань.

Туризм – спосіб пізнання історії рідного краю. Перші туристські організації в Україні. Туризм і краєзнавство. Завдання та зміст роботи історико-краєзнавчого гуртка. Особливості роботи юних істориків-краєзнавців.

2. ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧІ МОЖЛИВОСТІ РІДНОГО КРАЮ,

Фізико-географічна та економічна характеристика рідного краю. Географічне положення, рельєф, клімат, рослинний та тваринний світ. Корисні копалини. Розвиток промисловості та сільського господарства.

Транспортний зв'язок. Кордони рідного краю. Екскурсійні об’єкти: історичні, архітектурні та інші пам’ятні місця. Довідники, путівники та інша краєзнавча література про рідний край.

Охорона природи. Закон про охорону природи. Ознайомлення з Червоною книгою України.

Практичні заняття. Вивчення кордонів рідного краю. Робота з краєзнавчою літературою про рідний край. Ознайомлення з маршрутами походів по рідному краю. Екскурсії пам’ятними місцями рідного краю, до музеїв, на промислові підприємства.

3. ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (10 год.)

Історичне краєзнавство – джерело збагачення учнів знаннями про рідний край. Зв'язок історичного краєзнавства з історичною наукою. Форми організації краєзнавчих досліджень: державне, шкільне, громадське. Шкільне краєзнавство: програмне, позапрограмне. Історичне краєзнавство та туризм у школі. Суспільно-корисний характер історичного краєзнавства.

З історії історичного краєзнавства. Народне краєзнавство, народні краєзнавці. Указ Петра І про збирання, пошук та зберігання цікавих знахідок народних краєзнавців».

Практичні заняття. Визначення об’єктів краєзнавчих досліджень. Використання даних історичного краєзнавства на уроках та в інших позашкільних заходах. Ознайомлення з краєзнавчими об’єктами рідного краю.

4. ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА (14 год.)

Речові джерела. Види речових джерел. Археологічні матеріали – найстародавніший вид історичних джерел. Пам’ятники архітектури – культові споруди: Десятинна церква, Софійський собор у Києві, Спаський собор у Чернігові та ін. Будівництво оборонних ліній і міст-фортець. Внутрішнє планування та забудова міст.

Образотворчі джерела: старовинні гравюри, малюнки, картини із зображенням міст, сіл, храмів, монастирів, національних костюмів, побутових сцен.

Фотографії. Листівки – документальний матеріал юних краєзнавців. Письмові джерела. Винайдення писемності. Слов’янська азбука, рукописи. «Берестяні грамоти». Книгодрукування як джерело вивчення історії рідного краю та його історико-культурна цінність. Розвиток книгодрукування в Україні. Поява перших літописних зводів. Значення Києво-Печерського монастиря в поширенні літописання. «Повість минулих літ», «Слово про закон і благодать», «Слово про Ігорів похід», «Поучення» Володимира Мономаха.

Усні джерела. Мова – стародавня форма спілкування людей. Топоніміка – наука про походження, зміст і закономірності розвитку географічних назв. Історична обумовленість географічних назв.

Антропоніміка – наука про походження, зміну, географічне поширення власних імен людей.

Збирання та вивчення пам’яток усної народної творчості – важливий напрямок шкільного краєзнавства. Пісні. Легенди, загадки, билинні цикли. Обрядові пісні, танці. Професійні виконавці.

Практичні заняття. Ознайомлення з «відкритими листами» – дозволом на дослідження археологічних пам’ятників. Екскурсії, походи до місць археологічних розкопок. Ознайомлення з пам’ятками архітектури. Фотографування та замальовування пам’ятників. Робота в архівах і з періодичною пресою. Вивчення географічних назв рідного краю. Збирання і вивчення творів усної народної творчості.

5. ПАМ’ЯТНИКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ (16 год.)

Історичні та культурні пам’ятники – надбання народу. Види пам’ятників історії та культури:

- пам’ятники історії: будівлі, пам’ятні місця, пов’язані з важливими історичними подіями в житті народу;

- пам’ятники археології: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, кам’яні споруди, наскельні зображення, старовинні предмети;

- пам’ятники містобудування та архітектури: архітектурні ансамблі й комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки старовинного планування і забудови міст та інших населених пунктів; будівлі війскової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти;

- пам’ятки мистецтва – твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного й інших видів мистецтв;

- документальні пам’ятки – акти органів державної влади та органів державного управління, інші письмові документи, кіно- і фотодокументи, звукозаписи, записи фольклору, музики, рідкісні видання.

