• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Проблеми пізнання та істинності наукового знання у філософії (4 год.).

Ці значення утворюють наш “життєвий світ” – сферу суб’єктивних феноменів: смислів, які ми засвоїли разом з мовою та соціальним досвідом, одержаним від інших людей у процесі виховання ще до того, як почали здобувати свій власний, особистий досвід.

Потребами, ціннісними орієнтаціями.

Не емпірично сприймані об’єктивні речі диктують нам те, що ми думаємо, вважаємо, переживаємо, а

Як «база даних» значень предмета, які перебувають у свідомості «до будь-якого особистого досвіду».

Виявлені за допомогою феноменологічного методу очевидні сутності мають свої корені, за Гуссерлем, у донауковому, позанауковому світі повсякденного життя та здорового глузду.

Коли ми виносимо за дужки “існування світу” (здійснюємо редукцію), то в жодному разі не заперечуємо об’єктивного існування світу та існування інших людей.

Оскільки людина сприймає світ разом з іншими, то в її свідомості образ світу існує не як її власний синтетичний образ, а як інтерсуб’єктивний, що існує для кожного, як світ, що у своїх об’єктах доступний кожному.

Головна ідея феноменології полягає в тому, що

ми самі надаємо речам тих значень, які зумовлені нашими бажаннями, життєвими цілями, інтересами,

Таким чином, Гуссерль утверджує первинність суб’єктивного “життєвого світу” і ставить завдання повернути філософію до пекучих питань людського існування.

Питання для самоконтролю

1. Який зміст має категорія «буття»?

2. Які підходи до розуміння субстанції існують у класичній філософії?

3. Охарактеризуйте поняття «матеріалізм», «ідеалізм», «дуалізм», «паралелістичний монізм».

4. Чому в кінці XIX ст. падає інтерес філософів до натуралістичної онтології?

5. Хто з філософів стверджував: "у світі немає нічого, крім матерії, що рухається"?

6. У чому суть "основного питання філософії" за марксизмом?

7. Які форми руху матерії описує марксизм?

8. У чому суть кризи у фізиці, яка призвела до виникнення «фізичного ідеалізму»?

9. У чому суть визначення матерії Леніним?

10. Аргументуйте твердження: світ не розумний, він абсурдний за своєю природою.

11. Аргументуйте тезу Сартра: переживати повсякчасне розчарування – означає мати тверезу, нормальну та істинну свідомість.

12. Аргументуйте тезу: людина несе весь тягар світу на своїх плечах. Яка філософська течія її висунула?

13. Для якого філософського напряму головне питання онтології – питання про смисл буття, а не про його сутність. Чому?

14. Охарактеризуйте зміст поняття «екзистенція» як "справжнє буття".

15. За екзистенціалізмом, де може людина знайти смисл, який вона шукає в речах навколишнього світу?

16. За Ясперсом, що є "справжнє існування" людини?

17. За Ясперсом, чому людині не варто шукати в історії свого призначення?

18. Поясніть, за Вернадським, суть поняття ноосфери та передумови її утворення.

19. У чому, за Тейяром де Шарденом, полягає зміст еволюції універсуму?

20. Які щаблі (етапи) еволюції проходить Всесвіт у своєму розвитку, за Тейяром де Шарденом?

21. Як ви розумієте твердження Тейяра де Шардена: “Якась душа витворюється на вершині світу”?

22. У яких значеннях філософи вживають поняття “духовне”, “ідеальне”?

23. Яка філософська течія визначає ідеальне як суб’єктивний образо об’єктивного світу? Розкрийте суть цього визначення.

24. Якими чинниками пояснює марксистський матеріалізм походження свідомості?

25. Поясніть зміст тези «неможливо пояснити свідомість, досліджуючи те, що свідомістю не є». Хто і з якою метою формулює цей принцип?

План

1. Основні проблеми класичної гносеології.

2. Провідні гносеологічні напрями некласичної філософії:

a) Марксизм

b) Прагматизм

c) Позитивізм

d) Феноменологія

3. Методологія наукового пізнання.

4. Моделі розвитку науки: класичної, некласичної, постнекласичної.

Читайте також:

1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
4. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
7. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
8. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
9. Актуальні проблеми біоетики
10. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
11. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
12. Актуальність проблеми.

Переглядів: 716