Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Визначення, властивості ІТН.

Древні греки вважали, що технологія – це майстерність (мистецтво) робити речі. Більш об’ємне визначення це поняття набуло в процесі індустріалізації суспільства. Технологія – це сукупність знань про способи і засоби здійснення виробничих процесів, при яких відбуваються якісні зміни об’єктів, що обробляються.

Технологіям керованих процесів властиві впорядкованість та організованість, які нетипові для стихійних процесів. Інформаційну технологію в даному контексті можна вважати технологією використання програмно-апаратних засобів обчислювальної техніки в будь-якій області.

Широке застосування засобів сучасної комп’ютерної техніки та їх багатогранність приводять до становлення новітніх інформаційних технологій (Іnternet-технології, ІР-технології, WАР-технології, РR-технології тощо) та формування сучасної інфраструктури суспільного виробництва. Предметом інформаційних технологій як науки є аналіз фундаментальних відношень в новітніх інформаційних системах. Більше того, вважається, що власне з моменту створення великих (складних) інформаційних систем почався розвиток новітніх інформаційних технологій.

Інформаційна технологія − це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-апаратних засобів, які об’єднані в технологічний ланцюг, що забезпечує збирання, переробку, збереження, розповсюдження та відображення інформації з метою зниження об’єму процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення його надійності та оперативності.

Відомо, що в сфері управління використовують чотири об’єкти ресурсу: ресурс праці, фінансовий та матеріальний ресурси, а також обладнання. На сучасному етапі з’явився п’ятий − інформаційний ресурс. В докомп’ютерній інформаційній технології цей ресурс не централізований, а розкиданий між працівниками сфери управління. Основний спосіб його отримання − виробничі наради, бесіди, семінари, брифінги, телефонні розмови тощо. Збір та підрахунок цього ресурсу працеємний, що вимагає величезних витрат часу суб’єктів сфери управління. Комп’ютерні новітні інформаційні технології значно покращують процес контролю за використанням інформаційного ресурсу, роблять цей процес більш надійним та оперативним.

Під інформаційним ресурсом розуміють сукупність фундаментальних та прикладних наукових знань, інженерних та управлінських рішень, всього професійного, освітянського та творчого потенціалу суспільства, а також наявність високоефективних засобів збирання, збереження, переробки, передачі та використання інформації.

Інформаційні процеси (збирання, переробка, та передача інформації) завжди відігравали важливу роль в науці, техніці та житті суспільства. В ході еволюції людини проглядається стійка тенденція до автоматизації цих процесів, хоча їх внутрішній зміст, по суті, залишився незмінним.

Збирання інформації − це діяльність суб’єкта, в процесі якої він отримує повідомлення про об’єкт, що його цікавить. Збирання інформації може здійснюватися або людиною, або за допомогою технічних засобів та систем.

Обмін інформацією (передача) − це процес, коли джерело інформації її передає, а споживач інформації її приймає. В результаті обміну інформацією між джерелом та споживачем встановлюється своєрідний «інформаційний баланс», при якому, в ідеальному випадку, споживач інформації буде володіти тією же інформацією, що й джерело інформації. Отриману інформацію споживач може використовувати неодноразово. З цією метою він повинен її зафіксувати на матеріальному (фізичному) носії (магнітному, фото, кіно і т. д.) Процес формування початкового несистематизованого масиву інформації називають накопиченням інформації.

Збереження інформації − це процес підтримки накопиченої інформації у вигляді, що забезпечує видачу даних по запитам у будь-який час.

Переробка інформації − це упорядкований процес її перетворення у відповідності з алгоритмом рішення задачі.

Після розв’язання задачі обробки інформації результат повинен бути виданий користувачеві в необхідному вигляді. Ця операція реалізується в ході рішення задачі видання інформації.

Таким чином, інформаційні технології характеризуються наступними основними властивостями:

- Предметом (об’єктом) обробки (процесу) є дані;

- Метою процесу є отримання інформації;

- Засобами здійснення процесу є програми та апаратурні обчислювальні системи;

- Процеси обробки даних поділяються на операції у відповідності з предметною областю;

- Вибір керуючих впливів на процеси повинен здійснюватися суб’єктами, що приймають рішення;

- Критеріями оптимізації процесу є своєчасність отримання інформації користувачем, її надійність та повнота. З усіх видів технологій, інформаційна технологія виставляє самі високі вимоги до «людського фактору», виявляючи принциповий вплив на кваліфікацію персоналу, утримання його праці, фізичне та розумове навантаження, рівень соціальних відносин.

