• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методологія прийняття управлінських рішень.

ТЕМА 3 МЕТОДОЛОГІЯ ТА МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

1. Методологія прийняття управлінських рішень.

2. Моделі процесу прийняття управлінських рішень.

3. Технологія прийняття управлінських рішень.

4. Планування і прогнозування управлінських рішень.

Методологія – наука про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності (методологія науки - наука про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання).

Методологія прийняття управлінського рішення визначає систему основних ідей, описує закономірності процесу прийняття рішень, визначає методи і технологію підготовки, розробки, ухвалення та реалізації управлінського рішення, формує найважливіші практичні рекомендації.

Будь-яка методологія неможлива без механізму, що її реалізує.

Механізм прийняття управлінського рішення.- це система послідовних рішень, що приймається на основі узгодженого набору правил (процедур, інструкцій, законів, наказів тощо) особами, що приймають рішення, на всіх рівнях управлінської ієрархії системи, для проведення комплексу заходів, скерованих на успішне досягнення мети системи.

Використання механізмів у системі управління:

■створюють умови для узгодження дій різних суб'єктів;

■сприяють зростанню професіоналізму осіб, що приймають рішення, і підвищують якість управлінських рішень;

■створюють систему обмежень для некомпетентних дій керівництва.

До основних елементів процесу прийняття управлінських рішень належать: суб'єкт управління, об'єкт управління, цілі, критерії ефективності, ресурси, методи, підходи, технології, чинники зовнішнього і внутрішнього середовища тощо.

Системні відносини між елементами реалізуються в механізмі у вигляді:

■цільової підсистеми - забезпечує взаємозв'язки в ієрархії цілей;

■підсистеми рішень - забезпечує взаємозв'язки і взаємну підпорядкованість між рішеннями;

■ підсистеми структури об'єкта управління - відображає найважливіші структуротворч і частини об'єкта управління, а також їх взаємини і обмеження в рамках бізнес-процесів;

■ підсистеми ресурсного забезпечення - відображає взаємодію матеріально-ресурсних потоків;

■ підсистеми суб'єктів управління - відображає усю сукупність суб'єктів управління (ОПР) та їх ієрархічні відносини в рамках організаційної структури:

■ підсистеми технологій і методів управління - забезпечує пошук і застосування методів і засобів при функціонуванні механізму управління, послідовність і характер їх використання;

■ правової підсистеми -регламентує правові аспекти функціонування механізму;

■ підсистеми інформаційного забезпечення - створює умови для функціонування усіх підсистем і забезпечує інформаційні потоки.

Формування механізму управління на підприємстві здійснюється у декілька етапів:

■ виявлення проблеми (уточнення цілей системи, стани зовнішнього і внутрішнього середовища, порівняння бажаного, наявного і можливого станів тощо);

■ побудова моделі поведінки системи, яка дасть змогу імітувати процес розвитку системи, визначати можливі управлінські дії, оцінювати і аналізувати (з урахуванням динаміки зовнішнього середовища) наслідки прийняття рішень, виокремити головні чинники успіху;

■ отримання початкових даних, аналітичних оцінок сильних і слабких сторін системи, корегування цілей, проблем і моделей.

Основними вимогами до формування управлінського механізму є:

· наявність кінцевої мети і критеріїв ефективності;

■ узгодженість дій ОПР як у рамках однієї організації, так і із зовнішніми учасниками;

■ гнучка система стимулювання і мотивації, що реалізовується через баланс мотивів, стимулів і покарань (санкцій);

• наявність зворотного зв'язку і системи контролінгу;

■ автоматизм дій;

• достатній інформаційний потенціал;

■ гарантований корисний ефект від реалізації механізму.

Методологічну основу прийняття управлінських рішень формують системний, комплексний, нормативний, дескриптивний підходи.

Особливості методології комплексного підходу до прийняття управлінських рішень: 1. Побудова комплексних методик прийняття рішень, які поєднують у собі застосування взаємодоповнюючих інструментів:

■ структуризації - визначення місця і ролі об'єкта дослідження у вирішенні завдань більш високого рівня і виділення основних елементів та взаємозв'язки між ними;

■ характеризації - описує систему характеристик, що кількісно розкривають структуру проблеми;

■ оптимізації - припускає вибір найкращого варіанта рішення за конкретних умов.

2. Поєднання формальних і неформальних методів прийняття рішень: використання експертних оцінок і людино-машинних процедур прийняття управлінських рішень.

Основу системної методології прийняття управлінських рішень становить загальнонаукова методологія, яка включає методи: системного підходу; комплексного підходу; моделювання; експериментування; конкретно-історичного підходу; економіко-математичних і соціологічних досліджень тощо.

Методологічний зміст рішення розкриває технологію прийняття управлінських рішень, яка є сукупністю етапів, стадій, робіт, операцій, методів розроблення та їх реалізації.

Методологічна основа прийняття управлінських рішень передбачає:

■ чітке бачення цілей рішення. По кожному рішенню має існувати зв'язок між метою управління, існуючою ситуацією і проблемою, що потребує вирішення;

■ повнота і цінність інформації, що використовується для прийняття рішення;

■ всебічний аналіз проблемної ситуації, конкретних умов і наявних можливостей прийняття рішення;

■ повне розкриття якісних і кількісних характеристик рішення з деталізацією окремих (за вимогою учасників рішення чи конкретної проблемної ситуації) аспектів;

■ оцінка результатів реалізації й ефективності прийнятого рішення;

■ наявність у рішенні методичних вказівок до процесу реалізації рішення (хто, як, де, коли і що має робити; яким чином здійснюватиметься контроль і оцінювання якості результатів і наслідків рішення);

■прогнозування можливих позитивних/негативних наслідків у керованій системі при реалізації даного рішення.

Читайте також:

1. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
3. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
4. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
5. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
6. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
7. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
8. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
9. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
10. База управлінських рішень і закони організації.
11. Бюджет управлінських (загальноцехових) витрат
12. Вибір місця розташування підприємства як проблема прийняття рішень.

Переглядів: 1049