• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ.

ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ ДО ВИПРОБУВАННЯ Й

Лекція 23.

У помешканні для випробування зразків треба підтримувати температуру повітря в межах (20±5)^оС і відносну вологість повітря не менше 55 %. У цих умовах зразки повинні бути витримані до випробувань у розпалубленому виді протягом не менше 24 годин, якщо вони тверділи у воді, і протягом не менше 4 годин, якщо вони тверділи у повітряно-вологісних умовах або в умовах теплової обробки. Зразки, призначені для випробування для визначення передатної або розпалублювальної міцності бетону на стиск у гарячому стані, а також зразки, призначені для визначення міцності на розтяг після водяного твердіння, варто випробувати без попередньої витримки.

Перед випробуванням зразки піддають візуальному огляду, установлюючи наявність дефектів у виді окопів ребер, раковин і сторонніх включень. Зразки, що мають тріщини, околи ребер глибиною більш 10 мм, раковини діаметром більш 10 мм і глибиною більш 5 мм (крім бетону крупнопористої структури), а також сліди розшарування і недостатнього ущільнення бетонної суміші, випробуванням не підлягають. Напливи бетону на ребрах опорних граней зразків повинні бути віддалені напилком або абразивним каменем. У разі потреби фіксують схему розташування дефектів. На зразках вибирають і відзначають грані, до яких повинні бути прикладені зусилля у процесі завантаження.

Опорні грані відформованих зразків-кубів, призначених для випробування на стиск, вибирають так, щоб стискальну силу, при проведенні випробувань, було спрямовано паралельно прошаркам укладання бетонної суміші у форму. Опорні грані зразків-кубів і призм, призначених для випробування на розтяг при розколюванні, повинні бути вибрані так, щоб осі колючих прокладок, що передають зусилля, були перпендикулярні до прошарків укладання бетонної суміші. Площина вигину зразків-призм при проведенні випробувань на розтяг при вигині повинна бути рівнобіжна прошаркам укладання.

Лінійні розміри зразків вимірюють із похибкою не більш 1 %. Результати вимірів лінійних розмірів зразків записують у журнал випробувань.

Примітка. При використанні для виготовлення зразків бетону повірених форм, лінійні розміри яких відповідають вимогам ГОСТ 22685, допускається не вимірювати лінійні розміри зразків, а приймати їх рівними номінальним.

Відхилення від прямолінійності утворюючої зразків - циліндрів визначають за допомогою перевірочних плити або лінійки й щупів шляхом установлення найбільшого зазору між бічною поверхнею зразка й поверхнею плити. Відхилення від площинності, прямолінійності й перпендикулярності треба перевіряти на зразках, виготовлених у формах одного комплекту не рідше одного разу в 6 місяців, а також при кожній заміні форм для виготовлення зразків. Якщо опорної грані зразків-кубів або циліндрів не задовольняють вимогам, то вони повинні бути вирівняні. Для вирівнювання опорних граней застосовують шліфування або нанесення прошарку матеріалу, що швидко твердіє, завтовшки не більш 3 мм і міцністю до моменту випробування не менше половини очікуваної міцності бетону зразка.

Якщо при визначенні міцності бетону на розтяг при розколюванні не застосовують кондуктори, то на бічні грані зразків - кубів, призм і торцеві поверхні зразків - циліндрів, призначених для проведення цих випробувань, наносять осьові лінії, за допомогою яких зразок центрують при випробуваннях. Зразки, призначені для випробування на осьовий розтяг, закріплюють у захопленнях.

Перед випробуванням зразки зважують із метою визначення їхньої середньої щільності по ГОСТ 12730.1. При автоматичному визначенні маси зразків похибку приймають по середньому класі точності по ГОСТ 23676.

Проведення випробувань.Усі зразки однієї серії повинні бути випробувані в розрахунковому віці протягом не більш 1 години. Перед установкою зразка на прес або випробувальну машину видаляють частки бетону, що залишилися від попереднього випробування на опорних плитах преса. Шкалу силовимірювача випробувальної машини, преса або випробувальної установки вибирають з умови, що очікуване значення руйнуючого навантаження повинно бути в інтервалі 20-80 % максимального навантаження, що допускається обраною шкалою. Навантаження зразків роблять безупинно зі швидкістю, що забезпечує підвищення розрахункової напруги у зразку до його повної руйнації у межах (0,6±0,4) МПа/с при випробуваннях на стиск і в межах (0,05 ±0,02) МПа/с при випробуваннях на розтяг. При цьому час завантаження одного зразка повинен бути не менше 30 с. Максимальне зусилля, досягнуте в процесі випробування, приймають за руйнуюче навантаження і записують його в журнал випробувань.

