Памфлет: визначення, специфіка жанру.

Схарактеризуйте поняття «фейлетонний факт».

Назва жанру фейлетон походить від французького слова «feuille», що перекладається як «лист; листок». Листком у свою чергу, називали додаток до газети, яке зазвичай розміщувалося в нижній частині смуги і відокремлювався від решти частини газети жирною лінією. У вітчизняній журналістиці ця частина газетної шпальти називалася підвалом. Тут розташовувалися не тільки матеріали, які нагадують за своїм типом сучасні фейлетони, але й твори, які зараз називаються звіти, рецензії, огляди літератури тощо Поява таких підвалів в газетах дослідники відносять до XVIII ст. З часом поняття «фейлетон» стало застосовуватися тільки по відношенню до одного виду текстів, про який і йде тут мова. Вітчизняну журналістику прославили такі видатні фейлетоністи, як М.Є. Салтиков-Щедрін, В.М. Дорошевич, А.В. Амфітеатрів, М.Є. Кольцов, І.А. Ільф і Є.П. Петров, С.Д. Нарін'яні, Е.Я. Пархомівський і багато інших

У художньо-публіцистичних жанрах документальний факт ніби відходить на задній план, поступаючись місцем враженню автора від факту, його оцінці, авторській думці. Основні представники таких жанрів: нарис і замальовка, а також сатиричні — памфлет чи фейлетон.

Сатиричні жанри будуються на широкому використанні іронії, сарказму, сатири, важливо розрізняти ці поняття і зіставляти їх з гумором. На іронії будується фейлетон — жанр, який викриває комічну суть негативних фактів й явищ дійсності. До того фейлетонний факт повинен мати два піки: перший (суспільно шкідлива суть факту). Інший — (комічна суть того ж факту) — насмішка.

Ігор Михайлин у підручнику “Основи журналістики” пише, що фейлетон — це сатиричний жанр публіцистики, що виявляє комічну сутність негативних фактів і явищ дійсності. Головним засобом фейлетоніста є художній образ. Автор обов'язково повинен створити образ негативного героя, явища, події, в осмисленні яких виявити дві найважливіші особливості: показати їх соціальну шкідливість, з одного боку, і розкрити їх комічну сутність, з іншого боку. Цілком самобутній вид цього жанру створив Остап Вишня, назвавши його “усмішка”.

П=Памфлет

Жанр памфлету – один із достатньо досліджених жанрів сатиричної

публіцистики. Памфлет ставав предметом дослідження як у окремих наукових

розвідках (З. Нестер, Ю. Ярмиш), так і в працях, присвячених дослідженню жанрів у

цілому (В. Здоровега, І. Михайлин, В. Карпенко, М. Кім, О. Кузнецова, О. Тертичний,

В. Шкляр, О. Чернікова та ін.). Особлива увага приділялася дослідженню цього

жанру в контексті творчості окремих публіцистів – М. Хвильового, І. Багрянго, Я.

Галана та ін. Проте в аспекті впливу образних засобів на структуру в цілому цей

жанр залишається малодослідженим (серед праць, які так чи інакше торкаються

питання взаємодії засобів і жанрової форми, є розвідки О. Кузнецової та Л. Кайди).

Це зумовлено тим, що теорія функціонування художньої системи журналістського

тексту перебуває у розвитку, становленні. Хоча саме образні засоби є тими

елементами, що визначають специфіку журналістських жанрів, зокрема памфлету.

памфлет – невеликий за обсягом сат. публ. твір на злободенну тему, що в різкій звинувачувальній формі викриває певні явище гром. і політ. життя. Памфлет іноді розгляд. як різновид фейлетону, розгорнутий. Памфлет відрізняється від фейлетону більшою ідеологічною різкістю, х.-на пропаганда.

Тенденційність памфлета має на меті вплинути на громадську думку. Він має стосуватись не лише соц. явищ, а й літ.-х, набувати публіцистично-сатиричного, але завжди виконує агітаційну функцію. Притаманні: виразна афористичність, використ. елементів ораторського мистецва, експресивність висловлювань, іранія, згущена до сарказму сатира, прийоми худ. типізації. Позиція автора чітко окреслена. Інформац. приводом є знищення ідеології супртивника, тобто, ідеологічне підгрунтя.Специфіку П. визначає комунік. стратегія та комунік. тактика. Ком. стратегія - рух автономної думки та характерний малюнок цього руху: документальність у поєднанні з образністю. Комун. тактика - конкретність втілення публ. ідеї, тобто, групування елементів змісту в системі тексту. Основне концептуальне призначення – викликати у реципієнта негативне ставлення до об’єкта критики. Тому, основна жанрова ознака – обовязкова наявність авторської субєктивної оцінки системи фактів, що вимагає посилення експресивного викладу матеріалу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схарактеризуйте способи розроблення теми у фейлетоні.	\|	Назвіть найсуттєвіші ознаки памфлету.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.145 сек.