• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання для самоперевірки

Імпорт на душу населення

Експорт на душу населення

Ед.н. = Е / Ч ,

де Е – обсяг експорту у звітному році, Ч – чисельність населення країни.

Ід.н. = І / Ч ,

де І– обсяг експорту у звітному році, Ч – чисельність населення країни.

Зовнішньоторговельний оборот на душу населення

ОЗТд.н. = ОЗТ / Ч ,

де ОЗТ – обсяг зовнішньоторговельного обороту в звітному році;

Ч – чисельність населення країни.

Іноземні інвестиції на душу населення.

Державний борг. Особлива роль відводиться державному боргу, який виникає в результаті існування диспропорцій в економічній системі (наявність дефіциту державного бюджету, пасивне сальдо платіжного і торговельного балансу). При наявності дефіциту бюджету країна позичає грошові ресурси, що, в свою чергу, призводить до виникнення та зростання державного боргу.

Залежно від того, з внутрішніх чи з зовнішніх джерел здійснюється позика, державний борг формується як зовнішній або внутрішній борг, тобто державний борг має дві складові: зовнішню і внутрішню. Кількісна оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього – в іноземній, як правило, в доларах Сполучених Штатів Америки. Абсолютний показник не показує ступеня критичності зовнішнього боргу в країні. В міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу і можливостей країни щодо його обслуговування застосовуються різні показники та визначені їх критичні розміри. Згідно з вимогами Маастрихтської угоди, економіка країни може вважатися здоровою, якщо поряд із низкою інших показників державного бюджету борг не перевищує 60% ВВП. Світовий банк вважає критичним рівнем державного зовнішнього боргу 50% стосовно ВВП. Радою Безпеки Російської Федерації визначений максимальний показник поточної потреби в обслуговуванні і погашенні внутрішнього боргу, не більш як 25 %. Україна не має власних розроблених граничних (критичних) показників економічної безпеки країни.

1. Які показники інтегрованості країни до світової системи господарства?

2. Перерахуйте показники обсягів зовнішньоекономічних зв’язків.

3. Які показники структури і динаміки зовнішньоекономічних зв’язків?

4. Яку структуру має платіжний баланс країни?

5. Назвіть критичні розміри державного боргу за різними оцінками.

Література:[4; с. 24 –38; 6, с. 297 – 320; 10, с. 43 – 47]

ТЕМА 5. ПРИНЦИПИ, СУБ’ЄКТИ І ВИДИ ЗОВНІШНЬО-

ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

План

1. Принцип зовнішньоекономічної діяльності України

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України

3. Види зовнішньоекономічної діяльності України

З прийняттям Верховною Радою (16 липня 1990 р.) Декларації про державний суверенітет Україна самостійно здійснює і регулює зовнішньоекономічну діяльність, керуючись при цьому внутрішнім і міжнародним законодавством.

Принцип суверенітету народу України полягає у: а) виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись чинним законодавством України; б) обов'язку України з виконання договорів і зобов'язань в сфері міжнародно-економічних відносин.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва реалізується в: а) праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; б) праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені законодавством України; в) обов'язку дотримуватися при здійсненні ЗЕД порядку, установленого законодавством; г) виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати даної діяльності.

Основу принципу юридичної рівності та недискримінації становлять: а) рівність перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; б) заборона будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; в) неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів.

Принцип верховенства закону — це передусім регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України і заборона застосування підзаконних актів, які створюють менш сприятливі умови для функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності реалізується в: а) однаковому захисті інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України; б) захисті інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права; в) захисті державних інтересів як на території України, так і за її межами.

Основоположною тезою принципу еквівалентності обміну є неприпустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність – це господарювання суб'єктів України та іноземних суб'єктів, яке ґрунтується на взаємовідносинах між ними і має місце на території України і за її межами. До суб'єктів належать: галузі, підгалузі, об'єднання, підприємства, виробничі кооперативи і організації, які систематично виробляють і реалізують експортні ресурси всіх видів, споживають імпортні товари/послуги, здійснюють всі види зовнішньоекономічної діяльності.

Головною підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства або установчого договору, що надає право підприємствам здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з чинним законодавством України, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності.

До основних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відносяться:

а) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність, дієздатність і постійно проживають на території України; б) юридичні особи, зареєстровані в Україні, і які мають постійне місцезнаходження в Україні; в) об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України; г) структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України; д) спільні підприємства за участі іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані в Україні; е) Україна в особі її органів – місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій; ж) інші суб'єкти господарської діяльності.

Підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства, установчого договору. Сукупність суб'єктів ЗЕД систематизують за такими критеріями: рівнями, дієздатністю, способом привласнення результатів діяльності і відповідальністю.

Суб'єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можна систематизувати за такими рівнями:

1) рівень суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) –підприємства, організації, які експортують/імпортують товари і послуги;

2) рівень різного роду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це передусім міністерства і відомства, які безпосередньо регулюють зовнішньоекономічні відносини (Міністерство економіки України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата України), а також міністерства і відомства, які займаються питаннями регулювання експорту чи імпорту (Агропромисловий комплекс, Міністерство промислової політики України та ін.);

3) на рівні держави основними суб'єктами є уряд країни і парламент;

4) рівень становлення зовнішньоекономічних пріоритетів в процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці органів управління на стадії створення і розвитку інтеграційних об'єднань;

5) рівень міжнародних об'єднань, організацій – Генеральна Угода з Торгівлі і Тарифів (ГАТТ), Світова Організація Торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата (МТП), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Рада митного співробітництва.

Еволюція системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності засвідчує, що на певних періодах розвитку міжнародних економічних відносин відбувається домінування різнихсуб'єктів. При цьому активність однієї сторони залежить від поведінки іншої. На рівні підприємств це виявляється у пошуку шляхів мінімізації податкових платежів безпосередньо суб'єктами господарювання, а на більш високому рівні йде лобіювання економічних інтересів окремих відомств. Якщо країна вибирає автаркічну модель економічної системи, то зовнішньоекономічні відносини регулюються винятково на рівні держави, якщо ж проводиться політика лібералізації стосовно зовнішньоекономічних зв'язків, то необхідністю стає уніфікація національного законодавства з міжнародним, а рівень регулювання багатьох питань переноситься на найвищі рівні.

За дієздатністю суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності діляться на фізичні та юридичні особи. До фізичних осіб відносяться підприємці, наймані працівники, туристи, тобто ті, хто безпосередньо бере участь в здійсненні даного виду діяльності. До юридичних осіб відносяться різнобічні організаційно-правові форми підприємств: організації, фірми, корпорації, асоціації тощо.

За способом привласнення результатів діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можна згрупувати таким чином: держава, в особі державних органів регулювання, міждержавних і міжнародних організацій, власників, тобто безпосередніх засновників підприємств та найманих працівників, які працюють за контрактами зовнішньоекономічної діяльності.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають однакове право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України.

Серед основних видів зовнішньоекономічної діяльності виділяють:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності; науково-виробнича кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; спільна підприємницька діяльність; підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій та інших подібних заходів, що здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; товарообмінні (бартерні) операції; орендні операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; операції з придбання, продажу та обміну валюти; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності; та ін.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.

Переглядів: 686