Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Структура політичної культури

Політична культура як соціальний феномен

Політична культура

Інструментарій прогнозування – це система організаційно-технічних засобів, що забезпечує якість прогнозу. До неї входять методи реалізації принципів прогнозування, наявні засоби здійснення прогнозів, логічна послідовність розробки й реалізації прогнозів і ефективне використання вимог, які забезпечують прогностичну перспективу.

Основні етапи політичного прогнозу:

1. Предпрогнозна орієнтація 5. Створення нормативної моделі
2. Збір даних прогнозного фону 6. Оцінка доцільності й точності прогнозу
3. Розробка базової моделі 7. Виготовлення рекомендацій
4. Побудова пошукової моделі  
1. Політична культура як соціальний феномен 3. Типологія політичної культури
2. Структура політичної культури 4. Політичне соціалізація

Термін політична культура був упроваджений в науковій обіг у XVIII ст.. німецьким філософом Іоганом Готфрідом Гердером.

Політична культура являє собою сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників даної системи. Це – суб’єктивна сфера, що лежить у підґрунті політичний дій і надає їм значення.

Як частина культурної системи суспільства, політична культура вбирає в себе лише ті культурні елементи, які діють в політичному процесі.

Як компонент політичної системи політична культура концентрує в собі соціально-психологічні чинники.

Поняття політична культура, по-перше, характеризує не лише політичну свідомість, але й політичну поведінку. Свідомість настільки включається в політичну культуру, наскільки вона обумовлює поведінку громадян.

По-друге, поняття політична культура охоплює не всю політичну свідомість і не всю політичну поведінку, а лише їх сталі типові прояви.

По-третє, поняття політична культура відбиває не просто сукупність політичних стереотипів суспільства, а типовий комплекс ідеальних уявлень про політику, який упіймає в себе розуміння того, якою повинна бути політична система.

Політична культура – це сукупність індивідуальних стосунків і орієнтацій до політичних об’єктів, які базуються на певному рівні політичної ідеології та суспільної психології. Політична культура формується на протязі життя багатьох генерацій і обіймає ідеї, переконання, концепції щодо взаємостосунків різних суспільно-політичних інституцій, політичні традиції, звички, норми політичної практики, індивідуальний та громадський досвід, емоції.

Культура політичної свідомості являє собою типовий для тієї або іншої соціальної спільноти комплекс політичних уявлень, цінностей, переконань, традицій, установок та орієнтацій, які є включеними в політичну діяльність. Політичні уявлення – то образи політичних об’єктів, які формуються свідомістю людини як безпосередньо на підставі індивідуального досвіду.

Політичні переконання за своєю сутністю є усвідомленими потребами особи, ще спонукають її до певних дій у царині політики.

Політичні традиції – нормативні зразки політичної поведінки, які історично склалися, передаються з генерації в генерацію та зберігаються на протязі тривалого часу.

Політичні установки характеризують схильність суб’єкта до певних форм активності в певних ситуаціях.

Політичні орієнтації – то установки, які ґрунтуються на системному уявленні об’єкта про цілі, план та засоби здійснення політичних дій, які він має виконати або вже виконує.

Культуру політичної поведінки можна визначити як сукупність типових для тієї або іншої соціальної спільноти форм, зразків та норм політичної участі та політичної діяльності.

Політична діяльність – це категорія, яка характеризує активність політичних інститутів. Індивід настільки може займатися політичною діяльністю, настільки він є включеним у структуру того або іншого політичного інституту.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  3. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  4. VІ. План та організаційна структура заняття
  5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  6. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
  7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  8. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  9. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
  10. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
  11. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА




Переглядів: 523

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Політичне прогнозування | Типологія політичних культур

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.