МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||
Державне управління і устрійДержава у сучасному суспільстві
Походження, зміст, сутність та ознаки держави Держава посідає в нашій свідомості домінуюче місце. Одні пов’язують появу держави з появою самого суспільства, другі – з процесами, що відбуваються в суспільстві, треті – з діями Творця. Ознаки держави. Держава – це не тільки система органів, які реалізують організаційно-управлінські відносини, чим забезпечується цілісність функціонування суспільства. Держава має ще принаймні чотири головні ознаки: територія, народ, суверенітет, влада. Територія – це просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей. Кожна держава, таким чином, має свої територіальні ознаки кордони. Поважання територіальної цілісності, недоторканості кордонів є необхідними елементами всіх міждержавних політичних договорів. Суттєвою ознакою держави є народ. Цей головний елемент поняття державно-правового суспільства свідчить про те, що його складає більшість людей («народ держава»), які проживають на одній території, співіснують не ізольовано один від одного, впливають один на одного, а також один проти одного. Однією з важливих ознак держави є суверенітет. Суверенітет – це невід’ємна її властивість, тобто за відсутності суверенітету немає і держави. Суверенітет держави можна визначити як делеговану народом верховну владу, що полягає у самостійному, незалежному здійсненні державною своїх функцій у рамках внутрішнього і міжнародного права. Держава не може існувати без публічної влади і тому форми її організації обумовлюють існування держави, як соціального утворення. Ознакових атрибутів держави можна виділити ще декілька, але названі в повному обсязі розкривають її сутність. Форма правління – це організація верховної державної влади, механізм взаємодії її структурних елементів. Вона відповідає на запитання: як реально здійснюється влада і хто є її джерелом. Основні форми правління – монархія і республіка. Монархія – це така форма правління, за якої вища державна влада представлена однією особою, що сідає звичайно на престол, як спадок або інколи обирається довічно. Республіка є такою формою правління за якої органи держави або обираються, або формуються загальнонаціональними представниками й установами. Розрізняють три основні види республік: президентську, парламентську, змішану (або напівпрезидентську). Визначальною ознакою президентської республіки , як це випливає з її назви, є наявність в державі поста президента. Справа в тому, що президент завжди є главою держави, але не завжди – главою виконавчої влади. В зв’язку з тим президентська республіка має місце тільки в тих випадках, коли президент одночасно є і главою держави і главою виконавчої влади. Крім того, президент обирається загальними голосуванням, а це означає, що, по-перше, він не залежить від парламенту, тобто не несе перед ним відповідальності; по-друге, він за своїм розсудом формує органи виконавчої влади. (США, Бразилія) В парламентарній республіці уряд формується парламентом із числа депутатів, що перемогли на виборах, від партій або партійних коаліцій. Його очолює обраний парламентом прем’єр – міністр. Уряд несе відповідальність перед парламентом. (ФРН, Італія, Австрія, Португалія та ін.) Що стосується президента як глави держави, то він в парламентарній республіці формально може наділятися значними повноваженнями, але в дійсності не чинить істотного впливу на хід політики. Парламентарна форма правління притаманна в основному європейським державам. При змішаній (напівпрезидентській) формі правління глава держави – президент – особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру його голови, який підлягає затвердженню парламентом (Франція, Росія, Фінляндія). Форма державного устрою це адміністративно-територіальний устрій держави, характер взаємовідносин між державою та її частинами, між центральними та місцевими органами. Сучасна держава має дві форми – просту (унітарну) та складну (федеративну). Унітарною є така держава, складові частини якої не мають ознак державності, а управління належить виключно центральному уряду. В унітарній державі місцеві та регіональні органи управління не мають влади для прийняття якого-небудь політичного рішення. В цих державах – єдині центральні органи державного управління, єдина конституція, єдине громадянство, тощо. Унітарні держави склалися переважно в країнах із мононаціональним складом населенням. Федеративною є така держава, складові частини якої мають відповідні ознаки державності. Тут місцевим та регіональним органами управління надаються виняткові повноваження в прийнятті деяких політичних рішень. У федеративній державі два уряди (центральний і регіональний) контролюють одну і ту саму групу людей, маючи при цьому різні повноваження в прийнятті політичних рішень. Федеративна форма державного устрою, як правило, виникає в результаті компромісу між її суб’єктами, коли вони об’єднуються в єдину державу, або там, де виникають труднощі в об’єднанні держави, або як результат територіальних та національно-культурних відмінностей. На сьогодні в світі налічується 18 федеративних та 177 унітарних держав. При цьому треба враховувати, те що питома вага федеративних держав значно більше за їх кількість. При наявності 12% загальної кількості країн світу, їм належить 51% території землі та 38% населення світу. Від федерації як складної держави слід відрізняти конфедерацію – союз, лігу держав, створену задля відповідної мети. Це державне утворення не підпадає під поняття форми державного устрою. Конфедерація існує короткий час і створюється на основі договору. В представницьких органах конфедерації делегати представляють суверенні держави. Конфедерація не має суверенітету і в ній створюються тільки ті органи, які необхідні для досягнення спільних цілей (воєнних, політичних тощо). Більшість держав і організацій мають офіційній набір законів і правил, які визначають основні способи розповсюдження своїми власними справами. У даному випадку мова йде про Конституцію з великої літери. Читайте також:
|
||||||||||||
|