Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЛЕКЦІЯ 4. Типологія видів економічного аналізу

Етап.

Важливий момент – чітке формулювання кінцевої мети побудови моделі, а також визначення критерію, за яким будуть порівнюватись різні варіанти рішення.

Такими критеріями можуть бути: найбільший прибуток, найменші витрати виробництва, максимальна завантаженість обладнання, продуктивність праці і т.д.

В задачах математичного програмування такий критерій відображається цільовою функцією.

Наприклад:

Необхідно проаналізувати виробничу програму виробітку продукції з метою виявлення резервів підвищення прибутку від впливу структурного зсуву в асортименті.

Критерій оптимальності – максимум прибутку.

Рівняння цільової функції:

X_j – кількість продукції, що виробляється j–го виду (в натуральних одиницях);

П_j – прибуток від виробництва одиниці продукції j–го виду.

При постановці задач математичного програмування передбачається обмеженість ресурсів, які необхідно розподілити на виробництво продукції.

Тому важливо визначити, які ресурси є для досліджуваного процесу вирішальними і в той же час лімітуючи ми, який їх запас.

Якщо всі види виробничих ресурсів (сировина, трудові ресурси, потужність обладнання та ін.) використовуються для випуску продукції, о необхідно знати розхід кожного виду ресурсу на 1 продукції.

Всі обмеження, які відображають економічний процес, повинні бути несуперечливими, тобто повинно існувати хоча б 1 рішення задачі, що задовольняє всім обмеженням.

В якості обмежень в математичних моделях виступає система нерівностей:

і = 1,2, …, m

де а_ij – норма розходу і-го виробничого ресурсуна виробництво 1 j-го виду продукції;

ω_ij – запаси і-го виду виробничого ресурсу на період часу, що розглядається.

Об’єднавши рівняння цільової функції та систему обмежень в єдину модель, отримаємо лінійну економіко-математичну модель асортиментної задачі:

, і = 1,2, …, m

x_j ≥ 0, j = 1,2, …, n

2 етап. Вибір найбільш раціонального методу для рішення задачі.

Найкращою моделлю є не найскладніша і найбільш подібна на реальне явище чи процес, а та, яка дає змогу отримати найраціональніше рішення і найбільш точні економічні оцінки. Надмірна деталізація ускладнює побудову моделі, часто не дає якихось переваг в аналізі економічних взаємозв’язків і не збагачує висновків. Надмірне укрупнення моделі призводить до втрати суттєвої економічної інформації, а іноді навіть до неадекватного відображення реальних умов.

3 етап.Всесторонній аналіз результату, отриманого пр и вивченні економічного явища чи процесу.

Кінцевим критерієм достовірності та якості моделі є: практика, відповідність отриманих результатів та висновків реальним умовам виробництва, економічна змістовність отриманих оцінок. Якщо отримані результати не відповідають реальним виробничим умовам, то необхідний економічний аналіз причин невідповідності.

4.1. Класифікація видів економічного аналізу.

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

Вид економічного аналізу – це впорядкована сукупність елементів, понять, методичних прийомів, підходів до вивчення економічних явищ та процесів, які характерні для економічного аналізу як науки, а також специфічні властивості, притаманні лише цій сукупності.

Економічний аналіз класифікується за різними ознаками.

1. За організацією проведення та суб’єктами аналізу:

- внутрішній;

- зовнішній.

2. За змістом процесу управління (часом прийняття управлінських рішень):

- ретроспективний;

- оперативний;

- перспективний.

3. За об’єктами управління (функціональними сферами):

- техніко-економічний;

- фінансово-економічний;

- соціально-економічний;

- економіко-статистичний;

- економіко-екологічний;

- маркетинговий аналіз.

4. За місцем проведення:

внутрішньогосподарський;

- міжгосподарський.

5. За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів:

- порівняльний аналіз;

- факторний аналіз;

- діагностичний аналіз;

- маржинальний аналіз;

- економіко-математичний аналіз;

- функціонально-вартісний аналіз.

6. Залежно від повноти програми (обсягом дослідження):

- комплексний аналіз;

- тематичний аналіз.

7. За періодичністю проведення:

- циклічний аналіз;

- разовий аналіз.

8. За рівнем охоплення об’єктів аналізу:

- суцільний;

- вибірковий.

На практиці види економічного аналізу використовують одночасно. На кожному рівні управління щоденно приймають різноманітні рішення, для обґрунтування яких використовують відповідні види економічного аналізу.

Зміст і завдання внутрішнього і зовнішнього аналізу

Розподіл аналізу на внутрішній і зовнішній зумовлений характером джерел інформації, виконавцями і цілями, яких прагнуть досягти в процесі дослідження. На практиці ці види аналітичної роботи часто перетинаються.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 3. МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ТА ІНШІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ	\|	Внутрішній аналіз.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.