• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інструменти і форми регіональної державної економічної політики

Інструменти державної регіональної соціально-економічної політики можуть бути такими:

- заборони, дозволи, квоти, ліцензії, стандарти, гарантії (адміністративні методи);

- трансферти (гранти), субсидії, премії, кредити, позики, інвестиції, цільові і комплексні програми, плани економічного і соціального розвитку регіонів (економічні методи).

Форми реалізації державної регіональної соціально-економічної політики можуть бути такими:

- відсутні адресність та однозначна визначеність ресурсів (сформульовані в політичних програмах, основних напрямах державної політики);

- чітке визначення конкретних агентів, цілей, фіксованих кількісних параметрів, строків досягнення, ресурсів щодо реалізації конкретних заходів у відповідних програмних чи прогнозних розробках та організаційних форм взаємодії між центральними і регіональними органами влади і управління.

Інститути державної регіональної соціально-економічної політики – це державні (або в ряді випадків за участю держави) організації та структури (міністерства, комітети, ради, агентства, фонди та ін.), уповноважені формувати і проводити регіональну політику.

Вони є частиною державного апарату, що спеціалізується на вирішенні регіональних проблем і питань взаємодії центру з регіонами.

В узагальненому вигляді основні складові механізму реалізації державної регіональної соціально-економічної політики зображені на рис 5.1.

Державне регулювання регіонального розвитку здійснюється на різних рівнях правління і включає адміністративні та економічні методи, прямі і непрямі методи. методи пливу на екзогенний та ендогенний розвиток регіонів. Причому залежно від специфіки територій і вирішуваних проблем склад елементів механізму державного регулювання буде мати суттєві відмінності.

Виходячи з існуючих проблем та актуальних завдань регіонального розвитку, можна стверджувати, що на сучасному етапі подолання економічної кризи механізм державного регулювання регіонального розвитку повинен забезпечити:

- активізацію господарської діяльності в регіонах на основі впровадження нових ринкових відносин і поліпшення використання природно-ресурсного та економічного потенціалу, подолання на цій основі спаду виробництва і створення передумов для стабілізації економіки регіону та поступового її підйому;

- цілеспрямоване формування якісно нової структури економіки, досягнення структурно-технологічної збалансованості виробництва, подолання диспропорцій в розвитку міжгалузевих і міжрегіональних господарських комплексів та окремих галузей;

- створення умов для посилення економічно доцільної спеціалізації регіонів, прискореного розвитку прогресивних галузей господарства і залучення іноземного капіталу в райони, що мають для цього найбільш сприятливі передумови;

- сприяння створенню нових виробництв, здатних конкурувати на міжнародному рівні;

- скорочення бюджетного дефіциту регіонів, для чого необхідна система, яка б включала субвенції і дотації для здійснення економічних і соціальних програм державного та міжрегіонального значення, а також регіональних програм по ліквідації територіальних диспропорцій і забезпечення комплексного розвитку економіки;

- активізацію інвестиційної діяльності, зростання капіталовкладень для модернізації виробництва, а також для вирішення житлових та інших соціальних проблем.

Рис. 5.1 – Структура механізму реалізації державної регіональної соціально-економічної політики

Стимулююча державна регіональна соціально-економічна політика використовує наявні в її розпорядженні засоби для прискорення регіонального розвитку шляхом прямого насадження або заохочення нових видів діяльності (а також згортання старих) шляхом інфраструктурної, інформаційної підготовки території. Вона спрямована на отримання додаткового і якісно нового ефекту. Залежно від характеру даної стадії розвитку регіону вона може працювати на посилення чи ослаблення територіальних контрастів.

Компенсуюча державна регіональна соціально-економічна політика використовує засоби для пом'якшення негативних наслідків, перш за все соціального і екологічного характеру, з якими пов'язана будь-яка стадія розвитку кожного регіону. Частіше всього вона є однією з форм перерозподілу доходів для зменшення збитків від нерівномірності регіонального розвитку у вигляді допомоги депресивним і відсталим територіям, їх облаштування, що потребує дотацій, пільг, професійної перепідготовки працездатного населення та ін.

Адаптуюча державна регіональна соціально-економічна політика сприяє пристосуванню більш рухомих і керованих компонент регіонального розвитку до інерційних, менш керованих і таких, що оцінюються як невиправні.

Протидіюча державна регіональна економічна політика використовує певні засоби для зміни об'єктивних тенденцій з різним ступенем впливу - від гальмування до повного припинення чи зникнення явища.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
4. АГД як галузь економічної науки
5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
8. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
9. Акредитив та його форми
10. Активний характер соціальної політики.
11. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
12. Актуальні проблеми економічної безпеки України.

Переглядів: 2824