Три технічних досягнення складають основу інформаційних технологій (ІТ):

1. Поява нових засобів накопичення інформації на носіях, які читає машина (магнітні плівки, кінофільми, магнітні лазерні диски, та ін.);

2. Розвиток засобів зв’язку, що забезпечують доставку інформації практично в будь-яку точку земної кулі без суттєвих обмежень в часі і у відстані, широкий захват населення засобами зв’язку (радіо, телебачення, мережі передачі даних, супутниковий зв’язок, телефонна мережа та ін.);

3. Можливість автоматизованої обробки інформації з допомогою комп’ютера по заданому алгоритму (сортування, класифікація, уявлення в потрібній формі та ін.).

ІТ поділяють на три групи: зберігаючі, раціоналізувальні та такі що творять.

Зберігаючі економлять працю, час, матеріальні ресурси.Раціоналізувальні покращують автоматичні системи пошуку, замовлення і т.д. Такі, що творять (творчі) ІТ включають людину в систему переробки та використання інформації. Прикладом останніх є технологія організації телеконференцій, на яких може здійснюватися «мозковий штурм» певної проблеми з використанням баз даних, обчислювальних засобів, моделювання і т.д. Технічні засоби ІТН включають комп’ютерну техніку, що забезпечує зберігання і переробку інформації, і комунікаційну техніку, що передає цю інформацію на великі відстані, і доводить її до користувачів.

Складові ІТН.

Засоби ІТН Методи ІТН
Апаратні Програмні
ЕОМ, персональні ЕОМ, локальні і глобальні мережі, пристрої введення-виведення, засоби зберігання великих обсягів інформації, тощо. Програмні комплекси, інформаційно-пошукові системи, системи машинної графіки, системи мультимедіа і гіпермедіа, системи штучного інтелекту, інтегровані інструментальні засоби Системний аналіз, системне проектування, методи передачі, збереження та захисту інформації, без паперові технології, методи колективного використання різноманітних інформаційних ресурсів тощо.

Сучасні ІТН, виходячи із принципів, сформульованих Б.Е.Патоном, В.І.Гриценко і Б.Н.Паньшиніним, визначаються як сукупність таких, що впроваджуються (встановлюються) в системи організаційного управління освітою і в системи навчання принципово нових систем і методів обробки даних, що представляють системи, і відображення інформаційного продукту (даних, ідей, знань) з найменшими затратами і у відповідності з закономірностями того середовища, в якому вони розвиваються.

Сьогодні розвиваються напрямки ІТН:

1) Універсальні ІТ (текстові редактори, графічні пакети, системи керування базами даних, процесори електронних таблиць, системи моделювання, експертні системи і т.і.);

2) комп’ютерні засоби телекомунікацій;

3) комп’ютерні навчальні і контролюючі програми, комп’ютерні підручники;

4) мультимедійні програмні продукти.

Слід розібратися в таких поняттях, як комп’ютерне навчання (КН) і електронне навчання (ЕН). Згідно з визначенням ЮНЕСКО, комп’ютерне навчання −така система навчання, в якій одним з технічних засобів виступає комп’ютер. Проте сучасні різноманітні технічні засоби все більше розвиваються на основі останніх досягнень макро- і мікроелектроніки, тому багато фахівців пропонують використовувати більш загальний термін − електронне навчання,тобто навчання за допомогою систем і пристроїв сучасної електроніки. Розрізняють два основні види ЕН:

рецептивне − сприйняття і засвоєння знань, що передають за допомогою аудіовізуальних засобів (епідіапроекторів, кіноустановок, магнітофонів, відеомагнітофонів, телебачення та інших подібних ТЗН);

інтерактивне − навчання в процесі взаємодії людини і комп’ютера в діалоговому режимі, а також в системах гібридного людино-машинного антропоцентричного інтелекту, в експертних навчальних системах та ін.

Інформатизація освіти процес досить складний і вимагає певного часу і поетапності здійснення:

1) масове освоєння засобів ІТН − створення комп’ютерних класів, засобів телекомунікацій, оперативної поліграфії, систем інтерактивного відео, баз даних і програмних засобів шляхом базової підготовки вчителів і учнів;

2) активне впровадження засобів ІТН в традиційні навчальні дисципліни, перегляд змісту освіти, розробка програмного забезпечення, комп’ютерних курсів; відео- і аудіоматеріалів на компактних (оптичних) дисках;

3) радикальна перебудова безперервної освіти, введення дистанційного навчання, зміна методичної основи навчання, заміна вербального навчання аудіовізуальним.