Зруйнований зразок необхідно піддати візуальному огляду і відзначити в журналі випробувань:

- характер руйнації;

- наявність крупних (обсягом більш 1 см³) раковин і каверн усередині зразка;

- наявність зерен заповнювача розміром більш 1,5 d_max грудок глини, слідів

- розшарування.

Результати випробувань зразків, що мають перераховані дефекти структури, і характер руйнації, враховувати не слідує.

Випробування на осьовий стиск.При випробуваннях на стиск зразки-куби й циліндри встановлюють однією з обраних граней на нижню опорну плиту преса (або випробувальної машини) по центру щодо його подовжньої осі, використовуючи риски, нанесені на плиту преса, сталеві додаткові плити або спеціальний устрій. Між плитами преса й опорних поверхонь зразка допускається прокладати сталеві додаткові опорні плити. Зразки-половинки призм при випробуваннях на стиск поміщають між двома сталевими додатковими плитами. Додаткові плити центрують щодо осі преса, використовуючи риски, нанесені на плиту преса і сталеві додаткові плити, або спеціальний устрій, що центрує. Після установки зразка на опорні плити преса (сталеві додаткові плити) сполучають верхню плиту преса з верхньою опорною гранню зразка (сталевою додатковою плитою) так, щоб їхні площини цілком прилягали одна до іншої. Далі починають Навантаження. У випадку руйнації зразка по однієї з дефектних схем при визначенні середньої міцності серії цей результат не враховують.

Випробування на розтяг при вигині. Зразки-призми встановлюють у випробувальний устрій і навантажують до руйнації. Схема випробування зразків на розтяг при вигині наведена на рис. 23.1. Якщо зразок зруйнувався не в середній третині прольоту або площина руйнації зразка нахилена до вертикальної площини більш ніж на 15 , то, при визначенні середньої міцності бетону серії зразків, цей результат випробування не враховують.

Рис. 23.1 Схема випробування на розтяг при вигині

1 –зразок; 2 – куля; 3 – опора; 4 – призма; 5- опора сегментна;

6 – опора плоска; 7 – розподільна траверса; 8 – шарнірна нерухома

опора; 9 – шарнірна рухома опора; 10 – кульовий шарнір

Випробування на розтяг при розколюванні. Зразки встановлюють на плити преса або у випробувальний устрій і навантажують до руйнації. Схема випробування зразків на розтяг при розколюванні наведена на рис. 23.2.

· Для рівномірної передачі зусилля на зразок між сталевою колючою прокладкою й поверхнею куба або між опорними плитами преса й поверхнею зразка-циліндра допускається додатково встановлювати прокладку з фанери, картону довжиною не менше довжини зразка.

Зразки-призми послідовно розколюють у декількох перетинах по довжині. Відстань між перетинами розколювання повинно бути не менше половини висоти призми.

Випробування на осьовий розтяг.Зразки закріплюють у розривній машині по однієї зі схем наведених на рис. 23.3 і навантажують до руйнації. Результат випробувань не враховують, якщо руйнація зразка відбулася не в робочій зоні або площина руйнації зразка нахилена до його горизонтальної осі більш ніж на 15^о.

Рис. 23.2 Схеми випробування зразків на розтяг при розколюванні

1 – зразок; 2 – плита, що навантажує при випробуванні циліндра;

3 – колючий стрижень, що навантажує при випробуванні куба або призми;

4 – кульовий шарнір; 5 – додаткова кульова опора; 6 – нижня опорна

плита преса

Слід зауважити, що при випробуванні на розтяг при розколюванні можуть виникати похибки за рахунок не достатньо вірного розташування приладів. Види таких похибок наведено на рис. 23.4.

