• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Головні та мінорні біоєлементи.

ЖИВЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ.

Основними компонентами мікробної клітини є вода, мінеральні речовини та органічні сполуки — білки, нуклеїнові кислоти, вугле­води та ліпіди. Для синтезу всіх цих клітинних компонентів мікро­організмам потрібні поживні речовини — розчинні у воді сполуки, з яких мікроорганізми будують свою клітину та одержують енергію.

Тільки невелика кількість елементів періодичної системи потрібна мікроорганізмам у відносно високих концентраціях (>10 -⁴ М). Це десять головних біологічних елементів, наведених у табл.3.2. Крім десяти головних біоелементів, мікроорганізмам необхідні мінорні біоелементи (табл.3.3). У табл.3.2 і 3.3 зазна­чено джерела цих елементів, а також їх функції в метаболізмі.

Поживні середовища, на яких вирощують мікроорганізми, повинні відповідати таким мінімальним вимогам: в них повинні бути присутні всі елементи, з яких будується клітина, причому в такій формі, в якій мікроорганізми здатні їх засвоювати.

У природі більшість біологічних елементів міститься у вигля­ді солей, мікроорганізми поглинають їх у вигляді катіонів та аніонів. Велика різноманітність сполук, які використовують­ся мікроорганізмами, спостерігається тільки щодо перших п'я­ти елементів (сірка, азот, кисень, водень, вуглець). Так, сірка, як правило, споживається у вигляді сульфа­тів, відновлюється до сульфіду і потім використовується в біосинтетичних процесах. Проте певні групи бактерій потребують відновлених сполук сірки. Так, деякі метаноутворювальні бак­терії ростуть тільки в присутності сірководню. Тіобацили і деякі фототрофні бактерії використовують сульфіди, елементну сір­ку або тіосульфат як донор електронів.

Азот необхідний у великих кількостях, оскільки в кліти­нах його міститься близько 10 %. У природі азот зустрічається у вигляді аміаку, нітрату, нітриту, азотвмісних органічних спо­лук та молекулярного азоту. Кращим джерелом азоту для мікроорганізмів є аміак, який може споживатися практично всіма організмами. Нітрат спочатку відновлюється до аміаку і тільки після цього використовується в біосинтетичних процесах.

Нітрит є продуктом нітрат-нітритного дихання і метаболіч­ної активності бактерій Nіtrosomonas і близьких родів. Нітрит. крім того, може окиснюватись до нітрату бактеріями Nitrobacter. Ряд бактерій здатні фіксувати молекулярний азот і відновлюва­ти його до аміаку. Ця здатність виявлена тільки у прокаріот. І, нарешті, багато які мікроорганізми як джерело азоту викорис­товують органічні сполуки.

Таблиця 3.2 Десять головних біоелементів, їх джерела і деякі функції

Таблиця 3.3.Мінорні біоелементи, їх джерела і функції в клітині

Вуглець, водень і кисень можуть споживатися мікроорга­нізмами у формі органічних та неорганічних сполук (СО₂, Н₂, H₂S, NH₃, O₂, NO₃, SO₄). Слід зазначити, що жодна з органіч­них сполук, що утворюються в результаті життєдіяльності різ­них організмів, на Землі не накопичується. Важливу роль у їх розкладі відіграють мікроорганізми. Велика різноманітність процесів життєдіяльності мікроорганізмів привела до формулю­вання так званої "доктрини катаболічної безвідмовності мікро­організмів", згідно з якою будь-яка сполука вуглецю, що є в при­роді, використовується яким-небудь мікроорганізмом.

Метаболізм (обмін) сполук, що містять вуглець, водень чи кисень, має велике значення не тільки тому, що ці елементи є важливими компонентами клітини, а й тому, що ці сполуки є субстратами для одержання мікроорганізмами енергії.

Читайте також:

1. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.
2. Виробництво. Головні чинники зростання ефективності виробництва.
3. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
4. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
5. Головні властивості темпераменту.
6. Головні елементи зовнішньої торгівлі — експорт і імпорт.
7. Головні елементи світової економіки
8. Головні елементи світової економічної системи
9. Головні елементи та об’єкти професійної орієнтації
10. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
11. Головні завдання і функції системи управління БЖД
12. Головні завдання Регіональної схеми розселення на Україні.

Переглядів: 1865