МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Памфлет: визначення, специфіка жанру.Схарактеризуйте поняття «фейлетонний факт». Назва жанру фейлетон походить від французького слова «feuille», що перекладається як «лист; листок». Листком у свою чергу, називали додаток до газети, яке зазвичай розміщувалося в нижній частині смуги і відокремлювався від решти частини газети жирною лінією. У вітчизняній журналістиці ця частина газетної шпальти називалася підвалом. Тут розташовувалися не тільки матеріали, які нагадують за своїм типом сучасні фейлетони, але й твори, які зараз називаються звіти, рецензії, огляди літератури тощо Поява таких підвалів в газетах дослідники відносять до XVIII ст. З часом поняття «фейлетон» стало застосовуватися тільки по відношенню до одного виду текстів, про який і йде тут мова. Вітчизняну журналістику прославили такі видатні фейлетоністи, як М.Є. Салтиков-Щедрін, В.М. Дорошевич, А.В. Амфітеатрів, М.Є. Кольцов, І.А. Ільф і Є.П. Петров, С.Д. Нарін'яні, Е.Я. Пархомівський і багато інших У художньо-публіцистичних жанрах документальний факт ніби відходить на задній план, поступаючись місцем враженню автора від факту, його оцінці, авторській думці. Основні представники таких жанрів: нарис і замальовка, а також сатиричні — памфлет чи фейлетон. Сатиричні жанри будуються на широкому використанні іронії, сарказму, сатири, важливо розрізняти ці поняття і зіставляти їх з гумором. На іронії будується фейлетон — жанр, який викриває комічну суть негативних фактів й явищ дійсності. До того фейлетонний факт повинен мати два піки: перший (суспільно шкідлива суть факту). Інший — (комічна суть того ж факту) — насмішка. Ігор Михайлин у підручнику “Основи журналістики” пише, що фейлетон — це сатиричний жанр публіцистики, що виявляє комічну сутність негативних фактів і явищ дійсності. Головним засобом фейлетоніста є художній образ. Автор обов'язково повинен створити образ негативного героя, явища, події, в осмисленні яких виявити дві найважливіші особливості: показати їх соціальну шкідливість, з одного боку, і розкрити їх комічну сутність, з іншого боку. Цілком самобутній вид цього жанру створив Остап Вишня, назвавши його “усмішка”.
П=Памфлет Жанр памфлету – один із достатньо досліджених жанрів сатиричної публіцистики. Памфлет ставав предметом дослідження як у окремих наукових розвідках (З. Нестер, Ю. Ярмиш), так і в працях, присвячених дослідженню жанрів у цілому (В. Здоровега, І. Михайлин, В. Карпенко, М. Кім, О. Кузнецова, О. Тертичний, В. Шкляр, О. Чернікова та ін.). Особлива увага приділялася дослідженню цього жанру в контексті творчості окремих публіцистів – М. Хвильового, І. Багрянго, Я. Галана та ін. Проте в аспекті впливу образних засобів на структуру в цілому цей жанр залишається малодослідженим (серед праць, які так чи інакше торкаються питання взаємодії засобів і жанрової форми, є розвідки О. Кузнецової та Л. Кайди). Це зумовлено тим, що теорія функціонування художньої системи журналістського тексту перебуває у розвитку, становленні. Хоча саме образні засоби є тими елементами, що визначають специфіку журналістських жанрів, зокрема памфлету. памфлет – невеликий за обсягом сат. публ. твір на злободенну тему, що в різкій звинувачувальній формі викриває певні явище гром. і політ. життя. Памфлет іноді розгляд. як різновид фейлетону, розгорнутий. Памфлет відрізняється від фейлетону більшою ідеологічною різкістю, х.-на пропаганда. Тенденційність памфлета має на меті вплинути на громадську думку. Він має стосуватись не лише соц. явищ, а й літ.-х, набувати публіцистично-сатиричного, але завжди виконує агітаційну функцію. Притаманні: виразна афористичність, використ. елементів ораторського мистецва, експресивність висловлювань, іранія, згущена до сарказму сатира, прийоми худ. типізації. Позиція автора чітко окреслена. Інформац. приводом є знищення ідеології супртивника, тобто, ідеологічне підгрунтя.Специфіку П. визначає комунік. стратегія та комунік. тактика. Ком. стратегія - рух автономної думки та характерний малюнок цього руху: документальність у поєднанні з образністю. Комун. тактика - конкретність втілення публ. ідеї, тобто, групування елементів змісту в системі тексту. Основне концептуальне призначення – викликати у реципієнта негативне ставлення до об’єкта критики. Тому, основна жанрова ознака – обовязкова наявність авторської субєктивної оцінки системи фактів, що вимагає посилення експресивного викладу матеріалу.
Читайте також:
|
||||||||
|