• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кирило-Мефодіївське братство та його духовні орієнтири.

Кирило-Мефодіївське товариство (Україно-слов'янське товариство, Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху.Товариство було одним з проявів піднесення національного руху під впливом тогочасної загальноєвропейської революційної кризи — «весни народів».Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль серед них відігравали М.Костомаров, Т.Шевченко, Г. Андрузький, В. Білозерський, М.Гулак, П.Куліш. Впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження України

Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко. Кирило-Мефодіївське братство діяло до кінця березня 1847 р.

Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.

У березні 1847 року діяльність братства була викрита, а члени заарештовані. У 60-і роки більшість колишніх членів товариства відійшла від політичної діяльності.

На думку історика Симоненка Р. Г., історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим було і те, що Кирило-Мефодіївське братство стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських суспільних течій. Це позитивно вплинуло на національну свідомість.Кирило-Мефодіївське товариство привернуло увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців.

Читайте також:

1. Духовні виміри буття. Свідомість.
2. Духовність
3. Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання
4. Кирило-Мефодіївське братерство
5. Кирило-Мефодіївське братство: його програмні документи та роль в національно-культурному відроджені України
6. Кирило-Мефодіївське товариство
7. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль для розвитку культурного процесу.
8. Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
9. Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Г. Шевченко.
10. Конфлікти в духовній сфері суспільства
11. Лекція 11. Духовні цінності в системі профілактики негативних явищ у суспільстві

Переглядів: 842