Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Первісна доба в історії України: періодизація, розселення людей, їх заняття, суспільна структура.

За першою критерієм поділу є суспільні відносини всередині людського колективу, визначають такі періоди: - первісне людське стадо; - родова община; - сусідська община.

В основу археологічної періодизації покладена домінуюча роль матеріалу знарядь праці: каменю, міді, бронзи та заліза. Відповідно до цього археологи виділяють:

1 Палеоліт (давній кам'яний вік) - 1 млн. р. до н. е. - 10 тис. р. до н. е.

- ранній палеоліт - 1 млн. р. до н. е. - 150 тис. р. до н. е.;

- середній палеоліт - 150 тис. р. до н. е. - 40 тис. р. до н. е.;

- пізній палеоліт - 40 тис. р. до н. е. - X тис. р. до н. е.

2 Мезоліт (середній кам'яний вік) - IX—VI тис. р. до н. е.;

3 Неоліт (новий кам'яний вік) - УІ-ІУ тис. р. до н, е.

4 Енеоліт (мідно-кам'яний вік; перехідний етап від кам'яного періоду до епохи металу) - IV—III тис. р. до н. е.

5 Бронзовий вік - III—I тис. р. до н. е.

6 Залізний вік -1 тис. р. до н. е.

Науковці вивчають давню історію України, спираючись на різноманітні джерела. Серед них:

1) речові джерела - пам'ятники матеріальної культури, які досліджує археологія; група споріднених археологічних пам'яток, які належать до одного часу, займають певну територію й визначаються місцевими особливостями, називаються археологічною культурою.

2) писемні джерела - писемні свідчення про життя народів на території України; поділяються на дві великі групи: -актові матеріали (грамоти, договори); -оповідні пам’ятки літописи, спогади, щоденники

3) усна народна творчість - пісні, легенди, перекази, прислів'я, приказки;

4) лінгвістичні джерела - походження людських імен, назв поселень, річок, місцевостей.

Палеоліт (1 млн. р. до н. е. - 10 тис. р. до н. е.)

Палеолі́т (від грец. παλαιός — давній і грец. λίθος — камінь) — давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства.

1. Ранній палеоліт (1 млн. р. до н. е. - 150 тис .р. до н. е.). Архантропи (інакше їх називають прадавні люди або пралюди) з'явилися на території сучасної Європи близько 1 млн. років. Заселення України здійснювалося з півдня Центральної Європи через Балкани.Поодинокі пам'ятники архантропів виявлено в Закарпатті, Наддністрянщині, Житомирщині, а також на Дніпрі, в Криму й Приазов'ї.

Найдавнішу стоянку (стоянка - місце тимчасового проживання людей кам'яного віку) в Україні досліджено біля села Королеве у Виноградівському районі на Закарпатті. До перших стоянок первісних людей на території України належать також стоянка біля сучасного міста Амвросіївка Донецької області, стоянка Кіїк-Коба в Південному Криму.

2. Середній палеоліт (150 тис. до н. е. - 40 тис. до н. е.). Близько 150 тис. років тому еволюція призвела до поступового виникнення нового типу людини – неандертальця. На території України виявлено чимало стоянок неандертальців - до 200. Особливо багато їх досліджено. в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки на Закарпатті, у Подністров'ї, на Житомирщині тощо.

3. Пізній палеоліт (40 тис. до н. е. -Х тис. до н. е.). Близько 40 тис. років тому з'явився сучасний тип людини, який дістав назву «гомо сапієнс» («людина розумна»), або кроманьйонця На основі кроманьйонців виникла європеоїдна раса. На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізін на Чернігівщині, Добраничівці на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві.

Мезоліт (ІХ-VІ тис. до н. е.)

Мезоліт- Середня кам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до РХ), що була перехідною між палеолітом і неолітом. У мезоліті на території сучасної України виділялися чотири природно-ландшафтні зони: лісова - Карпати, Волинь, Полісся; регіони Правобережного та Лівобережного лісостепу; степова зона, регіони гірського Криму. Люди стали опановувати й по-господарськи розробляти вододіли, долини малих водотечій. Вони, як і раніше, займалися полюванням, рибальством, збиранням плодів та ягід. Мисливство було провідною галуззю господарства. У зв'язку з тим, що зникли мамонти та деякі інші звірі, змінився характер полювання: від колективного полювання на стадну дичину переходили до індивідуального чи групового промислу невеликих звірів. Величезним досягненням став винахід лука і стріл - зброї далекої дії. У період мезоліту люди оволоділи технікою виготовлення з кремнію вузьких тонких і гострих пластинок. З'явилися знаряддя для обробки дерева.У цю епоху розпочалося приручення диких тварин. На території України налічується майже 1 000 відомих нині пам'яток мезоліту (Мурзак-Коба та Фатьма-Коба - у Криму, Гребениківська стоянка - на Одещині, Журавська- на Чернігівщині).

