Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Моделі президентської влади

Президентська влада у будь-якій країні спирається на власну конституційну базу і специфіку, право регулятивну та політичну діяльність. Незважаючи на індивідуальну неповторність і самобутність президентської влади у кожній країні, її можна систематизувати за певними критеріями. З їхнього складу перш за все треба виділити спосіб легітимізації президентської влади, який передбачає такі моделі.

Перша модель – безпосереднє обрання президента шляхом відкритих загальних виборів. Тут кожен виборець має лише один голос. Ця модель реалізує принцип “волевиявлення народу”. Його незаперечними перевагами є те, що: Забезпечено досить високий рівень демократизму, оскільки обрання президента залежить від максимально можливого прямого волевиявлення людей; Гарантовано обрання найпопулярнішого і найавторитетнішого політичного лідера, що користується підтримкою електорату (виборців); Реалізовано незалежність здобуття посади президента від законодавчої влади, що посилює міцність розподілу влади; Забезпечено авторитет президентської влади як інституту керівництва державою. Така модель реалізована у Франції, Польщі, Росії, Україні, Азербайджані, Казахстані, Туркменії, Узбекистані.

Для другої моделі є характерним обрання президента за декілька етапів. Під час першого етапу шляхом загальних виборів обирають електорів (вибірників). На другому етапі електори висловлюють свою компетентну думку на користь того чи іншого кандидата. За такої процедури легітимізації президентської влади думку виборців враховано опосередкованим способом, хоча обрання того чи іншого електора вже визначає, якому з кандидатів буде віддано перевагу.

Ця модель дещо ускладнює процедуру обрання, але наявність додаткових ускладнень гарантує президентство від випадкового емоційного вибору. Адже кінцеве рішення залежить від компетентних електорів. Їхній професіоналізм і висока громадянська відповідальність можуть стати надійною перепоною на шляху випадковості й спрощення. Наприклад, у 1888 р. Грівер Клівленд користувався великою популярністю, але внаслідок несприятливого розподілу голосів колегії виборців його не було обрано на новий строк. Така модель використовується у США, Аргентині, тощо.

Третя модельпередбачає одержання президентської посади через опосередковані вибори. В одному випадку вони відбуваються за участі парламенту, як, наприклад, у Швейцарії, Туреччини, Болгарії. В Італії вибір колегії виборців з членів парламенту і представників територіального самоврядування. У Німеччині президента обирають федеральний парламент і представники земельних ландтагів. Президента Кубинської республіки обирає Рада Міністрів.

Четверта модель – недемократична – використовує поза конституційний спосіб одержання президентської влади. Цього досягають шляхом військових переворотів, кулуарних інтриг, змов, коли певні політичні елітні кола, спираючись на підтримку частини військово-політичних сил, використовують створену ситуацію або виниклу політичну нестабільність з метою встановлення влади вигідного для політичного лідера або диктатора. За таким спосібом було встановлено недемократичну президентську владу в ряді країн Африки, Латинської Америки й Азії.


Читайте також:

  1. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  2. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  3. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  4. Аналітичний підбір математичної моделі.
  5. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
  6. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
  7. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
  8. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
  9. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  10. Бюджетні права органів державної влади і управління
  11. В/. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади.
  12. Верховна Рада України - орган законодавчої влади в Україні. Статус народного депутата України




Переглядів: 1173

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму | Моделі президентства в залежності від повноважень і компетенцій президента.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.054 сек.