Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Санаторно-курортне лікування хворих на дитячий церебральний параліч

Санаторно-курортне лікування в Україні, спрямоване на реабілітацію хворих з різними патологіями нервової системи, має широкі можливості. На думку вчених (І.Самосюка, І. Галіної та ін.), воно показане в разі: дитячого церебрального паралічу (ДЦП) на стадіях, що підлягають санаторному лікуванню; наслідків пологової травми; травм головного мозку в ранньому дитинстві; наслідків енцефалітів та менінгоенцефа-літів; компенсованої гідроцефалії; усіх форм перинатальних цереброспінальних синдромів. Загальна вакцинація проти поліомієліту, проведена наприкінці 50-х років минулого століття, сприяла практично повному зникненню цього захворювання. У зв'язку з цим місця в оздоровчих дитячих закладах на грязьових курортах, створені для лікування хворих з наслідками поліомієліту, почали стихійно заповнювати діти, хворі на дитячий церебральний параліч. Терміново було створено концепцію реабілітації дітей з патологією нервової системи, у тому числі хворих на ДЦП. Були відкриті спеціалізовані реабілітаційні відділення ЗАТ Укрпрофоздоровниці для лікування дітей з ДЦП у Львівській області, у містах Євпаторії і Саках.

Основними завданнями санаторно-курортного лікування дітей, хворих на ДЦП, є:

• відновлення та поліпшення функції опорно-рухової системи:

• корекція і виховання правильної вимови та артикуляції;

• лікування психосоматичних розладів;

• продовження лікування, яке проводили у стаціонарі;

• дидактично-виховна робота;

• розроблення індивідуальних програм реабілітації.

• До курсу лікування входять:

1..Рефлексотерапія. Застосовують незалежно від форми ДЦП, з впливом на зони голови, артикулярні зони, задній та передній серединні меридіани та меридіани сечового міхура. У рефлексотерапії ДЦП нині використовують усі варіанти — від класичної акупунктури до сучасних методів у поєднанні з лазеропунктурою і мікрохвильовою резонансною терапією (МРТ). Найдоцільнішим є поєднання в одному сеансі двох або трьох варіантів рефлексотерапії з різними фізичними чинниками — класичної акупунктури і лазеропунктури, подразнення пучком голок, електропунктури і мануальної терапії.

2.Апаратна фізіотерапія передбачає електричну стимуляцію, електрофорез, лазеротерапію, мікрохвильову резонансну терапію.

Електрична стимуляція сприяє розвитку рухових функцій, поліпшує кровообіг і трофіку паретичних м'язів.

Для електростимуляції використовують різні апарати: «Ам-пліпульс-ЗТ», «Біотрон», «Біон», «Тонце-1», «СНІМ-1», «2-8», «2-Ю», «Мета», «СНМ2-01».

Завдяки впливу на руховий нерв імпульсним струмом скорочуються м'язи. Тривалість процедури від 1-2 до 10-15 хв, щодня або через день: курс 12-15 процедур.

Стимуляцію здійснюють до появи тетанічних скорочень м'язів. Параметри стимуляції добирають індивідуально. Фізіотерапевтичні процедури призначають після бальнеопроцедур, але перед масажем.

Електрофорез:

• лідаза в разі резидуальних перинатальних та цереброспінальних синдромах - 0,1 г ліпази в 30 мл буферного розчину; активний електрод розмішують у шийно-грудному відділі, пасивний — у попереково-крижовому; струм 0,01 мА/см2 з наростанням до 0,05-0.1 мА/см2по 10 хв, на курс 15 процедур;

• прозерин 0,1 % з плюсового електрода 0,01-0,1 мА/см2 по 10 хв 15 процедур; йодид калію2- 3 % змікусового електрода 0,01 - 0,1 мА/см2 по 10 хв 15 процедур.

