Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Особливості використання методів ціноутворення.

Формування ціни товару відбувається під впливом певних обмежень. З одного боку, ціна виробленого фірмою продукту має ?ти прибуток, тобто вона не повинна опускатися нижче певного допустимого рівня. З іншого боку, надміру висока ціна може негативно вплинути на попит і товар ніхто не купуватиме. Головними чинниками, під впливом яких формується ціна, е: 1) собівартість

продукції; 2) виняткові якості, відмінні особливості, що приваблю­ють покупця; 3) ситуація на ринку, де аналогічний товар пропонує­ться іншими фірмами-конкурентами .

Встановлення ціни регулюється загальноприйнятими методами: 1) «середні витрати плюс прибуток»; 2) розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку; 3) вста­новлення ціни на основі орієнтовної цінності товару; 4) вибір ціни на основі рівня поточних цін; 5) визначення ціни через торги .

Метод «середні витрати плюс прибуток» широко використову­ється насамперед при виконанні державних замовлень. Особливо показано це для військово-промислового комплексу, виконання космічних програм. Цей метод може застосовуватися в будівництві багатьох об'єктів, коли до умов контракту причетні урядові орга­нізації. Доцільним є такий підхід до проведення фундаментальних досліджень, створення унікального устаткування, коли необхідні витрати заздалегідь передбачити неможливо.

 

Ціна(Ц) на товар, що виробляється, визначається за формулою

Ц = С+ П

де С — собівартість продукту, П — середня норма прибутку.

За яких умов прийнятний і чим приваблює цей метод встанов­лення ціни? По-перше, виробники більше зв'язані з розра­хунком витрат, ніж із попитом на товар. По-друге, спрощується процес визначення ціни. По-третє, метод зручний, якщо не доводиться часто коригувати ціни. По-четверте, існує дум­ка, що такий підхід влаштовує як покупця, так і виробника. По-п'яте, при використанні такого підходу в галузі зводиться до мінімуму конкуренція, адже ціни часто близькі. Щоправда, в цьо­му криються і позитивні, і негативні моменти.

З одного боку, розрахунком ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку користуютьсяфірми, ді­яльність яких щодо одержання прибутку обмежується відповідни­ми законодавчими актами, з іншого — багато фірм цільовим шля­хом встановлюють певний відсоток прибутку на вкладений капітал.

Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товаруобумовлений специфічними підходами до роботи на ринку. Розрахунок робиться на певну категорію покупців, які погоджуються платити гроші не тільки за вартість товару, а й за комплекс інших луг. Доплати пов'язані з доставкою, обслуговуванням тощо. ,а справа, коли ви самі займаєтесь купівлею якоїсь марки автомобіля, інша — коли цю процедуру покладаєте на представника. Рівень послуг, що надаються, визначити, безумовно, важко. г доречно вести мову про престижні товари, про особливі послу-за які за різних обставин і різних умов покупець погоджується платити різні гроші. Звичайно, в якихось розумних межах. Ось чомудля фірми важливо бути надзвичайно чутливою до змін попиту на товар.

Вибір ціни на основі рівня поточних цінорієнтує діяльність фірми .щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їхньому становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, диктує свої умови. Дрібніші фірми можуть собі дозволити орієнтуватися на лідера, змінювати ціни після того, як це зробив їв та його найближчі партнери. В олігополістичних сферах діяльності коливання цін взагалі мінімальні. Іноді дрібні продавці дозволяють собі підняти ціни трохи вище, ніж на ринку. Однак це пов'язано з наданням якихось додаткових послуг. Метод ціноутворення, що орієнтується на рівень поточних цін, досить поширений. Він створює атмосферу справедливого підходу ро встановлення ціни в цілому по галузі. А це дає змогу підприємствам отримувати певну норму прибутку, що всіх і влаштовує. .

Можливий варіант встановлення ціни і на основі торгів.Торги — своєрідний метод укладання договорів купівлі-продажу чи підряду, за якими покупець (замовник) оголошує конкурс на виробництво товару із заздалегідь визначеними техніко-економічними показниками. Одержавши і порівнявши пропозиції, замовник підписує контракт з виробником (продавцем), який пропонує найвигідніші умови. Такий метод поширений при спорудженні великих , .об'єктів (підприємства, сховища, електростанції), постачанні машин ГЙ устаткування, виконанні масштабних НДДКР. Законодавства багатьох держав зобов'язують при розв'язанні важливих соціальних завдань вдаватися до залучення до торгів широкого кола ви­робників. Для організації торгів замовник (покупець) створює так званий тендерний комітет (від англ. тендер — обслуговувати). До кола основних обов'язків його входить підготовка тендерної доку­ментації, оголошення і проведення торгів, аналіз й оцінка пропозицій-оферт, наданих учасниками торгів для вибору найбільш кон­курентноздатних із них. До тендерного комітету, крім замовника, можуть входити представники інших фірм, у тому числі консалтінгові.

Торги бувають відкритими (публічними) та закритими. Звичайно відкриті торги проводяться у тому випадку, коли належить розміщу­вати замовлення на порівняно нескладне, скажімо, устаткування і на послуги, які можуть запропонувати багато фірм. У закритих же торгах бере участь обмежена кількість фірм, з техніч­ним рівнем, надійністю, репутацією яких організатори добре обі­знані. Оголошення про проведення закритих торгів не друкується. Запрошення надсилаються в індивідуальному порядку. Напруга боротьби набагато нижча, ніж на відкритих торгах. Закриті торги, зрозуміло, проводяться на поставки найновіших, найсучасніших і, звичайно, дорогих виробів з високими технічними характеристика­ми, а також на складні підрядні роботи, де потрібна висока вико­навська кваліфікація. Закриті торги оголошуються на споруджен­ня об'єктів «під ключ», «продукція в руки», на проведення НДДКР, виконання комплексних промислових замовлень.

Торги поділяють ще на гласні та негласні, а також переквалі­фікаційні. При проведенні гласних торгів тендерний комітет роз­криває пропозиції та оголошує їхні основні умови в присутності представників фірм-учасниць. У відкритій пресі публікуються відо­мості про те, яка фірма (чи консорціум) отримала замовлення і на яких умовах. При негласних торгах дізнатися про все це надто складно. Власне, такі торги проводять замовники, що розміщують повторювані замовлення, аби не знижувати конкуренції між під­рядниками та постачальниками. Що ж до перекваліфікаційних торгів, то вони є, по суті, першим етапом, за яким вже починаються закриті торги. На цьому першому етапі учасники торгів подають не технічно-комерційні пропозиції, а кваліфікаційні документи, які підтверджують високу компетентність виконання, досвід у здійснен­ні складних поставок, додають відгуки замовників.

У процесі торгів кожна фірма-конкурсант призначає ціну про­позиції, стежачи за тим, щоб вона була дещо нижчою, ніж у кон­курентів, але й не опускалась нижче рівня собівартості.

Остаточна ціна на товар встановлюєтьсяз урахуванням кількох факторів, а саме: цінової політики фірми, психології ціносприйняття, впливу ціни на інших учасників ринкової діяльності.


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  6. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  8. Аграрне виробництво і його особливості
  9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  10. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  11. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  12. Аналіз використання капіталу.




Переглядів: 673

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ціноутворення на ринках різного типу. | Структура каналів реалізації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.029 сек.