• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація антисептичних і дезінфекційних засобів

Тема: АНТИСЕПТИЧНІ ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНІ ЗАСОБИ

Лекція № 3

Питання: 3.1. Загальна характеристика протимікробних засобів. 3.2. Галогеновмісні сполуки. Протимікробні Властивості. Застосування окремих препаратів. 3.3. Окиснювачі. фармакологічні властивості і застосування. 3.4. Кислоти й основи. 3.5. Солі Важких металів. Властивості і застосування. 3.6. Отруєння солями важких металів, допомога при отруєнні. 3.7. Сполуки ароматичного ряду. Особливості дії і застосування. 3.8. Похідні нітрофурану. 3.9. Барвники. Особливості дії і застосування. 3.10. Сполуки аліфатичного ряду. Застосування. 3.11. Детергенти. Властивості і застосування.

3.1.Значну кількість захворювань людини спричинюють бактерії, віруси, гриби, спірохети, а також деякі гельмінти. Речовини, які знешкоджують збудників у навколишньому середовищі або в організмі людини, — протимікробні засоби.

Фармакологічний ефект речовин цієї групи — бактеріостатичний (здатність припиняти ріст і розмноження мікроорганізмів) або бактерицидний (властивість знешкоджувати мікроорганізми).

Протимікробні засоби поділяють на дві групи:

І. Препарати, що не виявляють вибіркової протимікробної дії і мають значну токсичність для людини. До них відносять антисептичні і дезінфекційні.

Антисептичні(грец. anti — проти, septicas — гниття) здатні призвести до загибелі або припинити ріст і розвиток мікроорганізмів на поверхні тіла людини.

Дезінфекційні(dės — заперечення, infecere — заражувати) знешкоджують патогенні мікроорганізми в навколишньому середовищі. їх застосовують для обробки приміщень, білизни, посуду, медичних інструментів, апаратури, предметів догляду за хворими.

II. Препарати, що справляють вибіркову протимікробну дію, значний спектр терапевтичної дії — це хіміотерапевтичні засоби. Застосовують їх для лікування і профілактики інфекційних захворювань.

1. Галогени (галоїди):

1.1. Препарати, що містять хлор, — хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат, хлорантоїн, натрію гіпохлорид.

1.2. Препарати, що містять йод, — розчин йоду спиртовий, йодонат, йодоформ, розчин Люголя, йодцицерин, йодинол.

2. Окисники — розчин водню перекису (водню пероксиду) розведений і концентрований, калію перманганат.

3. Похідні аліфатичного ряду — спирт етиловий, формальдегід (формалін).

4. Похідні ароматичного ряду — фенол чистий (кислота карболова), іхтіол, дьоготь березовий, резорцин.

5. Похідні нітрофурану — фурацилін.

6. Барвники — розчин брильянтового зеленого спиртовий, метиленовий синій, етакридину лактат (риванол).

7. Кислоти й основи — кислота борна, кислота бензойна, розчин аміаку.

8. Солі важких металів — ртуті дихлорид (сулема), срібла нітрат, коларгол, протаргол, цинку сульфат, дерматол, ксероформ.

9. Детергенти — мило зелене, церигель, етоній.

3.2. До галогеновмісних сполук відносять сполуки хлору (хлорне вапно, хлорамін Б, хлоргексидину біглюконат тощо), сполуки йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, йодинол тощо).

Вони справляють бактерицидну дію. Механізм дії: денатурують білки в мікробних клітинах.

Хлорне вапно— білий порошок, що містить 25% вільного хлору. Зберігають у сухому прохолодному місці. Виявляє дезінфекційну та дезодораційну дії.

Хлорамін Б- - білий або жовтуватий порошок, що містить 25-29% активного хлору. Йод має антисептичні і дезодораційні властивості. Застосовують для обробки предметів догляду за хворими, неметалевого інструментарію, а також для обробки інфікованих ран.

5% розчин йоду спиртовийвикористовують для обробки операційного поля та рук хірурга перед операційним втручанням, а також країв ран. Йод справляє місцеву подразливу дію та може всмоктуватись у кров і чинити резорбтивну дію.

Розчин Люголя— препарат, що містить йод (1 частина йоду, 2 частини калію йодиду і 17 частин води). Застосовують як антисептик для змащування слизових оболонок глотки і гортані.

Йодонат— це комбінований препарат, що містить 4,5% йоду. Застосовують для обробки операційного поля.

Йодинол— рідина темно-синього кольору із запахом йоду. Основною діючою речовиною є молекулярний йод, який має антисептичні властивості. Застосовують зовнішньо при тонзиліті, гнійному отиті, опіках, трофічних і варикозних виразках.

