МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Культурне відродження в складі РосіїНаддніпрянська Україна Україна в складі Австрії ДО складу Австрійської імперії входять Польща, Буковина, Галичина, Закарпаття. Характерною рисою західно-українських земель у складі Австрійської імперії було чергування періодів реформ із періодами реакцій. У той час громадський життя функціонувала в режимі: "уперед - стоп - назад". Реформи Марії Терези і Йосипа II були спробою модернизовать імперію, осовременить і гармонізувати в дусі абсолютизму соціальні й національні відносини. Події Великої Французької революції, егоїстичні бажання феодалів підштовхнули до дії консервативні кола імперії. Тривалий період реакції характеризується поступовим відновленням феодалами втрачених позицій в аграрному секторі, посиленою експлуатацією сільських жителів, гальмуванням промислового розвитку, поглиблення суспільної кризи. Реакцією народу на ці процеси було посилення національного й суспільного руху. Яскравим явищем була діяльність суспільно-культурного об'єднання "Російська трійця". Члени цієї організації визначали й оголошували основні ідеї національного відродження, своєї разносторонней діяльністю здійснили перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурного, робили перші спроби направити вирішення національних проблем у політичне русло. Революційна хвиля 1848-1849рр. заснувала новий етап модернізації імперії - було скасовано кріпосне право, оголошена конституція, створений парламент. Ця й інша модернізація позитивно відобразилася на житті західно-українських земель, активізували суспільну діяльність суспільства. Але зненацька знову стала панувати реакція, яка перекреслила більшість революційних завоювань.
Інтенсивно розвивалися вугільна, залізорудна, металургійна галузі промисловості; почалося будівництво ж/д (Одеса й Балта в 1865г.); розвивалася торгівля, остаточно формувався внутрішній і зовнішній ринок; зросла потреба у водному транспорті; будувалися великі підприємства - Харківський, Луганський паровозобудівні заводи, Екатеринославский, Херсонський металургійні заводи; збільшилася кількість міст; завершився промисловий переворот - перехід від мануфактури до машинної індустрії, із застосуванням парових двигунів, машин, верстатів. У результаті промислового перевороту створювалися заводи й фабрики. НА початку ХІХ століття центром культурному життя на Лівобережній Україні стає Харків. 1805г. з ініціативи місцевого суспільного діяча Василя Каразина на засоби місцевого дворянства й купецтва був заснований університет, який зібрав навколо себе кращі культурні сили українського суспільства. Ректором університету став поет Петро Гулак- Артемівський. У Харкові почали виходити журнали "Український вісник", "Український журнал" і ін. На чолі літературного руху стояв Григорій Квитка. Харківський університет поклав початок духовному відродженню українського суспільства. Пізніше у 1834г. Університету св. Володимира інтелектуальний центр України перемістився в Київ. Склад, що став основою для формування першого покоління української інтелігенції, у створювався зі збіднілих дворян, що виходили зі старої козацької старшини, синів священиків, міщан і козаків. Дуже рідко зустрічалися вихідці із селян. У цей період з'являються серйозні історичні дослідження. У перших десятиліттях ХІХ століття багато молодих інтелігентів починають ходить по селах, де шукають, збирають, публікують український фольклор. В 1819г. виходить перший збірник українських історичних дум, зібраних князем Миколою Церетели за назвою "Спроба зборів старих малороссийских пісень". В 1827г. з'являється публікація "Малороссийские народні піски" професора Московського університету Михайла Максимовича. Підсилюється увага й до української мови. Так, в 1818м. Олексій Павлович пише "Граматику малороссийского прислівника", а в 1823г. з'являється словник Івана Войцеховича. Кирило-мефодиевское братерство врахувало уроки світового досвіду й використовувало ідеї західноєвропейського вільнодумства у своїх національних умовах. Їм були сформульовані основні постулати українського відродження, визначені форми й методи досягнення поставленої мети. Діяльність братерства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за державність України. Це була спроба нової національної еліти визначити місце й роль українського народу в сучасному історичному контексті. Читайте також:
|
||||||||
|