Державний облік пам’ятників історії та культури, порядок і умови їх використання. Охорона пам’ятників історії та культури. Ремонт пам’ятників історії та культури. Реставраційні роботи.

Практичні заняття. Ознайомлення із «Законом про охорону природи та використання пам’ятників історії та культури». Екскурсії та походи з метою ознайомлення і вивчення пам’ятників історії та культури рідного краю. Виконання завдань Товариства охорони пам’ятників історії та культури.

6. ЗБИРАННЯ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ

ПРО РІДНИЙ КРАЙ (26 год.)

Роль історичного краєзнавства у вивченні культурно-історичних, трудових, духовних традицій українського народу.

Шляхи збирання історико-краєзнавчих матеріалів:

Планомірне систематичне збирання документів, пам’яток та інших краєзнавчих матеріалів;

Експедиційне збирання;

Приймання подарунків і випадкових надходжень.

Поняття «рідний край». Територія, кордони, природні умови та населення рідного краю.

Методи краєзнавчих досліджень рідного краю:

- літературний (використання друкованих джерел про рідний край);

- польових спостережень (використання технічних засобів);

- картографічний (карти та їх значення у вивченні рідного краю);

- окомірна зйомка місцевості та складання карт;

- статистичний (відбір та обробка кількісних показників при вивченні населення, господарства, економічних зв’язків).

Бесіди зі старожилами, встановлення історичних фактів.

Практичні заняття. Визначення кордонів рідного краю, робота з літературними джерелами. Встановлення зв’язків з архівами, музеями, пошук безпосередніх учасників або свідків різних історичних подій. Зустрічі з учасниками подій або їх родичами, записи їх спогадів, обробка листів, документів, фотографій. Вивчення картографічного матеріалу рідного краю.

Дводенний похід по рідному краю.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОЇ

ЕКСПЕДИЦІЇ (36 год.)

Мета та завдання експедиції. Розподіл обов’язків між членами групи. Розробка маршруту. Польовий зошит, польовий щоденник. Технічні засоби. Спеціальні запитальники. Вимоги до ведення спеціального зошита та щоденника.

Методи збирання історико-краєзначих матеріалів:

- безпосереднє ознайомлення з предметами матеріальної культури та порядок їх фіксації;

- спостереження за щоденним життям місцевого населення;

- анкетне опитування населення;

- виявлення рівня духовного життя за пам’ятниками матеріальної культури;

- застосування масштабного креслення, зйомка планів поселень, складання планів типових житлових і господарських будівель і пам’ятників;

Практичні заняття. Робота з картографічним матеріалом з метою складання маршруту подорожі. Підготовка технічних засобів. Ведення польового зошита та щоденника. Записи спогадів. Збирання фольклорно-етнографічного матеріалу, опис археологічних та історико-культурних пам’ятників рідного краю. Виконання завдань різних громадських і наукових установ.

8. РОБОТА ШКІЛЬНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (9 год.)

Положення про музей закладу освіти. Експозиція музею. Фонди музею та їх значення.

Практичні заняття. Складання паспортів до експонатів. Підготовка матеріалів для музею. Масові заходи в музеї.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЮНИХ

ІСТОРИКІВ-КРАЄЗНАВЦІВ

Учні повинні знати:

- краєзнавчу літературу про рідний край;

- твори усної народної творчості рідного краю;

- пам’ятники історії та культури рідного краю.

Учні повинні вміти:

- визначати краєзнавчі об’єкти рідного краю;

- класифікувати джерела історичного краєзнавства;

- встановлювати історичні факти, записувати спогади старожилів, учасників історичних подій, працювати в архівах, бібліотеках, установах;

- вести спеціальний щоденник;

- збирати історично-краєзнавчі матеріали під час краєзнавчих експедицій.

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА ГУРТКА «ІСТОРИКИ-КРАЄЗНАВЦІ»

(2-й рік навчання)

Мета програми – закріпити вміння та навички виконання простих пошукових завдань музеїв, архіві; навчитися працювати зі спеціальною літературою; ознайомитися з археологічною спадщиною рідного краю.

Читайте також:

1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
2. VI. ОХОРОНА ФЛОРИ І ФАУНИ
3. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
4. Аналіз лінгвістичної природи написань
5. Блок 4. Умови та охорона праці.
6. Вплив природи на суспільство
7. Географія і проблема взаємодії суспільства і природи.
8. Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
9. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери. Охорона атмосфери від забруднення.
10. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
11. До теми 9: Правова охорона навколишнього природного середовища в містах і інших населених пунктах, у промисловості, енергетиці, на транспорті й у сільському господарстві.
12. Еволюція взаємовідносин людини та природи

Переглядів: 819