Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






НАЦІОНАЛЬНЕ ТА НАДНАЦІОНАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД.

Регулювання зовнішньої торгівлі товарами - сукупність методів, інструментів і механізмів впливу на міжнародні торговельні зв'язки, які використовуються державами та міжнародними організаціями з метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі на засадах справедливості, рівноправності її учасників і дотримання балансу національних інтересів країн, що беруть участь у торговельних відносинах.

Регулювання ЗТ відбувається на рівнях:

1) міжнародний рівень представлений взаємодією двох або декількох держав з питань регулювання торговельних відносин між країнами, що беруть участь у регулятивній діяльності:

- багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі, яке ґрунтується на взаємодії багатьох країн світу щодо створення міжнародних норм торгівлі товарами та здійснюється в рамках діяльності міжнародних організацій (ООН, СОТ, СМО тощо) та виконання багатосторонніх торговельних угод;

- двостороннє регулювання зовнішньої торгівлі, яке відбувається шляхом укладання договорів між двома державами щодо особливостей здійснення та регулювання взаємної торгівлі;

2) національний рівень - державне регулювання зовнішньої торгівлі даної країни – сукупність механізмів управління зовнішньоторговельними відносинами, заснованими на нормативно-правових підставах, з метою упорядкування взаємодії суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності та підвищення ефективності такої взаємодії, а також задля запобігання потенційним негативним наслідкам нерегульованого розвитку зовнішньоторговельних відносин.

Участь України у наднаціональному рівні регулювання міжнародної торгівлі товарами полягає у такому:

- вступивши у травні 2008 р. до СОТ, Україна отримала можливість стати повноправним учасником міжнародної торгівлі на засадах рівноправності та недискримінації;

- підписавши низку конвенцій та міжнародних угод у сфері купівлі-продажу товарів, Україна взяла на себе зобов'язання узгоджувати свою зовнішню політику, у т.ч. торговельну, з нормами міжнародного права та водночас отримала можливість вимагати дотримання цих норм щодо неї з боку інших держав;

- на двосторонньому рівні зовнішня торгівля України регулюється угодами про вільну торгівлю, про торговельне співробітництво, про торговельно-економічне співробітництво, а також інтеграційними угодами.

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється у відповідності з Конституцією України, Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами, які визначають права та обов’язки в окремих сферах ЗЕД.

Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» -головний нормативно-правовим актом України, який регламентує ЗЕД, що має на меті «запровадити правове регулювання всіх видів ЗЕД в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг».

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»:1) регулювання ЗЕД в Україні здійснюється з метою (ст. 7): забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України; створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.2) економічні відносини України з іншими державами регулюються міжнародними договорами та нормами міжнародного права (ст. 26). Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань ЗЕД, а також договори, які стосуються таких питань, відповідно до Конституції України та законів України;3) Україна самостійно набуває членства в міжнародних міжурядових економічних організаціях (ст. 27) на основі відповідних міжнародних договорів та/або установчих актів міжнародних організацій; 14) Україна здійснює захист прав та законних інтересів суб'єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормами міжнародного права (ст. 28);5) Україна як держава і всі суб'єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення законодавства України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України (ст. 29). Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів ЗЕД. Суб'єкти ЗЕД не несуть відповідальності за дії України як держави;6) Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигоди (ст. 34)

7) на території України діють такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності (ст.7):

- національний режим - іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння - іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим застосовується до територій спеціальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України; 8) в Україні застосовуються спеціальні імпортні процедури (ст.19): процедури міжнародних торгів або аналогічні їм процедури; режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки; запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари у разі досягнення платіжним балансом України критичного стану. Державні закупки по імпорту комплексного устаткування або масових партій інших товарів з використанням коштів Державного валютного фонду України мають обов'язково провадитись з використанням процедури міжнародних торгів.Режим попередніх імпортних депозитів запроваджується НБУ з метою регулювання платіжного балансу України. При цьому НБУ встановлює порядок здійснення операцій з попередніми імпортними депозитами та відносний розмір сум депозитів у процентах до вартості договору (контракту), який не може перевищувати 50 процентів.У разі досягнення ПБ України критичного стану застосовується, як виняток, процедура запровадження, змін та скасування тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари, яка спирається на норми відповідних статей Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. 9) на території України можуть запроваджуватися спеціальні правові режими ЗЕД, в т.ч. спеціальні економічні зони різного типу (ст. 24) та інші спеціальні правові режими ЗЕД (ст. 25), серед яких спеціальні правові режими торгівлі, товарообігу (прикордонна, прибережна торгівля та інші), що передбачає пільгові умови для суб'єктів ЗЕД України та суб'єктів господарської діяльності інших держав;

 

3.3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД В УКРАЇНІ ТА ЇХ КОМПЕТЕНЦІЇ.

Система органів регулювання ЗЕД на рівні держави в Україні:

1)в регулюванні ЗЕД бере участь у першу чергу вищий законодавчий орган.

