Господарство первісних племен на території України

Територія України була заселена із найдавніших часів. Первісні люди з'явилися тут ще в період палеліту понад 1 млн. років тому. Вони селилися в основному на півдні сучасної України і жили невеликими групами,постійно переміщуючись з місця на місце в пошуках їжі. На території сучасної України виявлено чимало слідів їхньої діяльності — стійбища Королеве, Рокосове у Закарпатті, Лука-Врублівецька над Дністром, Амвросіївна у Донбасі, Кіїк-Коба в Криму тощо.

Епоха мезоліту (середнього кам'яного віку) на території України тривала з IX до VI тис. до н. е. У межах України виявлено сотні мезолітичних поселень і стійбищ — біля сіл Білолісся, Гиржеве, Мирне на Одещині, Осокорівка в Надпоріжжі, в Криму.

Епоха неоліту охоплювала в Україні VI—ІV тис. до н. е. На сьогодні в Україні в долинах Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Десни, Прип’яті та інших рік виявлено близько 500 неолітичних поселень.

Енеоліт (мідно-кам’яний вік), який у межах України датується IV—III тис. до н. е. У цей час з’являються перші металеві вироби — мідні та золоті. Відтворююче господарство стає домінуючим. Основними заняттями людей були — землеробство, тваринництво, гончарство та інші. Зароджується орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак виникає колісний транспорт. Формується система обміну.

Провідне місце посідали хліборобські племена Трипільської культури. Поширена на території від Верхньої Наддністрянщини і південної Волині до Середньої Наддніпрянщини і Причорномор’я, ця культура розвивалася протягом IV—III тис. до н. е, і досягла високого, як на той час, рівня розвитку. Назву вона отримала від дослідженого наприкінці XIX ст. українським археологом В. Хвойною поселення поблизу с. Трипілля на Київщині.

Трипільська культура утворилася на основі давніших автохтонних (з гр. — місцевих, корінних) культур та неолітичних культур Балкано-Дунайського регіону і несла в собі традиції перших землеробських протоцивілізацій Близького Сходу та Південної Європи. В Україні виявлено понад тисячу пам’яток Трипільської культури, згрупованих переважно у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині, Надпрутті та Надбужжі, менше у Наддніпрянщині.

Племена Трипільської культури жили у поселеннях, забудованих дерев’яно-глинобитними наземними спорудами, розташованими переважно одним чи кількома концентричними колами. В основному це родові або племінні тривалі поселення, що налічували кілька десятків садиб. Відомі також поселення-гіганти площею від 150 до 450 га., які налічували понад 2000 жител. Тут уже була квартальна забудова, багато будинків мали навіть три поверхи. Фактично — це давні протоміста зі значною кількістю мешканців.

Залізний вік в Україні пов’язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов’янськими культурами. Основою господарства залишалося землеробство. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Великого значення набуло залізоробне ремесло. Населення, що проживало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти із сусідніми стародавніми цивілізаціями.

У ранній залізний період в Україні виокремлюється кілька культур, серед яких важливе значення Пшеворська, Зарубинецька і Черняхівська. Вони належать до І ст. до н. е. — VII ст. н. е. Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалися сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III—IV ст. н. е. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнських утворень – Антського державного об’єднання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Становлення економічної думки Стародавнього Сходу	\|	Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.