МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.Визначення можливих втрат при ураженні СДОР і ОР
Принципи захисту населення у випадку виникнення аварії на ХНО. Захист від дії СДОР - комплекс заходів, направлених на попередження або максимальне зменшення дії отруйних речовин на людей та збереження їх працездатності. Він включає в себе: - інженерно-технічні заходи по збереженню і використанню СДОР; - підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків аварій та навчання їх діям у випадку виникнення аварій на ХНО; - забезпечення співробітників підприємства засобами індивідуального, колективного захисту; - організацію постійного хімічного контролю; - прогнозування зон можливого хімічного забруднення території у випадку виникнення аварії; - попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу ураження СДОР; - хімічну розвідку району аварій і зони хімічного забруднення; - тимчасову евакуацію людей із районів, яким загрожує забруднення СДОР; - організацію надання медичної допомоги потерпілим і евакуація їх в лікарні; - локалізацію і ліквідацію наслідків аварії. Всі ці заходи по захисту людей від наслідків аварії на ХНО заздалегідь відпрацьовуються в плані захисту об¢єкту від СДОР. Плани розробляються за участю головних спеціалістів об¢єкту. Захист від СДОР організується і виконується безпосередньо на ХНО, де основна увага звертається на заходи попередження виникнення аварії, які носять організаційний, інженерно-технічний та учбово-тренувальний характер.
Хімічна обстановка – це умови, які виникають після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, внаслідок забруднення об’єкта, навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами. Вона характеризується токсичністю СДОР, масштабами і характером зараження місцевості, людей, техніки, різних об’єктів, повітря, джерел питної води і продовольства. На підставі оцінки хімічної обстановки може бути прийняте рішення щодо евакуації населення, зміни районів дислокації формувань цивільного захисту (ЦЗ), тривалості використання індивідуальних і колективних засобів захисту, заборони використання джерел питної води і продовольства, що забруднені СДОР. Оцінка хімічної обстановки полягає у встановленні масштабів і характеру хімічного забруднення, виборі різних варіантів захисту населення, дій аварійно-рятувальних служб по ліквідації наслідків аварії, застосуванні найдоцільніших управлінських рішень, при яких виключаються подальші хімічні ураження людей і середовища. Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами: - методом прогнозування (в штабах і формуваннях ЦЗ); - за даними хімічної розвідки (на об’єктах економіки і місцевості). Засобами оцінки хімічної обстановки є: - робоча карта з позначеними на ній об’єктами економіки, формуваннями ЦЗ; - дані хімічної розвідки про масштаби хімічного зараження; - розрахункові (довідкові) таблиці для оцінки хімічної обстановки. Метод прогнозування базується на вихідних даних, які поступають з місця аварії на ХНО і характеризують: - місце, час аварії; - тип СДОР, його кількість на об’єкті; - метеорологічні умови, рельєф місцевості; - ступінь захищеності персоналу об’єкту, населення забрудненого району. Після аналізу вихідних даних, на робочу карту наносять осередок хімічного ураження СДОР, який складається з двох зон: - зона безпосереднього зараження (розливу СДОР); - зона поширення забрудненого повітря (парів СДОР). В ході оцінки хімічної обстановки вирішуються наступні завдання: - визначення кордонів осередку і площі зон зараження СДОР; - визначення глибини поширення забрудненого повітря; - визначення стійкості СДОР на місцевості; - визначення можливих санітарних втрат серед персоналу ХНО та населення; - визначення кількості заражених СДОР споруд, техніки, майна, продуктів харчування та джерел водопостачання; - визначення часу підходу зараженого повітря до різних об’єктів. Висновки з оцінки хімічної обстановки повинні включати: - можливі санітарні втрати серед персоналу об’єкту, населення і аварійно-рятувальних формувань ЦЗ; - обсяг робіт з надання медичної допомоги ураженим; - можливості і умови евакуації уражених, хворих і населення з осередку хімічного забруднення; - визначення придатності до вживання продуктів харчування і питної води. Метод хімічної розвідки дозволяє більш достовірно оцінити хімічну обстановку. Мета хімічної розвідки – своєчасне встановлення факту хімічного забруднення і подача сигналу “Хімічна небезпека”. Хімічну розвідку проводять групи (ланки) хімічної розвідки. Із складу таких груп створюються пости хімічного спостереження (ПХС). Основні завдання ПХС: - встановлення часу аварії на ХНО, факту зараження місцевості і об’єктів економіки СДОР; - оповіщення населення, персоналу об’єкту, особового складу аварійно-рятувальних формувань (сигнал “Хімічна небезпека”); - визначення типу СДОР; - визначення напряму руху забрудненого повітря; - встановлення кордонів осередку ураження, шляхів його обходу; - відбір проб ґрунту, питної води, продовольства для лабораторних досліджень на предмет забруднення СДОР. Особовий склад постів хімічного спостереження (груп розвідки) повинен мати наступне оснащення: - індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри (протигази, ЗЗК, Л-1); - медичні засоби захисту (аптечка індивідуальна АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8); - засоби обмеження (позначення) забруднених ділянок (КЗО-1); - технічні засоби хімічної розвідки і контролю (ВПХР, МПХЛ та ін.). Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|