Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Господарство Стародавньої Греції

Особливості східного рабства

Господарські форми економіки стародавнього світу

ТЕМА 1

Опорний конспект лекцій

з дисципліни „Економічна історія”

для судентів економічних спеціальностей

 

Укладач: к.і.н., ст. викл. Молтусов В.О.

Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Дубіщев В.П.

 

 

Полтава 2006

1.Особливості східного рабства

2.Господарство Стародавньої Греції

3.Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду

4.Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я

 

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з ІVтис. до н.е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н.е. Склалися два типи господарської організації:

1.Східне рабство

2.Античне рабство

Їм були властиві спільні риси:

v ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці;

v провідна роль землеробства і натурального господарства;

v позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.

Східне рабство виникло в ІVтис. до н.е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку.

Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Найбільшими рабовласниками були фараони, які привозили полонених із завойовних країн Рабів використовували як слуг, а головною силою були селяни-члени громад, хоча великої різниці між селянами - общинниками та рабами не було.

До району східного рабства належало також Межиріччя (Месопотамія).

Особливості східного рабств можна узагальнити так:

ü Воно не володіло суспільним виробництвом. Головна сфера економічного життя – сільське господарство – залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалась для обробітку ґрунту, особливо в системі царського і храмового господарства.

ü Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.

ü Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони брали участь у будівництві пірамід, каналів, тощо.

ü Східне рабство не було класичним у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.

 

У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою античний (давній). Хронологічно він охоплював першу половину

I тис. до н.е.– першу половину I тис. н.е. В період античності рабовласництво досягло нового розквіту. Переважало боргове рабство, була знищена община використання рабської праці стало більш різнобічним і продуктивним. Рабство перетворилося на класичне. Антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто. Вона була окремою державою у якій повноправними були лише землевласники.

Населення концентрувалось у містах. Вперше у світовій історії місто втіснило і підпорядковувало собі село. Тут не вистачало зерна власного виробництва, тому сільське господарство було другорядним, місто експлуатувало село.

У VIII-VI ст. до н.е. прогрес у землеробстві привів до відокремлення ремесла від сільського господарства та розвитку торгівлі між окремими районами Греції. Розвиток обміну зумовив появу грошей торгового капіталу, купців.

Бурхливий розвиток ремесла, торгівлі, сільського господарства, змінив економічний базис Греції, її суспільний уклад. У сільському господарстві та ремеслі дедалі більше використовується праця рабів. Суспільство розпалося на два стани:

ü вільних громадян;

ü невільних громадян.

У VІІІ-VІ ст. до н.е. формувалися грецькі рабовласницькі міста – держави, або поліси. Орна земля, угіддя, природні багатства, які спочатку належали громаді, згодом перейшли до родової аристократії. Серед вільних були багаті, менш заможні та зовсім бідні. Між аристократією та сільським населенням почалася боротьба. У багатьох полісах земельній аристократії вдалося перетворити селян на рабів і примусити працювати на себе.

Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта - наймогутніший у військовому відношенні поліс Стародавньої Греції. Фізична праця була для спартанців принизливим заняттям, їхня справа – війна. Спарта була військовим табором, готовим у кожну мить рушити на ворога. Її господарство було відсталим, свідченням чого можуть бути гроші – залізні пластини, які ніде, крім Пелопоннесу, ніхто не приймав. В Аттиці високого розвитку досягли ремесло і торгівля. Землеробство відігравало другорядну роль.

Територія Антики була мало придатна для ведення сільського господарства. Тут здавна розвивалося ремесло і торгівля. Важливим фактором економічного життя Стародавньої Греції була колонізація. Найінтенсивніше вона здійснювалась у VІІІ-VІст. до н.е. Головна причина – гонитва за новими землями, за здобиччю, хлібом, а також зменшення чисельності населення полісів. Земельний голод у невеликих грецьких державах призвів до утворення багатьох колоній на островах архіпелагу в Егейському морі, на південному узбережжі Італії, в Сицилії, Північній Африці, на берегах Мармурового та Чорного морів. Колонії стали центрами торгівлі греків з варварами. З колоній надходили ремісничі вироби, з варварських країн – хліб, худоба, раби.

У V – ІVст. до н.е. праця рабів стала продуктивною, особливо у ремеслі. В Афінах налічувалося приблизно 365тис. рабів і лише 90тис. вільних. Рабів захоплювали в основному з негрецьких територій під час війн, купували на ринках. Раб коштував 167, рабиня – 135-220 драхм. Ремісники коштували дорожче. Привілейованими рабами були учителі, лікарі, поліцаї, купці. Більшість рабів працювали в копальнях, каменоломнях за мізерну їжу. Чимало їх використовували як слуг. Деким з них, зокрема ремісникам, торговцям, дозволялося мати сім’ї. Вони сплачували рабовласнику чини.

Були раби й державні. В Афінах з них складалася поліція (скіфи), їх використовували на будівництві портів,доріг,храмів. Звільнення рабів було рідкісним явищем. Становище їх було надзвичайно тяжким. У V ст. до н. е. рабовласницьке суспільство в Греції досягло найвищого рівня розвитку, хоча економіка прогресувала дуже нерівномірно. Ремесло і торгівля розвивалися в незначній частині країни, на більшості ж територій переважали сільське господарство, землеробство і тваринництво.

Греки спеціалізувалися на вирощуванні пшениці, ячменю, розведенні садів, виноградників, оливкових гаїв. У сільському господарстві Греції кількість рабів була незначною. Ремісники працювали у невеликих майстернях по 3-12 чоловік. У великих майстернях кількість працюючих досягала 30-100 чоловік.

Зовнішня, морська торгівля, на відміну від внутрішньої, набула значного розвитку.

Оскільки розвивалося товарне виробництво, економіка Греції змінювалася.

Раби виконували тяжку роботу. Для вільних людей це вважалось ганьбою, що спочатку експлуатація рабів у Греції сприяла досягненню високого економічного і культурного рівня. Однак технічні можливості рабоволодіння швидко вичерпали себе. Раби не хотіли удосконалювати знаряддя праці, а вільні надавали перевагу заняттям політикою, філософією, фізичними вправами.

Нескінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя країн - сільське господарство, ремесло, торгівлю.

У 338р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в ІІст. до н.е. Балканський півострів став легкою здобиччю Римської рабовласницької держави.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.
  3. Вагонне господарство
  4. Виникнення банків у Стародавній Греції
  5. Виховання і освіта в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму
  6. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
  7. Вплив на світове господарство
  8. Господарство античної Греції.
  9. Господарство Німеччини у міжвоєнний період
  10. Господарство первісних племен на території України
  11. Господарство первісних племен на території України
  12. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура




Переглядів: 2052

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.