25 січня 1648 року, на козацькій січовій Раді, Богдан Хмельницький закликав до священної визвольної війни. Його було обрано запорозьким гетьманом(перебував на цьому посту у 1648-1657 роках). З Січі Богдан розсилав листи – універсали, у яких закликав народ підніматися на боротьбу проти польських панів-гнобителів. На заклик Богдана, з Київщини, Поділля, Лівобережжя, йшли групи селян, міщан, козаків. Так, весною 1648 року, на Січі зібралося ціле військо. Був там і полк хороброго козака Максима Кривоноса.
Союз з кримським ханом
Щоб забезпечити надійний тил під час війни і мати військову підмогу, в лютому-березні 1648 року здійснювалися переговори з кримським ханом. Було укладено військово-політичний союз. Татарське військо Тугай-беяприєднується до війська Хмельницького і має право на частину здобичі. Було домовлено і про підтримку донських козаків.
Коронний гетьман Миколай Потоцький направив парламентера на Січ, щоб умовити козаків заспокоїтися, обіцяв їм права і свободи, а Хмельницькому – повернення Суботова, але зупинити полум’я народної війни було вже неможливо.
Виступ Б.Хмельницького(кадр з фільму) М.Потоцький - «Ведмежа лапа» Тугай-бей
4. Воєнні дії 1648 року
Битва під Жовтими водами 4-6 травня1648 року
М.Кривоніс у Жовтоводській битві Фрагмент битви (кадри з фільму «Вогнем і мечем»)
Для придушення повстанців уряд Польщі висилає 20 тисячне військо коронного гетьмана Миколая Потоцького (якого прозвали «Ведмежа лапа») і польного гетьмана Мартина Калиновського. Один польський підрозділ рухався по суші, інший – на кораблях по Дніпру. Хмельницький поділив свої війська, щоб заступити шлях обом загонам. Частина тих, хто рухався по річці ( а це були реєстрові козаки), перейшли на бік Хмельницького.
Біля витоків річки Жовті води відбувся бій. Поляки закріпилися у таборі на пагорбі. 4 травня почався штурм табору військами козаків і ординцями.
Під Жовтими водами польське військо отримало поразку.Ця битва була першою крупною перемогою військ Хмельницького.
Миколай Потоцький був змушений відступити, для з’єднання з 6 – тисячною армією князя Яреми Вишневецького. Битися з військом Хмельницького, яке щоденно поповнювалося за рахунок повсталих селян, гетьман вважав безглуздям.