Йоддицеринзавдяки широкому спектру протимікробної дії застосовують для лікування гнійних ран, маститів, гаймориту тощо. Йоддицерин — препарат нового покоління, який досліджували в Україні протягом 18 років. Це комбінований засіб, що містить йод, димексид та гліцерин; він не спричинює пекучі відчуття, не пошкоджує тканини, добре проникає через шкіру і знешкоджує гриби, патогенні мікроорганізми, кліщі та віруси.

3.3. До окиснювачів відносять гідрогену пероксид і калію перманганат, які справляють антисептичну і дезодораційну дії.

Розчин водню пероксиду— безбарвна прозора рідина без запаху, що містить 3% гідрогену пероксид. Швидко руйнується під дією світла, під час нагрівання, зіткнення з основами, органічними сполуками й металами, виділяючи кисень, який має незначну протимікробну активність, але при цьому відбувається механічне очищення ран, виразок, порожнин від гною, слизу, згустків крові, мікроорганізмів, а також виявляє здатність зупиняти кровотечу (сприяє переходу фібриногену у фібрин). Застосовують цей розчин як дезінфекційний і дезодораційний засіб для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, для обробки та лікування гнійних ран, зупинки носових кровотеч.

Калію перманганат— темно-фіолетові кристали або дрібний порошок з металевим полиском, розчинний у воді. Препарат має здатність у присутності органічних речовин виділяти атомарний кисень, який забезпечує протимікробний і дезодорацій ний ефекти. Місцева дія на шкіру і слизові оболонки залежить від концентрації: за низьких концентрацій — в'яжуча дія, а за великих - подразлива і припікальна дії. Застосовують розчин калію перманганату для полоскань, спринцювань, промивання ран, шлунка при отруєнні морфіном та іншими легко окиснювальними отрутами. Як антисептичний та в'яжучий засіб застосовують при опіках.

3.4. Органічні та неорганічні кислоти справляють дезінфекційну дію, яка залежить від ступеня дисоціації (розщеплення на іони). Кислоти й основи проникають у мікробні клітини і спричинюють коагуляцію (зсідання) білків, що зумовлює їх загибель. До них відносять кислоту борну та розчин аміаку.

Кислота борна— білий порошок, розчинний у воді та спирті. У зв'язку з побічними діями використовують обмежено: дорослим призначають водні розчини для промивання при кон'юнктивітах, дерматитах, а спиртові розчини — при отитах, піодермії, екземі. Протипоказано застосування борної кислоти жінкам у період лактації для обробки молочних залоз, тому що вона є протоплазматичною отрутою.

Розчин аміаку 10% (нашатирний спирт)— прозора летка рідина з гострим запахом. Змішується з водою та спиртом. Справляє подразливу та рефлекторну дії (див. тему 6), а також добре очищує шкіру і чинить протимікробну дію.

Застосовують для обробки рук хірурга за методом Спасокукоцького—Кочергіна.

3.5. До солей важких металів відносять ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат. Препарати справляють як протимікробну, так і місцеву дію на тканини. Місцева дія солей важких металів залежить від концентрації — в'яжуча, подразлива та припікальна. В'яжуча дія пов'язана зі здатністю іонів металів утворювати альбумінати. За підвищення концентрації розчинів солі металів справляють подразливу і припікальну дії.

Ртуті дихлорид— білий порошок, розчинний у воді та спирті. Є активним дезінфекційним засобом, але дуже токсичним. Застосовують для дезінфекції білизни, одягу, предметів догляду за хворими.

Срібла нітрат— безбарвні кристали у вигляді пластинок. Під дією світла препарат темніє. У невеликих концентраціях чинить в'яжучий та протизапальний ефекти, у великих — припікальний.Застосовують зовнішньо при ерозіях, тріщинах, виразках, надмірних грануляціях, для обробки слизових оболонок гортані, піхви, сечівника, а також при гострому кон'юнктивіті.

Протаргол— коричневий порошок, що містить 7,8—8,3% срібла. Чинить в'яжучу, антисептичну та протизапальну дії. Застосовують для змащування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, промивання сечовивідних шляхів і сечового міхура, в очній практиці — при кон'юнктивіті, бленореї. На сьогодні широкого застосування не має.

Цинку сульфат— безбарвний порошок, справляє антисептичну та в'яжучу дії. Застосовують при кон'юнктивітах, ларингітах, для спринцювань при уретритах і вагінітах.

Солі вісмутусправляють в'яжучу, антисептичну та адсорбівну дії.

