Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Елізабет Грюнеліус. Вальфдорський дитячий садок. Виховання дітей молодшого віку.

Методика навчання Рудольфа Штейнера.

Рудольф Штейнер (1861-1925)

Один із засновників антропософії, австро-угор­ський учений, автор «Філософії сво6оди» (1894).

Р. Штейнер побудував свою педагогічну теорію і практику на засадах учення про єдність люд­ського тіла, душі і духу. В 1919 р. У м. Штутгарті (Німеччина) він заснував вільну вальдорфську школу, в основу роботи якої покладено "положення про процес розуміння та пізнання людини». Він широко пропагував ідеї вальдорфської педа­гопки в різних країнах Європи, виступав з лекці­ями перед педагогами, лікарями, батьками. В кни­зі «Методика навчання і передумови виховання» (Москва, 1994) подано 5 лекцій ученого, прочита­них ним у рамках великої педагогічної конференції, що відбулася у квітні 1924 р. у м. Штутгарті. У цих лекціях висвітлено питання розвитку на­вчання і виховання дітей на різних вікових ета­пах, зокрема в дошкільному віці, який Р. Штей­нер вважав віком виховання самостійності та формування індивідуальності людини.

Послідовниця Р. Штейнера Е. Грюнеліус створила перший дитячий садок за його системою, поклавши в основу положення про організацію виховання дітей до 7 років за допомогою прикладу та наслідування. В книзі «Вальдорф­ський дитячий садок» (1964) вона описала положення вальдорфської педагогіки щодо дошкільного виховання на прикладі роботи свого закладу.

У доповіді 1908 р. про виховання дітей Р. Штейнер зробив такий висновок: «Безумовно, справедливо те, про що пише Жан Поль, ав­тор чудової педагогічної книги «Ьеуапа, або Вчення про виховання»: «Людина, яка мандрує світом, навчається у свої перші роки в году­вальниці більше, ніж за всі роки всіх мандрів, разом узятих, — а по­тім він додає — але дитина вчиться не стільки шляхом настанов, скільки шляхом наслідування». Це висловлювання зацікавило мене. Відкривався погляд, який, усупереч звичайним поглядам на вихован­ня, висвітлював усе по-новому.

... Я сказала собі: якщо дитина справді вчиться через наслідуван­ня, то найперше, що треба зробити дорослому в оточенні дітей, — це поводитися природно й очікувати, як на це зреагує кожна дитина ок­ремо, а не починати з якоїсь методики або правил. Слід з внутріш­ньою увагою стежити за поведінкою та діями дитини, намагатись від­чути натуру дитини, надаючи при цьому дітям повну свободу у сприйнятті та осмисленні життя.

Таким чином, я взяла собі за правило надавати дітям свободу дій, навіть якщо це не одразу приводило до належного результату, і втру­чатися лише тоді, коли це необхідно і коли досвід дорослого є пере­думовою правильних дій у певній ситуації. Так дітям надавалась можливість виявити те нове в індивідуальному процесі розвитку, пе­ред чим ми самі стаємо учнями, які відчувають благоговіння перед

природою людини.

Більш ніж тридцятирічний досвід підтвердив судження Р. Штей-нера. За такого виховання дитина в перші сім років життя може шля­хом вільного наслідування засвоїти все, що їй необхідно для орієнта­ції в навколишньому середовищі, якщо в неї є відповідні приклади для наслідування. Тоді можна відчути, як розквітає і розвивається природна сутність людини.

Заснована на цьому праця вихователя не обмежується певною сис­темою, навпаки, йому надають необмежені можливості в свободі дій, і тут в повному обсязі треба закликати на допомогу індивідуальну іні­ціативу і безпосередню особисту активність вихователя, який діє з любов'ю до своєї роботи і дітей.


Читайте також:

  1. Аліментні обов’язки батьків і дітей
  2. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
  3. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  4. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  5. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
  6. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  8. В галузі фізичного виховання
  9. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
  10. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
  11. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки
  12. Види виховання




Переглядів: 2805

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нова французька школа | Повчання Володимира Мономаха дітям.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.