Головні завдання і функції системи управління БЖД

Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності

Державний нагляд за додержанням законодавства з БЖД, охорони праці та екологічної безпеки ведуть спеціально уповноважені органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу, будь-яких об'єднань громадян та місцевих органів державної влади:

- Державний департамент по нагляду за охороною праці: центральний апарат. Національний науково-дослідний інститут охорони праці, редакція журналу "ОГГ, а також територіальні (обласні) управління. Основні завдання: нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки праці, проведення діагностики діючого устаткування, експертизи проектів та нових об'єктів, машин і технологій та ін.

- Держсанепідемнагляд: органи, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я та силових структур

України (Міноборони, МВС, і т.д.). Основні завдання: проведення державного нагляду у сфері санітарної та епідеміологічної безпеки; запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань і отруєнь; встановлення чинників довкілля, що шкідливо впливають на здоров'я населення.

- Державний пожежний нагляд здійснює державна пожежна охорона системи МВС (Головне управління пожежної охорони МВС). Органи Держнагляду поряд з контролем пожежної безпеки об'єктів виробничого та іншого при значення проводять експертизу проектів щодо пожежної безпеки, видачу дозволу на початок роботи новоствореного підприємства, беруть участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію і тощо.

- Мінекобезпеки. У систему Міністерства входять державні територіальні управління областей, регіональні екологічні інспекції в містах та регіонах областей. Одним із завдань цих органів є контроль за додержанням норм екологічної безпеки, норм і правил ядерної та радіаційної безпеки.

- Державтоінспекція МВС України є спеціально уповноваженим державним органом, що здійснює контроль у сфері дорожнього руху.

- Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, у тому числі з безпеки життєдіяльності, здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Система управління безпекою життєдіяльності (СУБЖ) - це сукупність безпеки життєдіяльності та елементів управління її станом.

Основні завдання СУБЖ:

1) Планування робіт, які ведуться на державному, галузевому, регіональному та локальному рівні. На державному рівні розроблено програми, які стосуються БЖД:

- поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- створення і розвитку промислових ЗІЗ працівників;

- навчання і підвищення знань населення з питань БЖД.

На основі довгострокових планів розробляють річні (квартальні) плани, які є складовою частиною колективного договору.

2) Інформаційне забезпечення: для підприємства джерелом зовнішньої інформації є законодавчі та нормативні акти, інформаційні листи, розпорядження вищих органів, публікації офіційних видань. Внутрішні джерела інформації - накази, розпорядження власника, звіти і аналізи про стан безпеки праці та виробничого середовища.

3) Опрацювання, прийняття та дотримання нормативних актів. Нові закони приймає Верховна Рада, а державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти - органи державного нагляду та управління ОП. Вони після прийняття переглядаються не рідше одного разу на 10 років. Проект нормативного акта узгоджується із юрисконсультом та службою ОП і затверджується власником.

4) Професійний підбір - це науково обґрунтований процес вибору із групи осіб для навчання і праці за складними, відповідальними і небезпечними професіями на підставі об'єктивної оцінки психологічних показників людини. При професійному підборі треба враховувати перелік робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, де забороняється праця неповнолітніх і жінок.

5) Навчання з безпеки життєдіяльності. Навчання та інструктаж з питань безпеки життя, охорони праці, надання першої медичної допомоги, з правил поведінки при виникненні аварії проводять:

а) з учнями і студентами навчальних закладів усіх рівнів освіти;

б) з працівниками до початку роботи і в процесі трудової діяльності:

вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий інструктажі;

в) з населенням у побутовій сфері (обслуговування побутових приладів, працівники житлово-експлуатаційних служб).

6) Регламентація процесу праці. Загальний процес праці і відпочинку визначає законодавство охорони праці, а на підприємствах - правила внутрішнього розпорядку. Роботи на підприємствах пов'язані з обмеженнями за шкідливими та небезпечними чинниками: шум, вібрація, освітлення, метеорологічні умови, шкідливі речовини і тощо.

7) Атестація робочих місць за умовами праці. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власниками і працівниками в галузі реалізації прав на здоров'я та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Атестацію проводять не рідше одного разу на 5 років.

8) Експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально повноважених державних органів, яка спрямована на підготовку експертного висновку запланованої або існуючої господарської та іншої діяльності нормам і вимогам законодавства з безпеки життя.

9) Ліцензування та сертифікація - це функція, спрямована на обмеження діяльності, пов'язаної з потенційною небезпекою для здоров'я і життя людей шляхом видачі ліцензій (дозволу) або сертифікату (посвідчення), які є документами, що підтверджують відповідність діяльності вимогам безпеки.

10) Забезпечення безпечності обладнання, процесів, будівель, споруд та територій - проведення діагностики устаткування, технічних оглядів котлів, посудин під тиском, підйомного устаткування, електрообладнання.

11) Забезпечення санітарно-гігієнічних умов життя, санітарно-побутового, лікувально-профілактичного та медичного обслуговування.

12) Стимулювання БЖД, яке здійснюється економічними, правовими, соціальними та моральними заходами і засобами.

13) моніторинг БЖД - це система спостережень, збору, опрацювання і аналізу інформації про стан безпеки людини і життєвого середовища на національному, регіональному та локальному рівнях.

Отже, позитивні зрушення у сфері забезпечення безпеки зроблені чималі, однак здійснені заходи поки що не привели до відчутного поліпшення умов і безпеки життєдіяльності. А це, поза сумнівом, відображається на економіці держави загалом. Тому, при управлінні БЖД необхідно дотримуватись умов економічної та технічної доцільності, об'єктивно порівнюючи витрати з одержаними вигодами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Апарат управління безпекою життєдіяльності	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.