Термін «легітимність» походить від латинського «legitumus» - законний.
Наука про політику трактує нині легітимність як певний стан психіки індивіда в чітко визначний проміжок часу, стан який виражає рівень задоволеності функціонуванням соціально-політичних структур.
М.Вебер. Традиційна легітимність, як показав класик політичної соціології, набувається завдяки звичаям, звичці підкорятися владі.
Легальна або раціонально-правова легітимність заснована на раціонально зрозумілому інтересові, що спонукає людей підкорятися рішенням державних структур.
Харизматична легітимність базується на вірі у надзвичайні якості, чудесний дар, тобто в харизму керівника.