• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інструменти фінансового ринку

Об'єктами фінансового розподілу або інструментами фінансового ринку виступають грошові кошти та цінні папери. Цінні папери - це основний товар фінансового ринку, який виступає предметом купівлі-продажу на цьому ринку.

У відповідності з Законом "Про цінні папери та фондову біржу" розрізняють такі типи цінних паперів:

> іменні цінні папери, що передаються шляхом повного індосаменту;

> цінні папери на пред'явника, що обертаються вільно.

Українським законодавством також визначені такі види цінних паперів:

- акції;

- облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;

- облігації підприємств;

- казначейські зобов'язання підприємств;

- ощадні сертифікати;

- векселі;

- приватизаційні цінні папери;

- інвестиційні сертифікати.

Взагалі всі цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, поділяються на:

· пайові (інвестиційні);

· позичкові (боргові);

· похідні.

Але українське законодавство не передбачає появи похідних цінних паперів від основних їх видів.

Борговий цінний папір втілює в собі зобов'язання емітента сплатити відсотки і погасити основну суму заборгованості у відповідності до встановленого графіка.

До боргових цінних паперів належать всі види облігацій, комерційні векселі, закладні, незалежно від того, хто є їх емітентом і який термін дії цих паперів.

Інвестиційний цінний папір дає його власнику право на частину активів емітента, він є посвідченням про частку власності в капіталі фірми.

До інвестиційних цінних паперів належать всі види акцій без виключення типів емітентів.

Боргові та інвестиційні цінні папери відображаються у різних статтях балансу фірми. Для емітента боргових цінних паперів - це короткострокові та довгострокові позики; вони відображаються в розділі "ПАСИВИ". Для емітентів інвестиційних цінних паперів вони заносяться в статтю "ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ".

Акція - цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власнику право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними, на пред'явника; простими та привілейованими.

Корпорація може здійснювати випуск лише тих видів акцій, які затверджені її статутом.

Іменні - це акції, власники яких мають бути зареєстрованими в реєстрі корпорації. Про власників таких акцій у книзі реєстрації акціонерів робиться відповідний запис із вказівкою часу та кількості куплених акцій.

Акції на пред'явника корпорацією не реєструються.

Прості - це акції, власник яких має право голосу на загальних зборах акціонерів і право на отримання дивідендів.

Привілейовані акції є іменними і дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають право брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, виплату дивідендів за привілейованими акціями здійснюють з резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, сплачуваних акціонерам за простими акціями, перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може надаватися доплата до розміру дивідендів, сплачених іншим акціонерам.

Певна кількість акцій, що зосереджена в одних руках і забезпечує більшість голосів, має назву контрольного пакету акцій.

Якщо акціонер з тих чи інших причин захоче позбутися належних йому акцій, він може повернути їх самому товариству або продати їх на ринку цінних паперів.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін і з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Можуть випускатися державою (державна позика), місцевими органами самоврядування (муніципальні позики), підприємствами чи їх об'єднаннями. Облігації випускають з метою залучення коштів. Вони є формою кредитування емітентів особами, що придбали облігації.

Облігації можуть бути іменними та на пред'явника; відсоткові, за якими відсоток сплачується у відповідності з умовами їх випуску, розмірами і терміном випуску, і безвідсоткові, тобто цільові, за якими відсотки не сплачуються, але власник може придбати на них певні товари, конвертовані, які можна обмінювати на інші цінні папери; гарантовані, під які є застава нерухомості; незабезпечені серійні, які погашаються серіями; ординарні - всі одразу з правом дострокового погашення за бажанням власника; компенсаційні, які в будь-який момент можна обміняти на готівку.

Різниця між акціями та облігаціями підприємства полягає в тому, що:

> власник облігацій є кредитором корпорації, а акціонер - одним з її власників;

> власник облігації отримує за нею відсотки, які є фіксованими та визначеними, протягом вказаного в ній терміну. Акціонер отримує дивіденди, які корпорація сплачує лише за умови отримання прибутку;

> як і інші кредитори, власники облігацій не мають права голосу; акціонер має право голосу при розв'язанні всіх питань, що стосуються його майнових інтересів;

> процентні платежі, що сплачуються за облігаціями, відносяться на витрати корпорації. Вони здійснюються з оподаткованого прибутку. Джерелом дивідендів є чистий дохід, який залишається після сплати податків.