Неоліт (VІ-ІV тис. до н. е.)

Неоліт – новий кам'яний вік (X-поч.III тис. до н.е.), що заступив палеоліт і мезоліт та передував мідному віку, заключний період кам’яної доби.

Протягом VI-IV тис. до н. е. відбувся якісний поворот - від збирання й примітивного полювання люди перейшли до відтворювальних видів діяльності, тобто обробки землі і розведення свійських тварин. На території України виявлено понад 500 неолітичних пам'яток, а вчені виділили більше 10 неолітичних культур. Найбільш ранні з них знаходились на Закарпатті, у басейні Тиси та у Наддністрянщині і Над-бужжі. Унікальною пам'яткою епохи неоліту є Кам'яна могила - пагорб із кам'яних брил у степу поблизу Мелітополя. У печерах, що були, очевидно, святилищем одного або декількох навколишніх племен, виявлено численні зображення тварин - биків, коней, оленів, різьблених і мальованих на камені.

Енеоліт (IV-ІІІ тис. до н. е.)

Енеоліт– назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в зв’язку з появою й поширенням у той час виробів із міді.

Яскравим показником розвитку людства є те, що в IV тис. до н.е. люди освоїли нову сировину - мідь, опанували технологію її виробництва та обробки.Найяскравішою археологічною культурою енеоліту була трипільська культура (IV--III тис. до н. е Елементи цієї культури знайшов при розкопках 1893-1906 рр. археолог В. Хвойка.

Трипільці залишили дуже помітний слід в етнокультурному розвитку Європи. Не до кінця з'ясованою залишається проблема походження трипільців. Останнім часом археологи схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили захожі з півдня землеробсько-скотарські племена культур балканського походження.

Величезні трипільські поселення - Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші, які нараховували по 3 тис. жителів і займали площу 200-400 га, по праву вважаються протомістами. Трипілля має величезне значення в первісній історії України, яке полягає в тому, що саме з ним пов'язана остаточна перемога відтворюючої. економіки на українських землях у IV тис. до н. е.

Бронзовий вік (III—I тис. до н. е.)

Бронзова доба — історичний період, котрий прийшов на заміну енеоліту (мідна доба) — перехідний період після кам'яної доби . Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав (кінець IV — початок I тис. до н. е.). Змінився залізною добою у I тисячолітті до н. е.

3 появою бронзи відбувся перший поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства.

Наприкінці III - першої половини II тис. до н. е. на теренах Прикарпаття, Поділля, Волині й Полісся проживали скотарські племена індоєвропейців - носіїв культури шнурової кераміки, які стали етнічним підґрунтям формування пізніших племен германців, балтів і слов'ян. У XV ст. до н. е. їх змінили споріднені з ними племена комарівської і тшинецької культур, які розселилися в Прикарпатті, Волині, долині Середнього Дніпра та басейні Прип'яті.

Залізний вік (I тис. до н. е.)

Залізна доба — період ранньої історії людства визначаємий розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, сосуди, зброя, прикраси тощо).3 початком I тис. до н. е. поступово бронзові знаряддя праці витісняються виготовленими із залізної руди. В історії України починається епоха залізного віку, яка тривала до V ст. н е. Поряд із землеробством, скотарством високого розвитку набуває ремесло, стало самостійною галуззю.На території України активно відбувався процес етногенезу, тобто утворення народів за рахунок об'єднання союзів племен.


Читайте також:

  1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  2. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  3. Актуальність курсу історіософії історії України
  4. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
  5. АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ В ІСТОРІЇ
  6. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  7. Антропологічна періодизація первісної історії
  8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  9. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  10. Безцехова виробнича структура.
  11. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови
  12. Бюджетна система України: поняття та принципи побудови.




Переглядів: 3341

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.138 сек.