Конкурс на проект відновлення Хрещатику був оголошений 22 червня 1944 року. До кінця 1944 року було розроблено 22 проекти відновлення головної вулиці Києва (9 – по відкритому конкурсу, 11 – по закритому + 2 подано поза конкурсом). Цікавим є те, що в багатьох проектах планувалося використовувати ескалатори на спуску від Хрещатику до Набережної. У другому турі конкурсу запропонували брати участь трьом групам архітекторів під керівництвом Власова, Тація і Заболотного. Але Заболотного було розкритиковано на урядовому рівні через використання форм укр. необароко.
У 1949 рішенням згори виконання остаточного проекту було доручено групі Власова.
За планом старий Хрещатик мав стати широкою магістраллю, ширина якої в лініях забудови досягає на деяких ділянках до 100 м. При відбудові ліва сторона піднялась на 2 метри, а перед будинками був висаджений каштановий бульвар.
Проект Тація, 1944
В архитектурно-планувальній композиції Крещатику відображено три крупні планувальні вузли-площі: Ленінского комсомола (Європейська площа), площади Октябрьской революции (Майдан Незалежності) і Бесарабської площі.