Рис. 23.4. Похибки розташування площин дії навантаження

при випробуванні на розтяг при розколюванні

Міцність бетону, МПа (кгс/см²), потрібно обчисляти з точністю до 0,1 МПа (1 кгс/см²) при випробуваннях на стиск і до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²) при випробуваннях на розтяг для кожного зі зразків по формулах:

на стиск (23.1)

на осьовий розтяг (23.2)

на розтяг при розколюванні (23.3)

на розтяг при вигині (23.4)

де F - руйнуюче навантаження, Н (кгс);

А - площа робочого перетину зразка, мм² (см²);

a,b,l - відповідно ширина, висота поперечного перетину призми і

відстань між опорами при випробуваннях зразків на розтяг

при вигині, мм (см);

a,b,g,d - масштабні коефіцієнти для приведення міцності бетону

до міцності бетону у зразках базових розмірів і форми;

k_w - поправочний коефіцієнт для ніздрюватого бетону, що

враховує вологість зразків у момент випробування.

Значення масштабних коефіцієнтів варто визначати експериментально. Допускається значення масштабних коефіцієнтів для окремих видів бетонів приймати по табл. 23.1. Значення масштабного коефіцієнта для ніздрюватого бетону приймають по табл. 23.2. Для інших видів бетону приймають k_w рівним одиниці.

Міцність бетону (крім ніздрюватого) у серії зразків визначають як середнє арифметичне значення в серії:

- з двох зразків - по двом зразкам;

- з трьох зразків - по двом найбільшим по міцності зразкам;

- з чотирьох зразків — по трьом найбільшим по міцності зразкам

- із шістьох зразків - по чотирьом найбільшим по міцності зразкам.

Кількість зразків для випробувань визначають по табл. 23.3. При відбракуванні дефектних зразків міцність бетону в серії зразків визначають по всім зразкам, що залишилися, якщо їх не менше двох. Результати випробування серії з двох зразків при відбракуванні одного з них не враховуються.

Для ніздрюватого бетону міцність у серії зразків визначають як середнє арифметичне значення всіх випробуваних зразків серії.

При виробничому контролі значення перехідних коефіцієнтів від міцності бетону при одному виді випробування до другого виду випробування дозволяється визначати експериментально.

Визначення міцності бетону в партії.До складу партії варто включати бетон збірних або монолітних конструкцій, що формуються на одному технологічному комплексі з бетонної суміші одного номінального складу по ГОСТ 27006 по одній технології протягом не менше однієї зміни і не більш одного тижня.

При контролі по зразках до складу партії бетону збірних конструкцій може включатися бетон однієї або декількох партій конструкцій, утворених відповідно до чинних стандартів або технічних умов на ці конструкції. При визначенні міцності бетону збірних конструкцій методами, що не руйнують, до складу партії включають бетон однієї партії конструкцій.

Таблиця 23.1

Примітки:

1. Для ніздрюватого бетону із середньою щільністю менше 400 кг/м³ масштабний коефіцієнт треба приймати рівним 1,0 незалежно від розмірів і форми зразків.

2- Для ніздрюватого бетону із середньою щільністю 400 кг/м³ та більше масштабний коефіцієнт для вибурених циліндрів діаметром та висотою 70 мм та випиляних кубів із ребром довжиною 70 мм приймають рівним 0,90. Для циліндрів діаметром та висотою 100 мм та кубів із ребром довжиною 100 мм - рівним 0,95.

3. Застосування експериментальних масштабних коефіцієнтів, які відрізняються від одиниці у сторону збільшення або зменшення більш ніж це показано в табл. 8.6 для окремих видів бетонів та розмірів зразків - не припускається.

Таблиця 23.2

Таблиця 23.3

Примітка. * - При застосуванні форм типу 2ФК приймають чотири зразки в серії, а для форм типу 1ФК і ЗФК - три зразки.

При контролі по зразках для визначення міцності бетону з довільно обраних замісів відбирають не менше двох проб бетонної суміші від кожної партії бетону (за винятком ніздрюватого бетону) і не менше однієї проби у зміну - на підприємстві-виготовлювачі збірних конструкцій; у 1 добу - на підприємстві-виготовлювачі бетонної суміші для монолітних конструкцій; у 1 добу - на будівельному майданчику для монолітних конструкцій. За узгодженням із проектною організацією, що здійснює авторський нагляд, проби бетонної суміші на місці укладання їх у монолітну конструкцію припускається не відбирати, а оцінювати міцність бетону за даними контролю підприємства-виготовлювача бетонної суміші.

З кожної проби бетонної суміші виготовляють по одній серії зразків бетону для контролю:

- відпускної міцності;

- передатної міцності;

- міцності бетону у проміжному віці;

- міцності бетону у проектному віці.

