Історія створення проективних методів

Витоки проективної техніки починаються в дослідженнях Ф.Гальтона, який активно вивчав асоціативний процес. Він вперше встановив, що так звані вільні асоціації визначаються попереднім досвідом людини.

ПізнішеК.Г.Юнг (швейц. вч.), теж працюючи з асоціаціями, створює тест, який дозволяв актуалізувати приховані переживання – комплекси особистості. Цей тест складається з 100 слів (хворий, гордовитий, сердитий, тощо), на які потрібно дати свій асоціативний ряд. Автор, пропонуючи цей список слів, уважно слідкував за тим, як поводяться пацієнти при відповіді, інтервал між подачею слова-стимула та відповіддю фіксувались секундоміром. Іноді в комплексі з цим тестом використовувався пневмографта психогальванометр для виміру змін, зумовлених виділенням поту на долонях досліджуваного. Т.ч. Юнг ініціював використання цієї методики як поліграфа – „детектора брехні”, але пізніше таке її використання було піддане критиці і в теперішніх умовах судової діагностики не використовується.

Юнг вважав (1905), що блокування відповідей досліджуваного більш ніж на 2 сек. вказує на те, що зачеплений підсвідомий комплекс. В результаті своїх дослідів, Юнг дійшов висновку, що дисоційовані ідеї комплексу заряджаються емоціями, а механізми, які утримують їх ізольованими від свідомості, ті ж самі, що і в описаних Фрейдом випадках неврозів та істерії. Саме з цього приводу, існує точка зору, що не Юнгу належить відкриття феномену, що лежить в основі усіх проективних методик - Фрейд використав метод вільних асоціацій ще в 1892-1898 роках.

Сам Фрейд висловився про роль Юнга в проективнній діагностиці таким чином: „…значення дослідів Юнга у швидкій експериментальній перевірці стверджень психоаналізу і прямого показу в навчанні таких зв’язків, які міг би продемонструвати тільки психоаналітик” („К истории психоаналитического движения”, 1909).

Приблизно в той же час, що і Юнг, в Америці Г.Кент та А.Розанов (1910) сконструювали тест, який був схожий на процедуру, запропоновану Юнгом, і теж складався з 100 слів. За його допомогою дослідники прагнули діагностувати психічні розлади на основі атипічних вільних асоціацій.Вони вважали, що поширені слова будуть викликати типові асоціації у здорових людей (стіл – стілець, темно - світло), а хворі люди будуть давати більшу кількість оригінальних індивідуальних відповідей. Але ця гіпотеза в більшості досліджень не підтвердилась. Заслуга дослідників полягає в складенні великого списку асоціацій здорових людей (типічних відповідей).

Дійсну революцію в проективній методологіці призвела книга Германа Роршаха „Психодіагностика” (1921). Саме з неї почався новий етап в розвитку експериментального вивчення особистості – етап проективного її дослідження.

Герман Роршах народився в 1884 році у Цюріху. Отримавши медичну освіту в Швейцарії і Німеччині, він успішно захистив докторську дисертацію під керівництвом Е. Блейлера.

Справедливості ради потрібно відзначити, що російські учені теж внесли свій внесок в створення проективной психодиагностики: так, В.В.Абрамов в 1911 році запропонував метод доповнення фрази для дослідження творчої діяльності психічнохворих.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 4: Проективний метод як діагностична процедура.	\|	Характеристика проективних методик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.