Лазеротерапія.Сучасні підходи до рефлексотерапії за ДЦП цілеспрямовано поєднують в одному сеансі 2 або 3 її варіанти з різними фізичними чинниками. Наприклад, класичну акупунк­туру і лазеропунктуру, подразнення пучком голок і мікрохви­льову резонансну терапію, електроакупунктуру і мануальну те­рапію.

Доза лазерного випромінювання за один сеанс не має перевищувати 12 Дж/см2 на точку акупунктури і 0,5 Дж/см2 за кон-тактно-сканувального методу в окремій зоні черепа.

У разі гіпопаретичної форми ДЦП дотримуються певних особливостей: на стороні парезу в точках кінцівок діють по 20-30 с на одну точку (1-2 Дж/см2), а на здоровій — по 10-20 с (0,5-1 Дж/см2). Лазеротерапію проводять також в інших зонах, як і за інших форм ДЦП.

Слід зазначити, шо за гіперкінетичної форми ДЦП поряд з тетрапарезом виявляється гіперкінез різного характеру. Тому поряд із зонами, які використовують у разі тетрапарезу, вплива­ють на зони голови (черепа) й аурикулярні точки.

Особливістю лазеротерапії в разі атонічно-астатичної (гіпо-тонічно-атактичної) форми ДЦП є те, шо на корпоральні точки потрібно впливати невеликими дозами лазерного опромінювання — 0,2-1 Дж/см2. Важливим у лікуванні хворих цієї фор­ми ДЦП є використання методики подразнення пучком голок у зонах не тільки навколохребтових ліній, а й гіпотонічних м'язів. Ефективною є також електростимуляція, яку проводять через 2-3 год після лазеротерапії.

Мікрохвильова резонансна терапія. Для проведення мікрохвильової резонансної терапії (МРТ) використовують апарати «Поріг» і серії «МІТ». Курс лікування 10-12 сеансів по 20-25 хв, 5-6 курсів на рік з перервою від 3 тижнів до 1 міс. Для підтримання досягнутого ефекту після цього показане проведення 2-4 курсів МРТ упродовж наступного року. Сеанс МРТ проводять у лежачому або стоячому положенні дитини.

3. Грязелікування.Грязьові аплікації на комірцеву зону спри­яють поліпшенню показників церебральної гемодинаміки, як наслідок, поліпшується функціональний стан центрачьної нер­вової системи. Удітей із ДЦП знижується м'язовий гіпертонус, поліпшується функція вестибулярного апарату, збільшується м'язова сила, наростає обсяг рухів, завдяки чому поліпшується статокінетична функція, виникають нові рухові стереотипи. Після курсу грязелікування діти опановують нові рухові мож­ливості: починають сидіти, стояти, ходити. Розширення рухо­вих можливостей дитини позитивно впливає на функціонапьний стан вищих кіркових функцій: поліпшуються мовлення, стан когнітивної і емоційно-вольової сфери.

При цьому поліпшуються функції серцево-судинної систе­ми, стан імунної системи в окремих категорій хворих на ДЦП, знижується рівень антитіл до мозкової тканини.

З розширенням досвіду грязелікування хворих на дитячий церебральний параліч накопичувалися дані про необхідність індивідуального підходу до призначення процедур залежно від особливостей клінічної картини захворювання. Було встанов­лено, що у хворих на ДЦП із нейроендокринною патологією і з вегетативними дисфункціями (що становить не менш як 25 % усіх хворих) доцільно використовувати щадні методики грязелікування, з тренувальним ефектом (поступовий перехід від нижчої температури грязьової аплікації до вишої, від більш короткої експозиції до тривалішої в разі «розтягнутого» застосування процедур). Це саме стосується і грязелікування хворих на тяжкі форми ДЦП, детренованих тривалою нерухомістю, з вираженими вторинними дистрофічними змінами з боку сер­цево-судинної системи.