Дерматол— порошок жовтуватого кольору, без запаху та смаку, нерозчинний у воді і спирті. Призначають зовнішньо у вигляді мазі та присипок для лікування дерматиту, екземи, виразок, опіків.

Ксероформ— порошок жовтого кольору зі слабким запахом, нерозчинний у воді і спирті. Застосовують зовнішньо у вигляді присипки або мазі для лікування виразок, екземи.

3.6. Гостре отруєння солями важких металів виникає внаслідок випадкового або навмисного вживання препаратів внутрішньо. При цьому виникають такі симптоми:

• ознаки подразнення травного каналу (нудота, блювання, біль у животі);

• порушення з боку ЦНС (збудження, судомні напади або пригнічення);

• порушення з боку серцево-судинної системи (гостра серцева недостатність, колапс);

• порушення функції нирок через 2—4 доби (сулемова нирка).

Допомога полягає у:

• видаленні отрути (промивання шлунка з унітіолом, активованим вугіллям, молоком, яєчним білком). Промивання шлунка слід проводити обережно при отруєнні ртуті дихлоридом, оскільки він ушкоджує стравохід та шлунок. Призначають також сольові проносні та сифонні клізми з унітіолом;

• інактивації отрути, що всмокталася. Здійснюють шляхом уведення в вену протиотрути — унітіолу або натрію тіосульфату (унітіол має сульфгідрильні групи, з якими зв'язуються солі металів, а натрію тіосульфат під час взаємодії перетворює їх на неотруйні сульфіти);

• проведенні форсованого діурезу при легкому та середньому ступенях отруєння;

• гемодіалізі та перитонеальному діалізі з уведенням унітіолу та тетацин-кальцію (утворює з ртуттю комплексні сполуки) при тяжкому ступені отруєння.

3.7. До антисептиків ароматичного ряду відносять фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вишневського, мазь Вількінсона. Вони справляють дезінфекційну та антисептичну дію.

Фенол (кислота карболова)— безбарвна рідина, яка має своєрідний запах. Чинить бактерицидну і місцеву подразливу дію. Розчини фенолу використовують для дезінфекції інструментів, предметів догляду за хворими, меблів, екскрементів, харкотиння.

Березовий дьоготь— чорна рідина, що має своєрідний запах. Одержують методом сухої перегонки берези. Чинить антисептичну (оскільки містить фенол) та місцеву подразливу і кератолітичну дії, а також інсектицидну дію (на членистоногих). Призначають при паразитарних захворюваннях шкіри (короста, лишай) та для лікування інфікованих ран.

Лінімент бальзамічний за Вишневським (мазь Вишневського)є комбінованим препаратом. До його складу входять дьоготь і ксероформ по 3 г та олія рицинова (до 100 мл). Застосовують для лікування ран.

Мазь Вількінсона--це комбінований препарат, що містить дьоготь, кальцію карбонат, сірку очищену, мазь нафталану, зелене мило. Застосовують як антисептичний, протигрибковий та протипаразитарний засіб.

Іхтіол— продукт перегонки сланців (останків стародавніх риб). Це чорна сироподібна речовина, розчинна у воді та гліцерині, має своєрідний запах. Чинить антисептичну (містить 15% сірки, яка діє бактерицидно) та протизапальну дії. Застосовують зовнішньо у вигляді мазі для лікування опіків, екземи, лишаїв, бешихи, фурункульозу та у вигляді супозиторіїв для лікування запальних процесів органів малого таза.

3.8. Похідні нітрофурану справляють виразну протимікробну дію і відносно малотоксичні для людини. Використовують як хіміотерапевтичні засоби (див. тему 4) й антисептики.

Фурацилін— жовтий порошок, гіркий на смак. Малорозчинний у воді, малорозчинний у спирті. До нього чутливі грампозитивні та грамнегативні бактерії. Не справляє місцевої подразливої дії і сприяє процесу загоєння ран. Застосовують у вигляді розчинів при пролежнях і виразках, опіках, для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах й ангіні, для лікування кон'юнктивіту. Препарат іноді призначають внутрішньо для лікування гострого бактеріального шигельозу (приймати після їди і запивати великою кількістю рідини).

3.9. До групи барвників відносять брильянтовий зелений, метиленовий синій та етакридину лактат. До антисептиків цієї групи особливо чутливі грампозитивні мікроорганізми і коки.

Брильянтовий зелений— це порошок золотисто-зеленого кольору, що важко розчиняється у воді і спирті. Виявляє високу протимікробну активність. Водні та спиртові розчини брильянтового зеленого використовують при піодермії, блефариті, невеликих ушкодженнях шкіри для обробки операційного поля.

