Фізичне навантаження.

Основні поняття фізіології праці

Загальні відомості про втому людини.

Основні поняття гігієни праці.

Загальні відомості про фізичне та розумове навантаження.

Діяльності людини. Гігієна праці, її значення.

Тема : „Основи фізіології праці при різних видах

Втома. Санітарно-гігієнічні умови праці”

План

1. Основні поняття фізіології праці.

4. Призначення гігієнічної класифікації умов праці.

6. Основні поняття виробничої санітарії.

Фізіологія праці – це галузь фізіології, що вивчає зміни стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими праці і відпочинку.

Вивчення трудової діяльності передбачає визначення фізіологічного змісту праці:

- фізичне навантаження;

- нервова й емоційна напруженість;

- ритм, темп і монотонність роботи;

- обсяги інформації, що отримується і переробляється.

Ці дані дозволяють визначити:

- навантаження на організм під час роботи;

- розробити раціональні режими праці та відпочинку;

- раціональну організацію робочого місця;

- провести професійний відбір і забезпечити оптимальну працездатність

людини на протязі тривалого часу.

У будь-якій трудовій діяльності виділяють два компоненти:

- механічний;

- психічний.

Механічнийкомпонент визначається роботою м'язів.

Складні трудові процеси складаються з простих м'язових рухів, які регулюються нервовою системою. Під час роботи м'язів до них посилено надходить кров, що поставляє живильні речовини і кисень та видаляє продукти розпаду цих речовин. Цьому сприяє активна робота серця і легень, для інтенсивної роботи яких теж необхідні додаткові витрати енергії.

Психічнийкомпонент характеризується участю в трудових процесах органів почуттів, пам'яті, мислення, емоцій і вольових зусиль.

При різних формах трудової діяльності частка механічного і психічного компонентів неоднакова. Під час фізичної роботи переважає м'язова діяльність, а під час розумової – активізуються процеси мислення.

Будь-який з видів праці не обходиться без регулюючої функції центральної нервової системи й, у першу чергу, півкуль головного мозку, бо будь-яка робота вимагає творчої активності.

Фізична праця характеризується підвищеним навантаженням, в першу чергу, на м’язову систему та інші функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну, обміну речовин). М'язова робота має статичний і динамічний характер.

Статична робота пов'язана з фіксацією знарядь і предметів праці в нерухомому стані, а також з наданням людині робочої пози.

Особливістю статичної роботи є її виражена стомлююча дія, обумовлена довгостроковим скороченням і напруженням м'язів та відсутністю умов для кровообігу, унаслідок чого знижується подача кисню та відбувається нагромадження продуктів розпаду у клітинах, призводить до розвитку стомлення (тимчасове зниження працездатності).

Динамічна робота — це процес скорочення м'язів, пов'язаний з переміщенням тіла чи його окремих частин у просторі.

При динамічній роботі сприйняття навантаження залежить від ефективності систем, що поставляють енергію (серцево-судинна і дихальна), а також від їх взаємодії з іншими органами. Динамічні зусилля мають переривчастий характер, що сприяє більш повноцінному кровообігу і меншій стомлюваності м'язів. Робота на протязі тривалого часу без перерв на відпочинок призводить до зниження продуктивності праці і чим більше навантаження м'язів, тим швидше відбувається стомлення.

Дослідження фізіології праці показали, що для виконання тривалої фізичної роботи важливо вибирати середні величини темпу і навантажень, при цьому стомлення буде виникати пізніше.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВАСИЛЬ СТУС	\|	Розумове навантаження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.