Типи поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів

Потреби мікроорганізмів у факторах росту

Крім елементів мінерального живлення, джерел вуглецю та енергії, які повинні входити до складу поживного середовища, багато які мікроорганізми потребують додаткових речовин, які називаються факторами росту. Ці речовини входять до основного складу клітини, але деякі організми не можуть їх самі синтезувати.

Фактори росту можна віднести до трьох груп: амінокислоти; пурини та піримідини; вітаміни та споріднені сполуки, які потрібні в дуже малих кількостях. Амінокислоти, пурини та піримідини входять до складу білків і нуклеїнових кислот, тому клітина потребує їх у достатніх кількостях. Вітаміни входять до складу коферментів або простетичних груп, тобто беруть участь у каталітичних функціях, тому вони необхідні в дуже малих кількостях (близько 1 мг на 1 л).

Організми, які потребують факторів росту, називаються ауксотрофами і протиставляються прототрофам, яким такі фактори росту не потрібні.

Кількість і природа факторів росту різні для різних мікроорганізмів. Для росту молочнокислих бактерій потрібні практично всі амінокислоти, пурини та піримідини, вітаміни. Багатьом мікроорганізмам потрібні вітаміни. Так, Clostridium kluyveri росте на середовищі з біотином та пара-амінобензойною кислотою.

Але потреба в ростових факторах встановлена не для всіх організмів. Тому мікробіологи часто добавляють у середовище дріжджовий екстракт, дріжджовий автолізат або пептон як повноцінні та дешеві джерела таких факторів. У середовища для багатьох фототрофних бактерій добавляють розчин вітамінів. Найчастіше у мікроорганізмів спостерігається потреба в таких вітамінах, як біотин, пара-амінобензойна кислота, тіамін, нікотинова кислота і вітамін В₁₂.

Отже, поживне середовище для культивування мікроорганізмів повинно містити всі елементи, з яких будується клітина, причому в доступній для засвоєння організмом формі. Такими основними компонентами поживного середовища повинні бути: джерело вуглецю та енергії, джерела мінеральних сполук (азот, фосфор, сірка, калій, магній, кальцій, залізо та мікроелементи), а також (у разі потреби) і фактори росту.

Якщо поживний розчин складений з певних хімічних сполук, то таке середовище називається синтетичним. Дослідник намагається визначити для кожного мікроорганізму мінімальні потреби в поживних речовинах і скласти мінімальне середовище, яке містить тільки компоненти (інгредієнти), необхідні для росту. Більш вимогливі види потребують більшої кількості додаткових речовин (факторів росту). Наприклад, для Leuconostoc mesenteroides було складено синтетичне середовище, яке вміщувало понад 40 компонентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трансформація мікроорганізмами суміші ростових і неростових субстратів	\|	Елективні методи культивування (накопичувальні та чисті культури).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.