Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Правовий статус Запорізької Січі у другій половині 17 ст.

Діяльність Малоросійського приказу і Малоросійських колегій в Україні.

Російський уряд у XVIIІ ст. встановив для українських земель офіційну назву - "Малая Россия" (Мало­росія).

Главою України, як і раніше, вважався гетьман. Формально він обирався, але насправді призначався царем.

В 1663—1721 рр. в Україні діяв Малоросійський приказ як один із відділів державного органу Російського царства — Посольського приказу для відання українськими справами. Через Малоросійський приказ царський уряд підтримував зв’язки з українським керівництвом, здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні.
Діяли в Україні також відділи колегії іноземних справ (1727—1734, 1750—1764). Їх метою було включити більше українських земель до складу Російської імперії.
Прямим порушенням автономних прав України було створення Малоросійської колегії. Перша Малоросійська колегія (1722—1727) діяла в складі президента, шести членів присутності, прокурора, канцеляристів. Усі члени М. К. призначалися імператором або Сенатом з числа російських офіцерів і цивільних службовців. Перебувала в Глухові. У цивільних справах підлягала Сенатові, у військових — головнокомандуючому російськими військами в Україні. Після смерті Петра І припинила свою діяльність.
Друга Малоросійська колегія (1764—1786) — вищий виконавчо-розпорядчий орган влади в системі малоросійського генерал-губернатора, створений 10 листопада 1764 р. після ліквідації гетьманства. Перебувала в м. Глухові. До складу колегії, крім чотирьох українських урядовців, входило четверо українців із числа генеральної старшини. Президентом було призначено графа П. Румянцева, який був водночас генерал-губернатором України і головнокомандуючим її збройними силами. Діяльність колегії була спрямована на остаточну ліквідацію залишків політичної автономії України. Формально колегія проіснувала до 1786 р.

 

Після приєднання України до Московської держави у другій половині 17 ст. Запорізька Січ сталаграти роль опозиційного центру. Проте на Запоріжжі не було стійкої орієнтації, його політичні орієнтири постійно змінювались. Договір з Москвою не всіх задовольнив, навпаки, він викликав протест тієї частини козацтва, що сталося вороже до політики Москви… Напрямки пошуку нових союзників коливаються від зв’язків з Кримом та Туреччиною до союзу зі Швецією.

За Андрусівським перемир’ям між Москвою та Польщею Запоріжжя формально підпорядковувалося двом державам – Росії та Речі Посполитій. Насправді ж запоріжці не визнавали цього протекторату. Ситуація не змінилася і після підписання «вічного миру» Москви з Польщею у 1686 році, коли Польща відмовилася від своїх прав на Запоріжжя. Москва була вимушена була визнати право на самоврядування Запорозької Січі.

Під протекторатом Московської держави (який мав суто економічний характер) Запорізька Січ проводила незалежну політику. Характерним було те, що в Запоріжжі збереглися давні традиції суспільно-політичного ладу. Найвищим органом влади та управління залишалася Військова рада, право в збираннях якої мали всі козаки. Головним виконавчим органом був Кіш на чолі з кошовим отаманом. До складу кошової старшини входили писар, суддя, осавул, обозний та хорунжий.

 


Читайте також:

  1. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  2. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  3. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  5. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  6. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  7. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  8. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
  9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  12. Аудитор, його статус та сертифікація




Переглядів: 1312

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.