Припускається виготовляти серії контрольних зразків для визначення міцності бетону збірних конструкцій у проектному віці не з кожної проби, але не менше ніж із двох проб. Ці проби відбираються від однієї партії у тиждень при класі бетону по міцності В 30 (марки 400) і нижче, і чотирьох проб, що відбираються від двох партій у тиждень при класі бетону по міцності В 35 (марки 450) і вище. Для контролю міцності ніздрюватого бетону з готових конструкцій кожної партії або з блоків, виготовлених одночасно з цими конструкціями, випилюють або вибурюють не менше двох серій зразків.

При контролі методами, що не руйнують, для визначення відпускної або передатної міцності бетону збірної конструкції від партії відбирають 10%, але не менше трьох конструкцій. Міцність бетону в партії R_m, МПа, обчисляють по формулі

(23.5)

де R_i - одиничне значення міцності бетону, МПа;

п - загальне число одиничних значень міцності бетону в партії.

За одиничне значення міцності бетону приймають:

- при контролі по зразках - середню міцність бетону в одній серії зразків;

- при контролі методами, що не руйнують - середню міцність бетону конструкції або середню міцність бетону контрольованої ділянки конструкції, визначену по чинних державних стандартах на неруйнівні методи контролю.

Примітка. Контроль міцності бетону методами, що не руйнують, (ультразвуковим імпульсним або механічними), у випадку, коли за одиничне значення приймається середня міцність бетону конструкції, проводять із використанням градуювальної залежності, попередньо установленої відповідно до вимог чинних державних стандартів на ці методи.

Визначення характеристик однорідності бетону.Тривалість аналізованого періоду для визначення характеристик однорідності бетону установлюють від одного тижня до 2 місяців. Число одиничних значень міцності бетону протягом цього періоду повинно складати не менше 30. Середній внутрисерійний коефіцієнт варіації V_s, %, визначають за результатами випробування будь-яких послідовних 30 серій зразків бетону одного класу (марки). Для цього визначають розмах W_sj у кожній серії, а також середній розмах W_s, МПа, і середню міцність R_s, МПа, по усім 30 серіям за формулами

W_sj = R_j,max – R_j,min (23.6)

(23.7)

(23.8)

(8.9)

де R_j,max та R_j,min - відповідно максимальне та мінімальне значен

ня міцності бетону у кожній серії зразків;

R_sj, W_sj – середня міцність і розмах міцності бетону у кожній серії

зразків;

d – коефіцієнт, що приймається в залежності від числа зразків n у кожній серії:

при n = 2 d = 1.13;

при n = 3 d = 1.69;

при n = 4 d = 2.06;

при n = 6 d = 2.50;

Протягом аналізованого періоду для кожної партії бетону обчисляють середнє квадратичне відхилення S_m і коефіцієнт варіації V_m міцності. Зазначені характеристики обчислюються для усіх видів нормованої міцності. При цьому припускається коефіцієнт варіації міцності бетону у проектному віці для збірних конструкцій не обчисляти, а приймати його рівним 85% від коефіцієнта варіації відпускної міцності.

При контролі по зразках середнє квадратичне відхилення міцності бетону в партії S_m, МПа, при числі одиничних значень міцності бетону в партії n більше шести обчисляють по формулі

(23.10)

Якщо число одиничних значень міцності бетону в партії від двох до шести, значення S_m обчисляють по формулі

(23.11)

де W_m - розмах одиничних значень міцності бетону в контрольо-

ваній партії, МПа, обумовлений, як різниця між макси

мальним і мінімальним одиничними значеннями міцності;

a - коефіцієнт, що залежить від числа одиничних значень (n) і приймається по табл. 23.4.

Таблиця 23.4

При контролі методами, що не руйнують, у випадку, коли за одиничне значення приймається середня міцність бетону конструкції, значення S_m, МПа, обчисляють з урахуванням відхилень градуйованої кривої

(23.12)

де S_т - середнє квадратичне відхилення градуйованої залежності,

МПа, визначене по чинних державних стандартах на методи, що не руйнують;

n - число одиничних значень (проконтрольованих конструкцій) у партії:

р - число контрольованих ділянок у конструкції.

У випадку, коли за одиничне значення приймається міцність бетону на контрольованій ділянці, значення S_m, МПа, обчисляють по формулі

(23.13)

де K_п - коефіцієнт;

п - число одиничних значень міцності бетону (контрольованих ділянок) у партії.