Вчителі вже стоять перед необхідністю освоєння новітніх технологій навчання, таких, як телеконференції, електронна пошта, відеокниги на лазерних дисках, електронні книги для мікрокомп’ютерів, системи мультимедіа. Неминучий перегляд організаційних форм навчального процесу шляхом збільшення частки самостійної, індивідуальної і колективної роботи учнів, об’єму практичних і лабораторних робіт пошукового і дослідницького характеру, ширшого проведення позааудиторних занять. Ці тенденції підсилюють також виразно усвідомлювані як суспільством, так і педагогами потреби в зміні освітніх парадигм. Учні повинні перестати пасивно сприймати готові факти, закони, поняття, думки, вони все частіше ставитимуться в ситуації самостійного вирішення проблемних завдань, тобто почне здійснюватися перехід на конструктивістський і коннективістський підходи до навчання. Перший припускає значне розширення самостійної пошукової діяльності учнів, а другий − пошук учнями зв’язків між поняттями і явищами, що представляються на перший погляд розрізненими і незв’язаними між собою. Впровадження ІТ в навчально-виховний процес приводить до корінної зміни функцій педагога, який разом з учнями стає дослідником, програмістом, організатором, консультантом.

Введення ТЗН в процес навчання, який багатьма дослідниками визначається як технологічна революція в освіті, почалося з розробки перших програм аудіовізуального навчання в 30-х роках в США. У школі ці засоби з’являються в 40-х роках. З середини 50-х років намічається технологічний підхід до їх використання, теоретичною базою якого стає ідея програмованого навчання. Розробляються аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальних цілей: засоби зворотного зв’язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери та ін. У 70-і роки посилюється теоретична розробка використання ТЗ в процесі навчання і з’являються новітні засоби, такі як відеомагнітофони, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка та ін. У 80-і роки почали створюватися дисплейні класи, збільшилася кількість і якість педагогічних програмних засобів (ППЗ),застосування систем інтерактивного відео. У 90-і роки в освітніх установах почала використовуватися мультимедійна апаратура. Мультимедіа (myltimedia) −сучасна комп’ютерна технологія, що дозволяє об’єднати в комп’ютерній системі текст, звук, відеозображення, графічні зображення і анімацію; створюється VRML − мова моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language).

Використання віртуальної реальності (VR)інтеграційної технології створення за допомогою сукупності програмних засобів і різноманітних технічних пристроїв ілюзії реальності що відбувається в комп’ютерному середовищі і активної участі в ній користувача − в педагогічному процесі породжує ефект присутності, а це робить можливим змінити всю систему навчання і виховання. Виникає можливість багато інформаційних матеріалів передавати учневі через його безпосереднє зіткнення з об’єктами, що вивчаються, і явищами, проектувати виховні ситуації, в яких вихованцеві треба буде ухвалювати якісь рішення і робити певні дії. Поки це майже фантастика, проте вже змальовуються достатньо складні проблеми як медико-фізіологічні і психологічні (порушення зору і вестибулярного апарату, зсув подій з віртуальної реальності в реальний світ, що приводить до утруднення процесу соціалізації і реадаптації та ін.), так і етико-педагогічні (чи обмежувати вихованцеві свободу вибору вчинків на віртуальному світі, які етично-етичні критерії оцінки поведінки дитини на штучному світі, чи є вікові обмеження використання віртуальних методик, як налагодити створення і експертизу сценаріїв віртуальних ППЗ, що використовуються в педагогічній практиці та ін.).

Вже сьогодні можна стверджувати, що впровадження ІТН сприяє:

- індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здібностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєння матеріалу, інтересів і потреб учнів;

- зміні характеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої самостійності і пошукового характеру;

- стимулюванню прагнення учнів до постійного самовдосконалення і готовності до самостійного перенавчання;

- посиленню міждисциплінарних зв’язків в навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;

- підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному і динамічному оновленню;

- зміні форм і методів організації позаурочної життєдіяльності вихованців і організації їх дозвілля.

Важливою особливістю сучасної освіти є широке запровадження так званих новітніх, або інформаційних технологій навчання. Ці технології передбачають науково обґрунтоване використання технічних засобів накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації, її систематизацію та структурування високого рівня з метою забезпечення ефективного використання в навчанні потужних інформаційних потоків.

