• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціально-економічний розвиток українських земель у 14-16ст

Наприкінці 14 - у першій половині 16 ст на українських землях розвивалися землеробство, ремесла, торгівля, розбудовувалися старі й виникали нові села та міста. В землеробстві поряд з перелогом і двопіллям поширюється трипілля. З останнім пов'язані угноєння грунту та використання плуга і сохи (із залізними лемешами). Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалися в господарствах феодалів. Крім землеробства, розвивалися тваринництво, городницство, садовництво, бджільниство. Не втрачали важливого значення в господарському житті рибальство і мисливство. Промисли відігравали значну роль й у селянському господарстві: селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, металеві, дерев'яні предмети для господарського та побутового вжитку тощо.

Протягом 14-15ст. на українських землях зростало велике феодальне землеволодіння - князівське й боярське - за рахунок захоплення пустищ, общинних земель, купівлі в інших власників, великокнязівських дарувань. Відбувався загальний наступ феодалів на селянські громади. Верховним власником усієї землі був великий князь (у Литві), але дарувати землі він міг лише за згодою "панів-Ради". Зростали й володіння православної церкви. Великокнязівський уряд надавав землі Києво-Печерському, київському Миколо-Пустинському та іншим монастирям. Маєтки київського метрополіта (метрополія була відновлена в 1458) розташовувалися на Київщині, Переяславщині, Чернігівщині. Монастирі багатіли й за рахунок відписувань, дарувань з боку князів та бояр. Великий князь, місцеві феодали-пани вели власне господарство. Центром вотчини був замок або двір, де розташовувалися житла для слуг і "черляді невольно", господарські будівлі - комори, стайні, хліви тощо. Орні та інші угіддя оброблялися челяддю та навколишніми залежними селянами. Наприкінці 14-у першій половині 15ст селянство становило основну масу населення українських земель. Воно зазнавало різних форм феодальної експлуатації, посилюваної протягом указаного періоду. Селяни сплачували натуральну і грошову ренту (чинш) феодалам, державні податки й відбували різні повинності на користь держави. Головним загальнодержавним податком на землях, загарбаних Литвою, була серебщина. З розвитком внутрішнього й зовнішнього ринку зростали потреба феодалів у грошах, і частина натуральної данини замінювалася на грошову. З середини 15ст. всі виплати і штрафи вже стягалися грошима. Отже, в силу різних причин, передусім через стихійність, перші масові селянські виступи 15- початку 16ст. зазнали поразки. Та незважаючи на це, в народі міцнішало прагнення до розподілу землі поміж тих, кто її обробляє, посилювалася боротьба проти національного і релігійного гноблення.

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
4. Абсолютна земельна рента.
5. Абсолютна земельна рента.
6. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
7. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
10. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
11. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
12. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток

Переглядів: 1466