• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Механізм функціонування політичної системи

Поняття політичної системи

Політична система суспільства

Поняття політична система є одним із ключових у сучасній політології. Уперше його увів до наукового обігу у 1953 р. американський політолог Девід Істон.

Політичні ж системи, стверджує Д. Істон, подібні до біологічних й існують в оточуючому середовищі, що у свою чергу складається з безлічі інших систем. За класичним визначенням Д. Істона, політична система є сукупність взаємодій, через які здійснюється авторитетний розподіл цінностей у суспільстві.

Функції політичної системи суспільства:

- Визначення мети і завдань розвитку суспільства, вироблення програми його життєдіяльності;

- Мобілізація ресурсів суспільства для досягнення поставлених завдань;

- Інтеграція всіх елементів суспільства, підтримування його відповідної цілісності та стабільності;

- Обов’язковий для всіх громадян розподіл цінностей у суспільстві.

Щоб зводити вимоги відповідно до можливостей системи, треба здійснювати такі функції:

· Висловлення вимог (або «артикуляція інтересів» - термін уведено відомим американським політологом Г. Алмондом).

· Регулювання вимог. Вимог завжди багато, отже, якщо їх потік не фільтрувати й не спрямовувати відповідними каналами передачі інформації (каналізувати), то система може ними похлинутися.

· Скорочення вимог. За допомогою цієї функції приплив вимог систематизують, упорядковують, зводять до певної кількості альтернатив, які й подають потім політичній системі. Д. Істон називає це сполученням «комбінацією вимог», Г.Алмонд – «агрегуванням інтересів».

Форми підтримки можна класифікувати таким чином:

· Матеріальна підтримка (сплата податків та інших стягнень, надання послуг системі, наприклад, праця на громадських засадах або військова служба);

· Дотримання законів та інших норм, наявних у певній системі;

· Участь у політичному житті (голосування під час виборів та інші форми політичної активності на підтримку системи);

· Шанобливе, поважне ставлення до влади, державної символіки та офіційних церемоній, увага до офіціальної інформації;

· Функція норма творчості охоплює вироблення авторитетних правил, які визначають і регулюють форми поведінки людей і груп у суспільстві;

· Функція «застосування правил» пов’язана уведенням правил чи законів у дію;

· Функція «контролю за додержанням правил» передбачає інтерпретацію законів і дій, пов’язаних із визначенням фактів порушення норм та накладання відповідного стягнення на порушників.

· Функція «політичної комунікації» забезпечує поширення, передавання політичної інформації між керівниками й керованими.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
11. VI. Філогенез нервової системи
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 908