Оскільки інформаційні технології навчання тісно пов’язані із використанням комп’ютера, то їх об’єднують у групу технологій комп’ютерного навчання, зокрема: монотехнології комп’ютерного моделювання, комп’ютерних навчальних програм, комп’ютерних лабораторних робіт, комп’ютерного дистанційного навчання та ін.

В основу реалізації таких технологій навчання покладено досягнення та специфічні можливості ІТН: гіпертекстові технології, телекомунікаційні методи доступу, CASE-технології, машинна графіка, мультимедіа, системи штучного інтелекту. Коротко нагадаємо їх можливості.

· Гіпертекстова технологія. Дозволяє працювати з великими об’ємами понятійної інформації, формалізувати текстові описи різноманітних систем, проектувати семантичні інформаційні моделі об’єктів та процесів у їх взаємозалежності та взаємозумовленості.

· Машинна графіка. Дає можливість генерувати певні асоціації за допомогою яких формуються інтелектуальні підходи, візуалізувати дані з метою демонстрації наукових та навчальних результатів та станів об’єкту.

· Телекомунікації. Це, насамперед, комп’ютерні системи загального доступу (бази даних, системи віддаленої обробки інформації, та ін.).

· Мультимедійні технології. Вони передбачають можливість створення інтерактивних систем, що забезпечують роботу не лише з текстами та статичною графікою, а й з рухомими відеозображеннями, анімацією, голосом та високоякісним звуком. Усі дані при цьому зберігаються в цифровій формі.

Таким чином, інформаційні технології навчання передбачають широке використання комп’ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення як потужного засобу навчання та реалізації навчальних впливів.

З іншого боку, особливістю сучасних технологій навчання є підвищення ролі цілепокладання та проектування результатів навчання в організації навчального процесу, тобто програмованого навчання. Хоча ідея програмованого навчання не є новою і досить детально розроблялася в педагогічній науці. Його результативність суттєво зростає з використанням можливостей комп’ютерних технологій. Комп’ютери та їх мережі є ефективним засобом організації програмованого навчання.

 

3. Мета і завдання дисципліни.

Виходячи з аналізу державного освітнього стандарту вашої спеціальності, вимог до знань, професійних навиків і певного рівня компетентності випускника, розглянемо цілі і основні напрями підготовки вчителя в області вивчення можливостей інформаційних і комунікаційних технологій.

Мета курсу − сформувати у майбутніх вчителів систему знань, умінь і компетенцій в області використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освіті.

Обґрунтованість включення курсу ІТН в програми підготовки вчителів визначена стратегією розвитку сучасного суспільства на основі досягнень науки і високоефективних технологій, що об’єктивно вимагає внесення значних коректив до педагогічної теорії і практики, активізацій пошуку нових моделей освіти і технологій навчання, направлених на підвищення рівня кваліфікації і професіоналізму майбутніх педагогів.

Завдання курсу:

1) розглянути проблеми і вимоги до підготовки вчителя;

2) проаналізувати проблеми традиційної моделі освіти і розглянути концептуальний підхід до створення нової моделі парадигми освіти;

3) розглянути особливості освітніх технологій в умовах інформатизації освіти і суспільства;

4) розглянути функціональні і дидактичні можливості розподілених інформаційних ресурсів і принципи створення єдиного інформаційного середовища навчання;

5) проаналізувати основні можливості комп’ютерних засобів навчання і комунікаційних засобів взаємодії суб’єктів освітнього процесу;

6) розглянути підходи і принципи розробки комп’ютерних засобів навчання;

7) розглянути методику застосування розподілених освітніх ресурсів, комп’ютерних засобів навчання і комунікаційних засобів взаємодії.

Слід зазначити особливу значущість даного курсу з урахуванням додаткових функціональних обов’язків сучасного вчителя, який повинен здійснювати і практичну роботу по координації впровадження ІКТ у всі сфери освітнього процесу навчального закладу.

 


Читайте також:

  1. Аеродинамічні властивості колісної машини
  2. Аналізатори людини та їхні властивості.
  3. Аналізатори людини та їхні властивості.
  4. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  5. Білки, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
  6. Біосфера Землі, її характерні властивості
  7. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
  8. Будова і властивості аналізаторів
  9. Векторний добуток і його властивості.
  10. Види і властивості радіоактивних випромінювань
  11. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  12. Визначення суми на множині цілих невід’ємних чисел, її існування та єдиність. Операція додавання та її основні властивості (закони).




Переглядів: 1305

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Необхідність вивчення ІТН.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.