Коефіцієнт варіації міцності бетону, у партії (партійного) у відсотках обчисляють по формулі

(23.14)

Середнє значення коефіцієнта варіації міцності бетону у партії за аналізований період V_п у відсотках обчисляють по формулі

(23.15)

де V_mi - коефіцієнти варіації міцності бетону в кожній i-ій з N

проконтрольованих протягом аналізованого періоду партій

бетону;

n_i - число одиничних значень міцності бетону в кожній i-ій з N

партій бетону, проконтрольованих протягом аналізованого

періоду;

- загальне число одиничних значень міцності бетону за аналізований період (не менше 30).

При контролі міцності бетону на будівельному майданчику коефіцієнт варіації міцності бетону приймають по документу про якість бетонної суміші підприємства-виготовлювача. Припускається при контролі збірних конструкцій і бетонних сумішей, що випускаються не регулярно коефіцієнт варіації приймати рівним коефіцієнту варіації бетону іншого складу за умови його виготовлення по тієї ж технології і на однакових матеріалах, який відрізняється по міцності не більш ніж на два класи (марки).

Визначення необхідної міцності бетону.Необхідну міцність бетону (відпускну, передатну, у проміжному або проектному віці) при нормуванні міцності по класах R_Т, МПа, обчисляють по формулі

R_Т = K_Т В_норм (23.16)

де В_норм - значення міцності бетону, МПа (відпускної, передатної,

у проміжному або проектному віці), що нормується для

бетону даного класу по міцності на стиск, осьовий роз

тяг або розтяг при вигині;

К_Т - коефіцієнт необхідної міцності для усіх видів бетонів, який приймається відповідно до табл. 23.5 у залежності від середнього коефіцієнта варіації міцності бетону V_n по всім партіям за аналізований період.

Таблиця 23.5

Величини коефіцієнту К_Т

При використанні методів контролю міцності бетону, що не руйнують, у випадках, коли за одиничне значення приймають міцність бетону контрольованої ділянки конструкції, праву частину формули (23.16) треба умножити на коефіцієнт, рівний 0,95. При необхідності контролю міцності бетону окремих партій коефіцієнт необхідної міцності може прийматися по табл. 23.5 у залежності від коефіцієнта варіації міцності бетону в даній партії, обчисленого по формулі (23.14). При цьому число одиничних значень міцності бетону в цій партії повинно бути не менше 30.

У початковий період, до накопичення необхідного для ведення статистичного контролю числа результатів випробувань, необхідну міцність бетону R_Т визначають по формулі

де К_б - коефіцієнт, що приймається по табл. 23.6 у залежності від виду бетону.

Таблиця 23.6

Тривалість контрольованого періоду, протягом якого може використовуватися встановлене значення необхідної міцності, варто приймати від одного тижня до 1 місяця.

Приймання бетону за міцністю.Приймання партій бетону збірних конструкцій проводиться по відпускній і передатній міцності, а монолітних конструкцій - по міцності бетону у проектному віці.

Партія бетону підлягає прийманню, якщо фактична міцність бетону в партії R_m буде не нижче необхідної міцності R_т, тобто

R_m ³ R_Т (23.17)

Контроль забезпечення міцності бетону збірних конструкцій у проектному віці проводять періодично в терміни, наведені вище, порівнянням необхідної міцності у проектному віці із середньою міцністю бетону у цьому віці. Міцність бетону збірних конструкцій у проектному віці визнають такою, що відповідає вимогам стандарту, якщо виконується умова формули (23.17). При цьому результати перевірки відносять до усіх партій бетону, які виготовлені за тиждень. У випадку порушення цієї умови виготовлювач, зобов'язаний у триденний термін після закінчення всіх випробувань сповістити про це споживачеві.

Можливість використання партій конструкцій, міцність бетону яких не відповідає вимогам стандарту або коефіцієнт варіації, міцності яких потрапляє в область неприпустимих значень, повинно бути узгоджено з проектною організацією. Значення фактичної й необхідної міцності бетону повинні бути зазначені в документі про якість партії збірних конструкцій по ДСТУ Б В.2. 6-2 або бетонної суміші по ДСТУ Б В.2.7-96 і у журналі бетонних робіт для монолітних конструкцій.

Визначення середнього рівня міцності.Середній для контрольованого періоду рівень міцності (відпускній, передатній для збірних конструкцій, у проміжному й у проектному віці для монолітних конструкцій) бетону R_y, МПа, визначають по формулі

R_y ⁼ R_Т K_мп, (23.18)

де К_мп - коефіцієнт, який приймається по табл. 23.7 у залежності

від середнього за аналізований період коефіцієнта

варіації V_п.