Періодичність сплати податків за облігаціями здійснюється у вигляді відсотка на підставі купона - відривного талона з надрукованою на ньому відсотковою ставкою. Кількість купонів дорівнює кількості виплат за облігацією до її погашення.

Оцінюються лише облігації, які мають широкий вторинний ринок. Облігації, що мають високий рейтинг, отримали назву облігацій інвестиційного класу.

Облігації мають ринковий курс.

Українським законодавством встановлено два суттєвих обмеження діяльності акціонерних товариств у якості емітентів. Так, вони мають право випускати облігації на суму 25 % оплаченого статутного фонду, а кількість привілейованих акцій - 10% від статутного фонду.

Вексель - це документ, складений за встановленою формою, який підтверджує безумовний обов'язок векселедавця сплатити у зазначений термін вказану у векселі суму.

Розрізняють два види векселів:

- простий (соло вексель);

- переказний (тратта).

Переказний вексельявляє собою документ, в якому зазначена письмова вказівка векселедержателя, (трасанту)особі, на яку виставлений вексель, тобто платнику (трасату),сплатити зазначену суму грошей пред'явнику векселя чи особі, що вказана у векселі, (ремітенту)через певний термін або на вимогу.

Вексель використовується як один із головних платіжних засобів при товарній формі кредиту.

В Україні первинне розміщення цінних паперів серед потенційних інвесторів забезпечують комерційні банки, брокерські контори, централізовані фондові біржі, інвестиційні фонди та компанії, трастові товариства, холдингові фірми (торгівці цінними паперами). Усі посередники шукають власну нішу.

Депозитний сертифікат - це грошовий документ, що підтверджує внесення в банк коштів на певний термін.

Відмінність депозитних сертифікатів від ощадних полягає в тому, що перші можуть видаватися лише юридичним особам, а другі - лише фізичним.

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання без забезпечення, які випускаються великими банками з високою ліквідністю.

Останнім часом у діяльності комерційних банків значну роль відіграють трастові операції.

Трастові операції - це операції, при здійсненні яких банки виступають в ролі довіреної особи своїх клієнтів - приватних осіб та корпорацій.

Трастові послуги для приватних осіб поділяються на три групи:

- Розпорядження майном після смерті власника.

- Управління майном у формі трасту.

Банк управляє різними видами майна, інвестуючи кошти в доходні активи; розпоряджається і доходом, й основною сумою у відповідності до трастової угоди.

- Агентські послуги, при наданні яких банк діє від імені та за дорученням свого клієнта (принципала) на підставі угоди, укладеної на певний термін.

Відмінність агентських послуг від трастових полягає в тому, що у випадку трасту банк як довірена особа отримує право на розпорядження власністю, а при агентських відносинах право на власність залишається у принципала.

До агентських послуг для приватних осіб належать:

- зберігання цінностей у сейфі;

- зберігання активів клієнта;

- управління активами в якості агента або представника.

До трастових послуг для фірм та акціонерних товариств належать:

- розпорядження активами, тобто управління різними фондами, випуск облігацій, забезпечених цінними паперами, які зберігаються у вигляді трасту;

- тимчасове управління справами акціонерного товариства під час його організації, банкрутства, ліквідації або інших обставин. Трас-відділ банку діє як довірча особа за передачею прав власності, за сплатою боргів або з управління майном на користь кредиторів;

- агентські послуги, коли банк виступає в ролі агента компанії за трансфертом, тобто з передачі прав власності на акції та іменні облігації від одного власника до іншого, або в ролі реєстратора, депозитарію та агента з виплати дивідендів за акціями та відсотків за облігаціями компанії, з викупу привілейованих акцій та підписних сертифікатів.

На ринку цінних паперів існують певні стандарти, які являють собою сукупність економічних, юридичних і технічних вимог до цінних паперів.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
4. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
5. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
6. Аналіз фінансового стану
7. Аналіз фінансового стану торгових підприємств
8. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
9. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
10. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
11. Банки як учасники ринку цінних паперів
12. Банківські установи на кредитному ринку

Переглядів: 441