В Україні таким ор­ганом є Верховна Рада. Функції:

♦ приймають закони, що регулюють зовнішньоеко­номічну діяльність;

♦ ратифікують відповідні угоди;

♦ асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

Вищим органом, що здійснює державне регулювання ЗЕД в Україні, є Верховна Рада.До її компетенції належать:

♦ прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

♦ затвердження головних напрямків зовнішньоеко­номічної політики України;

♦ розгляд, затвердження та зміна структури органів дер­жавного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності;

♦ укладання міжнародних договорів відповідно до за­конів України про міжнародні договори і приведення чинного законодавства України у відповідність із пра­вилами, установленими цими договорами;

♦ встановлення спеціальних режимів зовнішньоеко­номічної діяльності на території України відповідно до статей 24, 25 Закону України про ЗЕД;

♦ затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється відповідно до статей 16, 17 Закону України про ЗЕД.

2)вищий виконавчий орган, який:

♦ видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

♦ контролює виконання цих законів;

♦ забезпечує раціональне використання коштів, виділе­них на розвиток ЗЕД.

В Україні таким органом є Кабінет Міністрів. До компетенції Кабінету Міністрів Україниналежать:

♦ вживання заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до Законів України;

♦ здійснення координації діяльності міністерств, держав­них комітетів і відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності: координація роботи торгових представництв України в іноземних держа­вах;

♦ прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передба­чених законами України;

♦ проведення переговорів та укладання міжнародних до­говорів України з питань зовнішньоекономічної діяль­ності, передбачених законами України про міжнародні договори України;

♦ забезпечення виконання міжнародних договорів Ук­раїни з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, що підпорядкову­ються Кабінету Міністрів України;

♦ відповідно до своєї компетенції, внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання ЗЕД, повнова­ження яких не можуть бути вищими, ніж повноваження Кабінету Міністрів України, які він має відповідно до законів України;

♦ здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;

♦ забезпечення виконання рішень Ради Безпеки Ор­ганізації Об'єднаних Націй з питань зовнішньоеко­номічної діяльності.

3)міністерства, що безпосередньо займаються еко­номічними зв'язками з зарубіжними країнами та питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В Ук­раїні — це Міністерство економічного розвитку і торгівлі Українияк центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, що:

♦ забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності виходу на зовнішній ринок, коор­динацію цієї діяльності відповідно до міжнародних угод України;

♦ здійснює контроль за дотриманням усіма суб'єктами ЗЕД чинних законів України та міжнародних угод;

♦ здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньо­економічної діяльності;

проводить антидемпінгові і антисубсидиційні та спеціальні розслідування в порядку, визначеному законами України.

♦ виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

У рамках Міністерство економічного розвитку і торгівлі Українирегулюванням ЗЕД безпосередньо займаються 4 де­партаменти.

1 Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить у собі три управління:

♦ управління зовнішньої політики;

♦ управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

♦ управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку.

2 Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва нараховує 5 управлінь:

♦ управління багатостороннього економічного співробітництва;

♦ управління іноземних представництв;

♦ управління торгово-економічних зв'язків із країнами Європи, США, Канади:

♦ управління торгово-економічних зв'язків із країнами Азії, Тихоокеанського регіону, Африки і Латинської Америки;

♦ управління торгово-економічних зв'язків із країнами СНД.

3 Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує 3 уп­равління:

♦ управління митного регулювання та контрактного обліку;

♦ управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю;

♦ управління торгових обмежень та недоброякісної кон­куренції.

4 Департамент міжнародного розвитку та європейської інтеграціїгякий нараховує 5 управлінь:

♦ управління міжнародного кредитного співробітництва;

♦ управління Європейської й Атлантичної інтеграції;

♦ управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

♦ управління співробітництва з ЄС та багатостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

♦ управління міжнародних інвестиційних програм і про­ектів.

4)міністерства та державні структури, наприклад, Національний банк, Міністерство сільського господарства (чи агропромисловості), Міністерство оборони (якщо країна бере участь в експортно-імпортних постачаннях зброї), структури митниці тощо.

Національний банк України:

♦ здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України й інших державних коштовностей, що забез­печують платоспроможність України;

♦ представляє інтереси України у стосунках з централь­ними банками інших держав, міжнародними банками й інши­ми фінансово-кредитними установами й укладає відповідні міжбанківські угоди;

♦ регулює курс національної валюти України до грошо­вих одиниць інших держав;

♦ здійснює облік та розрахунки за наданими й отримани­ми державними кредитами й позичками, здійснює операції з централізованими валютними ресурсами, що виділяються з Державного валютного фонду України в розпорядження Національного банку України;

♦ виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінан­совими й іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду й іншого державного майна Ук­раїни;

♦ здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України.

НБУ може передавати виконання по­кладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Державна митна службакраїни здійснює митний кон­троль в Україні відповідно до чинних законів України.

