МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||
Закони політичного поляІнституалізація політичного поля Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
Сучасний дискурс української політики багатий на використання поняття «поле» - згадують конституційне, правове, політичне поле і т. ін.. У цій повсякденній і теоретично не раціоналізованій мові виявляє себе тенденція до виділення того чи іншого виду соціальної практики в окремий простір діяльності й гри зі своїми межами, специфічною компетенцією і, природно, правом на вхід до цієї сфери діяльності, зі своєю специфічною логікою гри законами й інституціями. Під політичним полем слід розуміти простір політичних позицій у даному суспільстві і об’єктивного зв’язку між цими позиціями, специфічних, що обертаються в даному полі, капіталів і ресурсів, а також простір політичних агентів, що займають ті чи інші позиції в політиці. Агенти (партії, групи інтересів, групи тиску й ін..) і позиції (права, ліва, центристська і т. ін.) структурують політичне поле. Займаючи, вибираючи й використовуючи позиції, агенти ведуть боротьбу в політичному полі за рідкісні блага – статус, визнання, легітимність, владу, за позиції домінантних і впливових груп. Поле є автономним полем сил, а також боротьби за позицію всередині нього. Поле визначається системою об’єктивних силових відносин – між соціальними позиціями, що відповідають об’єктивним відносинам з приводу визнання, легітимізації позицій і агентів у даному полі. Структура поля і його межі визначаються у кожний даний момент балансом між цими видами відносин і розподілом капіталів у полі. Становлення й автономізація поля політики супроводжується виділенням і диференціацією внутріполітичних полів і субполів. Перш за все, відбувається поділ на поле професіонального спеціалізованого витворення політики і на поле масового витворення політики, в якому беруть участь усі громадяни, що мають політичні права. Уся історія політичного поля постійно представлена двома формами: матеріалізованою – в інституціях (партії, профспілки, звільнені працівники партійного і профспілкового апаратів) і інкорпоративного – диспозиції й уявлення, практичне відчуття політичних діячів, зусиллями яких функціонують ці інститути. Основний структурний закон поля. Усяке поле прагне організуватися навколо опозиції між двома полюсами і політичному полі – правий полюс, лівий полюс, політичний центр. Закон опозиціонування, логіка дистантності. Політичному полю притаманна конкурсна боротьба з тими, хто займає найвіддаленіші позиції, і те ж саме характерне для агентів, які займають найближчі позиції, що надто по-різному загрожують реальним учасникам. Закон конкуренціїозначає, що для розуміння й вибору якої-небудь позиції у полі програм, заяв, передвиборчих виступів важливо знати як сукупність конкурентних політичних позицій, пропонованих у полі, так і вимоги громадян, за вибір позицій яких відповідають їхні довірені особи, обрані професіональні політики. Закон подвійної гри, котру ведуть професіонали у політичному полі. Як уже зазначалося, політичне поле коливається між двома оцінками і принципами легітимності й має подвійну залежність між полем професіоналів і полем не професіональної масової політики.
Читайте також:
|
||||||||||||
|