Дайте визначення гуморески, назвіть її основні ознаки
Назвіть прийоми вираження авторської присутності у памфлеті.
Схарактеризуйте непрямий тип викриття у памфлеті.
Особливість жанру памфлету полягає в негативному, викривальному відображенні реальності. Памфлетистів обирають об'єктом свого гнівного, спопеляючого сміху суспільні явища, події, факти, політичних і державних діячів, соціальні і політичні системи. Викриття в памфлеті може бути як відкритим (прямим), так і завуальованим, або непрямим (непрямим). В залежності від типу викриття - пряме і непряме - розрізняють і модифікації памфлету. Непряме викриття вимагає від автора тексту створення масок, за якими він би ховався. Вони з'являються в тих модифікаціях памфлету, в яких автор створює художні образи. Такі тексти кілька років тому стали публікуватися під рубрикою «Мізантропія» в «Независимой газете». Виникнення в російській пресі цієї спеціальної рубрики, висміює політику і політиків майже щодня, - факт по-своєму унікальний, оскільки дозволяє читачеві познайомитися з іронічною, з відтінком сарказму, а деколи гумористичної версією подій одночасно з офіційним трактуванням, іноді навіть раніше. В журналістиці такий жанр витримують лише деякі американські та західноєвропейські видання, так як для підготовки тексту в подібну рубрику необхідний журналіст не тільки з гострим і іронічним розумом, але і добре розбирається в складних політичних інтригах. Для сатиричного відображення памфлетист широко використовує у своїй творчості алегорію, буфонаду, гіперболу, гротеск, алегорія, пародію, сарказм та інші засоби створення соціально-комічного. Памфлету з непрямим викриттям властиво парадоксальне розвиток сатиричної думки. Автор повинен побачити парадокс в життя і показати його. Досягненню цієї мети підпорядковані всі сатирико-публіцистичні засоби та сюжетно-композиційна структура тексту. При непрямому викритті в передачі подій і для пом'якшення оцінки обов'язково використання коштів комічного. Засоби комічного роблять такий памфлет не менш ефективним у впливі на читача, ніж відкрите, гнівне викриття. Одним із засобів комічного можна вважати псевдонім, яким автор підписує текст. Специфіка цього різновиду памфлету в тому, що образ автора також може використовуватися як джерело комічного ефекту, починаючи вже з підпису під текстом.
Образи використовуються памфлетиста в полемічних цілях, тому зв'язок з прототипами відкрита, сенс образу - в його політичній оцінці. У тих памфлетах, де дія розвивається стрімко, рідше зустрічаються описи (інтер'єри, пейзажі), в оповіданні скорочуються епізоди, відсутні портрети персонажів.
Присутність автора в тексті памфлету завжди мається на увазі, хоча може не виражатися відкрито. Прийоми вираження авторської присутності в тексті памфлету найрізноманітніші. Наприклад, автор закликає читачів у однодумці: «А знаєте, чому в збитковість цих фірм віриться насилу? Була в Романа Аркадійовича [Абрамовича] така компанія - "Петролтранс", яка належала йому на 100 відсотків. Коли податкові органи вирішили її перевірити, з'ясувалося, що компанія занижує прибуток в особливо великих розмірах. За найскромнішими підрахунками, "Петролтранс" приховав 49000000000 (!) Неденомінованих рублів. Взагалі, дивна закономірність: де Роман Аркадійович з Борисом Абрамич, там - відхід від податків ». Автор прямо звертається до опонента, посилаючись на реальні події, на документи: «Борис Абрамович, перестаньте ганьбитися зі своєю" дев'яткою ". Люди ж на дорогах сміються. Можливо, ви просто забули, але в Англії на ваше ім'я зареєстрована машина Ford Mondeo номер" М 670 ALR ". Щоб не було сумнівів в її приналежності, нагадаємо, що поліс на неї оплачений з вашої особистої кредитної картки Master Card 5301 2500 9049 0612. Просто попросіть друзів перегнати цей Ford в Росію і катайтеся на ньому - все солідніше буде». Масштабність критики в памфлеті очевидна: памфлет - критика не моралі, а соціальних явищ. Це злободенне сатиричний твір, сенс якого в конкретному соціально-політичному викритті, направленому на повну дискредитацію об'єкта критики. Мета памфлету - викликати в читача обурення, часом ненависть. Він особливо затребуваний під час війни, в тому числі інформаційної. Памфлетист повинен більше ненавидіти ворога, ніж читач. Портрет ворога може підготувати в сильному ступені його загибель В системі публіцистичних жанрів памфлет проникає в структурні форми статті, коментаря, огляду, рецензії. Зустрічається й такий різновид памфлету, як прокламація. Наприклад: «Нехай не присипляють пильність громадськості час відпусток, спека і політичні канікули. Небезпека перевороту велика. Силовий ресурс перевороту з кожною зустріччю Єльцина і силовиків зростає. Кров, яку провокатори мають намір пролити на Червоній площі, рано чи пізно отольется їм самим, бо правління нинішнього режиму не вічно і суд народу винесе вирок йому і всім клевретам ». Для жанрових модифікацій памфлету характерними є такі ознаки: підвищена експресивність, викривальна спрямованість, злободенність, тенденційність, засоби комічного - сарказм, іронія.
Гумореска – невеликий за обсягом художній твір, у якому розповідається про комічну пригоду чи рису характеру людини. За своїми виражальними засобами вона близька до жанру гумористичного чи сатиричного оповідання. Проте має і свої особливості. Твори цього жанру легкі, мобільні. Не мають жодної зайвої деталі, всі вчинки героїв не лише психологічно, але й сюжетно вмотивовані, сюжет – динамічний, смішний, оригінальний. Жанр гуморески зародився саме в українській журналістиці 20-30-х років у надрах традиційного для вітчизняної літератури жанру гумористичного оповідання. У той час в цьому оповіданні виступали такі відомі гумористи, як М. Зощенко, В. Чечвенський, Ю. Вухналь, К. Котко, С. Чмельов та інші. Видатний вклад у розвиток жанру вніс Остап Вишня. На відміну від гумористичного оповідання, основне завдання гуморески – не детальне змалювання образу персонажу, а відтворення (висміювання) якоїсь одної негативної риси його характеру. Тому характерною особливістю творів цього жанру є не різностороння характеристика персонажу, а висока сюжетно-ситуаційна напруга розповіді. Саме яскравий, динамічний сюжет і відсутність детальної характеристики персонажу – дві основні ознаки гуморески. Гумореску зараховують до суто художніх жанрів, у газеті вона набуває публіцистичності, яскраво вираженого громадянського пафосу. Це відбувається внаслідок швидкого реагування на різноманітні явища і події суспільного життя. Словом, це жанр бойовий, ефективний, який потребує від автора пильного, іронічного, погляду на життя, вміння знайти дотепні деталі, побудувати цікавий комічний сюжет, сконструювати сучасні негативні характеристики.