Метиленовий синій— темно-зеленого кольору порошок. Застосовують спиртові розчини як антисептичний засіб при опіках, піодермії; при циститах, уретритах промивають порожнини водним розчином. Розчини метиленового синього вводять у вену як антидот при отруєннях ціанідами, чадним газом та сірководнем.

Етакридину лактат- жовтого кольору порошок, гіркий на смак. Справляє бактеріостатичну дію у малих концентраціях, а у великих — бактерицидну. Активність висока, але дія розвивається повільно. Застосовують для промивання інфікованих порожнин, обробки і лікування ран, виразок, абсцесів, фурункулів, у практиці лікування очей, стоматології, оториноларингологи.

3.10. До групи антисептиків аліфатичного ряду належать спирт етиловий і формальдегід. Препарати цієї групи мають антисептичні та дезінфікувальні властивості. Механізм дії: зумовлюють дегідратацію (зневоднення) білків клітинної мембрани і загибель мікроорганізмів.

Спирт етиловий— рідина, що має своєрідний запах та смак. Бактерицидна дія проявляється при 20% концентрації. Крім протимікробної дії спирт етиловий справляє також подразливу (у малих концентраціях) та в'яжучу (у великих концентраціях).

Місцева етиловий спирт застосовують у таких концентраціях:

• 40% — для компресів;

• 70 % — для обробки шкіри пацієнта, рук хірурга, операційного поля та дезінфекції інструментів перед маніпуляціями;

• 95—96% — для лікування опіків та дезінфекції медичних інструментів.

Розчин формальдегіду, або формалін, — це рідина, що містить 36,5-37,5% формальдегіду, має різкий своєрідний запах, добре змішується з водою та спиртом. Справляє протимікробну дію на вегетативні форми бактерій та їх спори. Розчин формальдегіду застосовують для дезінфекції білизни, посуду, предметів догляду за хворими, металевого та неметалевого інструментарію, для консервації анатомічних препаратів, вакцин і сироваток. Використовують як дезінфекційний та дезодораційний засіб при надмірній пітливості шкіри.

3.11. Детергенти — це речовини, що здатні знижувати поверхневу активність і чинять очисну і протимікробну дії. Проти мікроб на дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність цитолеми мікробних клітин і спричинюють розпад бактеріальних клітин.

До них відносять зелене мило, церигель, хлоргексидину біглюконат, етоній.

Зелене мило— зеленкувата маса зі слабким запахом. Легко розчиняється у воді та спирті. Це аніонний детергент. Застосовують для очищення шкіри.

Церигель— катіонний детергент. Густа рідина із запахом спирту. Добре розчинна у спирті та ефірі. Справляє дезінфекційну дію. Застосовують для обробки рук медичних працівників під час підготовки до хірургічних втручань.

Хлоргексидину біглюконат— ефективний антисептичний засіб. Бактерицидно впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії, а також на збудників венеричних хвороб: трепонем, гонококів, трихомонад. Застосовують для обробки операційного поля і рук хірурга, знезараження хірургічного інструментарію, а також для промивання ран, сечового міхура, лікування опіків.

Етонійсправляє бактеріостатичну і бактерицидну дії щодо стрептокока, стафілокока та інших мікроорганізмів. Призначають при трофічних гнійних виразках прямої кишки та інших захворюваннях.

Особливості роботи з препаратами:

— під час роботи з феноломслід бути обережними, оскільки він добре всмоктується крізь шкіру і слизові оболонки, що може призвести до отруєння;

— під час роботи зі спиртом етиловимслід враховувати його резорбтивну дію (пригнічує ЦНС і тому стоїть на предметно-кількісному обліку);

— під час роботи з розчином формальдегідуслід бути обережними, оскільки вдихання парів спричинює сльозотечу, ядуху, задишку, психомоторне збудження;

— слід пам 'ятати, що потрапляння нерозведеного розчину аміакуна кон 'юнктиву ока або внутрішньо зумовлює опіки;

— під час роботи з кислотою борноюне слід наносити препарат на великі поверхні тіла, особливо в дітей переддошкільного віку, оскільки препарат добре проникає через шкіру та слизові оболонки і може накопичуватися в органах і тканинах;

— під час роботи з ртутідихлоридом (є дуже сильною отрутою) треба бути обережними, щоб препарат не потрапив у порожнину рота, на слизові оболонки та шкіру.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Амортизація основних засобів
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Амортизація основних засобів.
10. Аналіз ефективності використання основних засобів.
11. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
12. Аналіз оборотності засобів

Переглядів: 10919