Характеристика проективних методик.

1. Методика чорнильних плям. Однією з найпопулярніших проективних методик є тест чорнильних плям Германа Роршаха (швейц.) вперше описана у 1921 році. Хоча стандартизовані серії чорнильних плям і раніше використовувались психологами для вивчення уяви та інших психічних функцій, Роршах був першим, хто використав їх для діагностичного обстеження особистості в цілому. Розвиваючи метод, Роршах експериментував з великою кількістю плям, які він пред’являв різним групам психічно-хворих людей. Емпіричним шляхом він диференціював відповіді та реакції досліджуваних. Потім перевіряв отримані показники на здоровій вибірці (нормальних людях), а також на нормальних людях різних професій. Т.ч. методологія Р. була основана на опорі на зовнішній критерій (стимул).

Зі смертю Р. у 1922 році, розробку методу продовжили його колеги. Одначе, із-за відсутності стійкої систематизації даних, процедури проведення, обробки та інтерпретації результатів „подлинного Роршаха” говорити про єдиний стандартизований тест Роршаха було б невірним. Різні системи, у підході до цієї методики, об’єднанні лише одним: 10 оригінальних таблиць (картинок), що є стимульним матеріалом. Таблиці тесту Роршаха представляють собою двусторонню симетричну пляму.

5 таблиць – сіро-чорних тонів,

2 таблиці – містять штрихи червоного кольору,

3 таблиці – поєднання пастельних тонів.

Типова процедура тесту зводиться до наступного: респонденту демонструють усі таблиці одна за одною і просять розповісти про те, що на них відображено.

Крім запису відповіді на кожну таблицю дослідник фіксує час реакції і продовженість, широту відповіді, положення таблиці, мимовільні реплики, емоційні прояви досліджуваного та інші побічні дії та поведінку. Далі, після пред’явлення усіх карток, проводиться опитування досліджуваного відповідно кожної частини тестового матеріалу, з яких виникла асоціація. Під час цієї бесіди досліджувані можуть пояснити або уточнити свої попередні відповіді.

Систематизація тесту Роршаха, яку широко впроваджували наступники вченого (30-60 роки), відрізнялась головним чином деталями оцінки та інтерпретації висновків, що витікали з відповіді.

Єдиними для всіх них є наступні категорії:

- локалізація – вказує на ту частину плями, з якою респондент пов’язує відповідь;

- детермінанти – використання форми, кольору, тіней, руху (сприйняття плям як рухливого об’єкту);

- якість форми – точність, оригінальність відповіді по відношенню до локалізації сприйнятого об’єкта;

- зміст – популярність відповідей по відношенню до якоїсь теми (тварини, одежа, секс. об’єкти, ландшафти і т.ін.).

Подальший аналіз зазвичай оснований на відносній кількості відповідей, що підпадають під певну категорію. Н-д, „цілісні” відповіді пов’язують з концептуальним мисленням; „кольорові” - з емоційністю, „рух” - з фантазією, уявою.

Із найбільш відомих прикладів систематизації тесту Роршаха можна назвати: комплексну систему Дж.Екснера (США – 1960 р.р), в якій він запропонував стандартизовану процедуру проведення, підрахунку та інтерпретації відповідей, що були відібрані ним на основі емпіричних порівнянь різними способами. Тобто, кожна відповідь кодується у відповідності з рядом оціночних категорій, більшість з яких базується на локалізації, детермінантах, якостях форми, змісту, активності і популярності. Але, не дивлячись на явне вдосконалення методики, невирішеним залишилось питання валідності методики.

Варіантом даної методики є тест чорнильних плям Уйена Хольцмана, який складається з 2-х паралельних серій таблиць, по 45 шт. у кожній. В ній наявні як ахроматичні так і кольорові таблиці, ряд таблиць мають асиметрію малюнка.

Завдяки добре стандартизованій процедурі оцінки даних, ця методика вважається більш надійною та валідною.

Малюнкові методики.

ТАТ (тематичний аперцептивний тест). Апперцепція – значуща інтерпритація сприймаємого. Цей тест розроблено Генріхом Мюрреєм та його колегами по Гарвардській психологічній кліниці. Він, на відміну від попереднього, має більш структуровані стимули і потребує від досліджуваного більш складних та організованих у змістовному плані відповідей. Матеріали ТАТ складаються з 19 таблиць з маловизначеними чорно-білими картинками і однієї пустої. Респонденту пропонується скласти по кожній картинці історію про те, що відбувалось до того, що відбувається у даний момент, що буде після. Що відчувають, думають особи, які зображені на картинці. На пустій картці потрібно самому зобразити ситуацію і розповісти про її героїв.

Процедура, описана Мюрреєм, потребує 2-х одногодинних сеансів, в кожному з яких використовується по 10 таблиць. На другому сеансі використовуються картки з більш драматичним сюжетом, ніж на попередньому.

Існує 4 варіанти таблиць, які частково співпадають: для хлопчиків та дівчат до 14 років, для чоловіків та жінок, які старше 14 р. найчастіше використовують у клінічних цілях, переважно використовуючи лише 1 сеанс з 10 картинок.

При інтерпретації матеріалу з’ясовується, хто є „героєм” – персонажем, з яким вважається ідентифікує себе респондент. Потім аналізується зміст історії, виходячи з переліку потреб, видів тиску, що складені Мюрреєм: досягнення, поваги, демонстративності, домінування, агресії тощо.

Дослідники відмічають, що ТАТ (як і інші його варіанти САТ (для дітей – автор Робертс), ТЕМАS (Tell-me-a-story) – для вивчення когнітивних, особистісних рис дітей від 5 до 18 років – автор Константіно та ін.), активно використовуються у кліниці і науковій практиці.

Тест рисуночних фрустрацій Розенцвейга (Picture-Frustration-stady) надає менше простору для фантазії і потребує лаконічної відповіді. Існує три його форми: для дорослих, для підлітків (12-18 років), для дітей (4-12 років).

Він представляє собою серію малюнків, на яких один персонаж фруструє (зриває) наміри іншого або привертає увагу до фрустраційної ситуації.

Відповіді класифікуються по типу та спрямованості агресії. Будучи більш обмеженим по діапазону реакцій досліджуваних, він є більш структурованим і більш об’єктивним при підрахунку показників, краще піддається статистичному аналізу, за що і отримав свою популярність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія створення проективних методів	\|	Вербальні методики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.152 сек.