Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русї

Київська Русь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Отже, політичний розвиток державності Київської Русі відбувався у двох напрямах: від системи управління, що впливала з військової організації, - до цивільних форм правління та під посилення центризму - до децентралізації. Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче. Певною мірою на політичні рішення князя впливали поради та підтримка боярської ради. Механізм політичної влади Давньоруської держави характеризується не тільки співпрацею, а й суперництвом і протистоянням його елементів, що, безумовно, надавало динаміки суспільному розвитку. Проте боярська рада і віче (на відміну від князя) не стали постійними органами влади з чутко окресленими функціями.

Соціально-економічний розвиток: у цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальних. Цей процес був складним, тривалим і рогортався поетапно. В 9ст. формується система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним елементом цієї системи була данина, "полюддя". Активно йшов процес диференціації серед феодально залежного населення. Основними його верствами були: смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи. За феодалізму земля була основним способом виробництва. Провідною галуззю економіки КР було сільське господарство. Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу. У КР найпоширенішими його видами було залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництво. У добу піднесення КР інтенсивно рогортається процес урбанізації. Отже, за доби КР в соц-ек сфері розпочався процес становлення феодальних відносин - формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно відбувається диференціація феодально залежного населення. Провідною галуззю економіки цього часу було с/г.

Маючи, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн населення й величезну територію, що обіймала близько 800 тис. кв. км (майже половина її — в межах сучасної України), Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи. В управлінні КР існували наступні гілки влади: княжа влада, рада бояр, віче - сбори вільного населення міста для вирішення громадських справ.Передача влади по спадкоємству. Найвище місце в суспільній ієрархії, що народжувалася, посідали численні члени різних відгалужень династії Рюриковичів. Княжі воїни, старші й молодші дружинникиі місцева знать утворювали клас бояр, яких ще називали мужами. Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу». Величезну більшість населення становили селяни, або смерди. Про безправне становище селян у суспільстві свідчив передбачений «Руською правдою» штраф за вбивство смерда: кровні гроші у цих випадках становили 5 гривень. Для порівняння: за вбивство купця чи молодшого дружинника компенсація родині становила 40, а за вбивство старшого дружинника князя — 80 гривень. Рабство на Русі було явищем звичайним, особливо до прийняття християнства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.	\|	Реформи Володимира Великого, їх значення для централізації Давньоруської держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.