Антимонопольний комітеткраїни здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівліздійснює опе­ративне державне регулювання ЗЕД в Україні, приймає рішен­ня про порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидійних чи спеціальних розслідувань та вживання відповідно антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних заходів.

3.4 ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД.

Органи місцевого управління ЗЕДв Україні:

♦ місцеві Ради народних депутатів України та їх вико­навчі й розпорядницькі органи;

♦ територіальні підрозділи (відділення) органів держав­ного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Компетенція місцевих Рад,їх виконавчих та розпоряд­ницьких органів визначається ЗУ "Про ЗЕД", "Про місцеві Ради народ­них депутатів України та місцеве самоврядування" та ін. Нор­мативні акти місцевих Рад народних депутатів України і підпорядкованих їм виконавчих і розпорядницьких органів щодо регулювання ЗЕД приймаються тільки в межах, перед­бачених законами України.

Основним органом управління ЗЕД на місцевому рівні є Управління зовнішніх відносин та зовнішньоеко­номічної діяльностіобласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації. Таке Управління в регіонах є органом державної виконавчої влади. Воно створюється у складі обласної (міської) державної адміністрації з метою ви­конання її повноважень у сфері міжнародних відносин та співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та іноземної інвестиційної діяльності. Управління підпорядковане облас­ний (міський у Києві та Севастополі) державній адміністрації, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству закордонних справ України та обласній Раді на­родних депутатів у межах делегованих повноважень.

Основними завданнямиУправління зовнішніх відносин та зовнішньоеко­номічної діяльностіобласної державної адміністраціїє:

♦ формування та реалізація на обласному (міському) рівні єдиної державної політики у сфері міжнародних відно­син та співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків та іно­земної інвестиційної діяльності:

♦ сприяння розвитку міжнародного співробітництва в га­лузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, економічної безпеки, охорони здоров'я, науки, освіти, культу­ри, туризму, фізкультури і спорту;

♦ участь в укладанні угод з іноземними партнерами при співробітництві в межах компетенції, визначеної законом;

♦ сприяння активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій, розміщених на території області (міста), незалежно від форм власності;

♦ сприяння розвитку експортного потенціалу області (міста);

♦ сприяння створенню належних умов для організації торгівлі;

♦ сприяння діяльності місцевих органів та прикордонних служб для їхнього належного функціонування;

♦ внесення в установчому порядку у відповідні органи пропозицій із залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області (міста).

Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує цілий ряд конкретних функцій, спрямованих на ак­тивізацію та підвищення ефективності ЗЕД в області (місті) і більш повне її використання для соціально-економічного роз­витку регіону та країни в цілому.

 

3.5 НЕДЕРЖАВНІ ОРГАНИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕД.

Розвитку та регулюванню ЗЕД сприяють різно­манітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експор­терів імпортерів, інвестиційні фонди тощо.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палатає недержавною неприбутковою самостійною організацією, що поєднує юри­дичних осіб, які створені та діють відповідно до законодавства України, зареєстрованих як підприємці, та їхні об'єднання. Торгово-промислова палата є юридичною особою. Вона ство­рюється з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, його інтеграції у світову госпо­дарську систему, формуванню сучасних промислової, фінан­сової й торгової інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвитку усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством Ук­раїни, науково-технічних і торгових зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Завдання ТПП:

♦ сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, ек­спорту українських товарів та послуг, наданню практичної до­помоги підприємцям у проведенні торгово-економічних опе­рацій на внутрішньому й зовнішньому ринках, освоєнню но­вих форм співробітництва;

♦ представлення інтересів членів палати з питань госпо­дарської діяльності як в Україні, так і поза її межами;

♦ організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їхніх взаємин з державою в особі їхніх органів;

♦ участь в організації на території України і за її кордо­ном професійного навчання й стажування фахівців — грома­дян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробці й реалізації державних та міждержавних програм у цій галузі;

♦ надання довідкових інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн відповідно до національного законодавства;

♦ сприяння в організації інфраструктури обслуговування підприємництва;

♦ надання послуг іноземним фірмам та організаціям для здійснення комерційної діяльності;

♦ встановлення й розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також з організаціями, що їх поєднують чи представляють їхню участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;

♦ сприяння розвитку торгових та інших порядних відно­син у підприємницькій діяльності, участь у розробці правил професійної етики в конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців;

♦ виконання інших завдань, передбачених її статутом.

У кожній державі функціонують ті чи інші органи місце­вого (регіонального) управління ЗЕД.

У сучасних умовах хід економічної реформи в Україні ха­рактеризується тим, що центр тяжіння переноситься на місця, тобто в регіони. Усе більше поширюються права регіонів у розв'язанні соціально-економічних проблем з огляду на зовнішню сферу. На регіональному рівні, так само як і на дер­жавному, відбувається становлення системи управління вза­галі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

 


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  8. Автоматичне регулювання.
  9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
  12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ




Переглядів: 1219

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.