Описану впродовж останніх десятиліть роль ураження спі-нальних структур у патогенезі рухових розладів за дитячого церебрального паралічу було покладено в основу розширення пло­щі грязьових аплікацій з накладенням їх не лише на комірцеву зону, а й на спину, з охопленням відповідних сегментів спинного мозку.

У хворих на дитячий церебральний параліч вираженими розладами емоційно-вольової сфери (підвищений рівень тривожності, невмотивовані страхи, несприйняття лікувального процесу), що виникають як реакція на перебування в санаторії, різко ускладнюється перебіг адаптаційного процесу і знижується ефективність грязелікування. Наявність цих розладів потребує проведення «вступних» процедур і деякої відстрочки початку грязьових аплікацій.

Уразі призначення грязелікування дітям раннього (1,5-3 роки) віку, незалежно від форми і тяжкості захворювання, темпе­ратура грязьової аплікації не має перевищувати 38-39 °С, а експозиція — 12-15 хв.

Процедури грязелікування хворим на дитячий церебральний параліч слід призначати тільки після завершення адаптаційно­го періоду, який за цього захворювання зазвичай трохи затягується і триває не менш ніж 7-8 днів. За виражених емоційно-вольових розладів (підвищена тривога, невмотивовані страхи) курс грязелікування варто починати із «вступних» процедур у ігровій формі: купання в басейні, гідрокінезотерапія, заняття лікувальною фізкультурою тощо.

Протипоказанням до проведення пелоїдотерапїі, крім загальних, є судомні стани і епілепсія.

4. Лікувальна фізкультура. її завданням є відновлення рухових розладів, навчання дитини життєво необхідного вміння ходити, стояти, сидіти, користуватися побутовими предметами; сприяння виробленню точності рухів; запобігання розвитку контрактур і поліпшення функції дихання та кровообігу.

Методики залежать від віку, фізичного стану дитини та форми захворювання і локалізації пошкодження.

Заняття, як групові, так і індивідуальні, проводять у вигляді гри в супроводі музики. Використовують гімнастичні пачки, «шведські» стінки, лавки, гантелі, еспандери, тренажери та інші пристрої. Дітей навчають утримувати рівновагу, робити швидкі повороти, застосовують методи розслаблення м'язів. Важливо не перевантажувати дітей! Влітку заняття проводять на відкри­тому спортмайданчику та в басейні.

5. Допомога логопеда-дефектолога. Оскільки корекція і виховання звуковимови є процесом тривалим, хворих поділяють на дві основні групи:

1. Діти, які перебувають на обліку у логопеда за місцем проживання і проходять курс лікування. Для таких пацієнтів розробляють схему лікування і фіксації досягнутих результатів та їх подальшого розвитку.

2. Діти, які вперше направлені до логопеда. їхні батьки часто не усвідомлюють, що дитина має проблеми з мовленням. Таким дітям встановлюють логопедичний діагноз, розробляють та реалізовують первинне логопедичне лікування.

Методики та особливості логопедичного впливу в обох групах залежать від кожного конкретного випадку і описані в спеціальній літературі.

 


Читайте також:

  1. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
  2. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
  3. Бальна оцінка стану хворих на муковісцидоз
  4. Біологічні способи лікування ран.
  5. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
  6. Вимоги до результатів лікування.
  7. Годування тяжкохворих.
  8. Дитячий колектив, за твердженням А. Макаренка, у своєму розвитку долає декілька стадій.
  9. Дієтичні кондитерські вироби із зміненим вуглеводним складом призначені для споживання хворих цукровим діабетом, осіб з надлишковою масою тіла і ожирінням.
  10. Електрохірургічні методики лікування хворих на рак.
  11. Елізабет Грюнеліус. Вальфдорський дитячий садок. Виховання дітей молодшого віку.
  12. Ендоваскулярне лікування.




Переглядів: 667

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нейротрансплантація в разі дитячого церебрального паралічу | Джерела ВЕР в установки для їх перетворення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.085 сек.