Таблиця 23.7

При цьому значення К_м.п повинно прийматися для важкого й легкого бетонів не більш 1,10, а для щільного силікатного бетону - не більш 1,13.

Припускається перевищення фактичної середньої міцності бетону збірних конструкцій у проектному віці за контрольований період R^пв_к над необхідною R^пв_Т. Це перевищення характеризується коефіцієнтом К_в, який визначають по формулі

(23.19)

У випадках, коли бетон, що підбирається лабораторією підприємства - виготовлювача з умов забезпечення водонепроникності, морозостійкості або інших вимог повинний мати середню міцність вище, чим середній рівень міцності у проектному віці, обчислений по формулі (23.18), то в якості середнього рівня приймають міцність, визначену при доборі складу. Попереджувальна верхня межа середньої міцності бетону в контрольованій партії R^впг_m, МПа, перевищення якої свідчить про завищення фактичної міцності, розраховується по формулі

(23.20)

де V_мп - коефіцієнт міжпартійної варіації міцності, який

приймають рівним 0,5 V_п.

Якщо міцність бетону у трьох партіях підряд вище R^впг_m або фактичний середній рівень міцності за контрольований період перевищує середній рівень міцності, розрахований по формулі (23.18), то повинні бути прийняті заходи для зниження міцності бетону й скороченню витрати цементу.

Експрес-методи контролю якості бетону. Найбільше неподобство при виконанні контролю якості бетону викликає те, що його міцність визначають у віці 28 діб. Тобто його якість установлюють коли вже не можливо виправити становище, так як бетон уже отримав певні фізико-механічні властивості і, відповідно, змінити будь-що вже не можливо. При цьому з такого бетону вже виготовлені вироби або конструкції, які, за певних умов, не будуть відповідати потрібним якостям.

Для експресного прогнозування міцності, яку отримає бетон у нормативному віці доцільно використовувати рівняння залежності міцності бетону від водоцементного відношення, яке враховує легкоукладність бетонної суміші. Для цього попередніми стандартними випробуваннями бетонної суміші й бетону визначають коефіцієнти рівнянь міцності бетону та легкоукладності бетонної суміші, які входять до рівняння залежності міцності бетону від легкоукладності бетонної суміші. Тоді, при випробуванні бетонної суміші й визначенні величини її ОК, можна вирахувати, яку міцність буде мати бетон, який отримується в наслідок твердіння цієї бетонної суміші. Так як визначення величини ОК можна здійснити за достатньо короткий термін часу (до початку тужавлення цементу) випробуванням проби бетонної суміші, яку відбирають із бетонозмішувача, то це дає можливість внести певні коригування у її склад, тобто виправити похибки, що виникли при її виготовленні. А це, призведе до коригування властивостей бетону.

Питання для самоконтролю

1. Які параметри контролюють при виготовленні бетону

2. Як контролюють якість в'яжучих речовин

3. Як контролюють якість заповнювачів

4. Як контролюють точність дозування компонентів бетонної

суміші

5. Як контролюють однорідність бетонної суміші

6. Визначення рухливості бетонної суміші

7. Прилади для визначення рухливості бетонної суміші

8. Як визначають рухливість бетонної суміші за допомогою

стандартного конуса

9. Як визначають рухливість бетонної суміші за допомогою

віскозиметра

10. За якими показниками і як виконують контроль твердіння

бетону

11. Яка міцність бетону підлягає контролю

12. Як визначають міцність бетону при стиску

13. Як визначають міцність бетону при розтягу

14. Як визначають міцність бетону при вигині

15. Від чого залежать розміри зразків для визначення міцності

бетону

16. Як виконують відбір проб і виготовлення зразків для виз-

начення міцності бетону

17. Умови твердіння, збереження й транспортування зразків

18. Засоби контролю при визначенні міцності бетону

19. Підготовка зразків до випробування й умови проведення

випробування

20. Проведення випробувань при визначенні міцності бетону

21. Визначення міцності бетону в партії

22. Визначення характеристик однорідності бетону

23. Визначення необхідної міцності бетону

24. Приймання бетону за міцністю

25. Визначення середнього рівня міцності бетону

26. Експрес-методи контролю якості бетону

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
5. Аналогія як умовивід
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.
10. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
11. Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження СРСР.
12. Блок 4. Умови та охорона праці.

Переглядів: 1888