Державне управління і устрій

Держава у сучасному суспільстві

1. Сутність держави, як соціальної організації	3. Правова держава та її характеристики
2. Державне управління й устрій	4.Державний устрій України

Походження, зміст, сутність та ознаки держави

Держава посідає в нашій свідомості домінуюче місце.

Одні пов’язують появу держави з появою самого суспільства, другі – з процесами, що відбуваються в суспільстві, треті – з діями Творця.

Ознаки держави. Держава – це не тільки система органів, які реалізують організаційно-управлінські відносини, чим забезпечується цілісність функціонування суспільства. Держава має ще принаймні чотири головні ознаки: територія, народ, суверенітет, влада. Територія – це просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей. Кожна держава, таким чином, має свої територіальні ознаки кордони.

Поважання територіальної цілісності, недоторканості кордонів є необхідними елементами всіх міждержавних політичних договорів.

Суттєвою ознакою держави є народ. Цей головний елемент поняття державно-правового суспільства свідчить про те, що його складає більшість людей («народ держава»), які проживають на одній території, співіснують не ізольовано один від одного, впливають один на одного, а також один проти одного.

Однією з важливих ознак держави є суверенітет. Суверенітет – це невід’ємна її властивість, тобто за відсутності суверенітету немає і держави. Суверенітет держави можна визначити як делеговану народом верховну владу, що полягає у самостійному, незалежному здійсненні державною своїх функцій у рамках внутрішнього і міжнародного права.

Держава не може існувати без публічної влади і тому форми її організації обумовлюють існування держави, як соціального утворення.

Ознакових атрибутів держави можна виділити ще декілька, але названі в повному обсязі розкривають її сутність.

Форма правління – це організація верховної державної влади, механізм взаємодії її структурних елементів. Вона відповідає на запитання: як реально здійснюється влада і хто є її джерелом.

Основні форми правління – монархія і республіка.

Монархія – це така форма правління, за якої вища державна влада представлена однією особою, що сідає звичайно на престол, як спадок або інколи обирається довічно.

Республіка є такою формою правління за якої органи держави або обираються, або формуються загальнонаціональними представниками й установами.

Розрізняють три основні види республік: президентську, парламентську, змішану (або напівпрезидентську).

Визначальною ознакою президентської республіки , як це випливає з її назви, є наявність в державі поста президента. Справа в тому, що президент завжди є главою держави, але не завжди – главою виконавчої влади. В зв’язку з тим президентська республіка має місце тільки в тих випадках, коли президент одночасно є і главою держави і главою виконавчої влади. Крім того, президент обирається загальними голосуванням, а це означає, що, по-перше, він не залежить від парламенту, тобто не несе перед ним відповідальності; по-друге, він за своїм розсудом формує органи виконавчої влади. (США, Бразилія)

В парламентарній республіці уряд формується парламентом із числа депутатів, що перемогли на виборах, від партій або партійних коаліцій. Його очолює обраний парламентом прем’єр – міністр. Уряд несе відповідальність перед парламентом. (ФРН, Італія, Австрія, Португалія та ін.)

Що стосується президента як глави держави, то він в парламентарній республіці формально може наділятися значними повноваженнями, але в дійсності не чинить істотного впливу на хід політики. Парламентарна форма правління притаманна в основному європейським державам.

При змішаній (напівпрезидентській) формі правління глава держави – президент – особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру його голови, який підлягає затвердженню парламентом (Франція, Росія, Фінляндія).

Форма державного устрою це адміністративно-територіальний устрій держави, характер взаємовідносин між державою та її частинами, між центральними та місцевими органами. Сучасна держава має дві форми – просту (унітарну) та складну (федеративну).

Унітарною є така держава, складові частини якої не мають ознак державності, а управління належить виключно центральному уряду. В унітарній державі місцеві та регіональні органи управління не мають влади для прийняття якого-небудь політичного рішення. В цих державах – єдині центральні органи державного управління, єдина конституція, єдине громадянство, тощо. Унітарні держави склалися переважно в країнах із мононаціональним складом населенням.

Федеративною є така держава, складові частини якої мають відповідні ознаки державності. Тут місцевим та регіональним органами управління надаються виняткові повноваження в прийнятті деяких політичних рішень. У федеративній державі два уряди (центральний і регіональний) контролюють одну і ту саму групу людей, маючи при цьому різні повноваження в прийнятті політичних рішень. Федеративна форма державного устрою, як правило, виникає в результаті компромісу між її суб’єктами, коли вони об’єднуються в єдину державу, або там, де виникають труднощі в об’єднанні держави, або як результат територіальних та національно-культурних відмінностей.

На сьогодні в світі налічується 18 федеративних та 177 унітарних держав. При цьому треба враховувати, те що питома вага федеративних держав значно більше за їх кількість. При наявності 12% загальної кількості країн світу, їм належить 51% території землі та 38% населення світу.

Від федерації як складної держави слід відрізняти конфедерацію – союз, лігу держав, створену задля відповідної мети. Це державне утворення не підпадає під поняття форми державного устрою. Конфедерація існує короткий час і створюється на основі договору. В представницьких органах конфедерації делегати представляють суверенні держави. Конфедерація не має суверенітету і в ній створюються тільки ті органи, які необхідні для досягнення спільних цілей (воєнних, політичних тощо).

Більшість держав і організацій мають офіційній набір законів і правил, які визначають основні способи розповсюдження своїми власними справами. У даному випадку мова йде про Конституцію з великої літери.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Громадянське суспільство	\|	Правова держава та її характеристики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.