Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Догоспітальні види медичної допомоги.

Перша медична допомога– це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці одержання ушкоджень, здебільшого у порядку само- і взаємодопомоги, а також особовим складом аварійно - рятувальних формувань та медичним персоналом формувань Державної служби медицини катастроф у осередку НС або поблизу нього.

Основна мета першої медичної допомоги – врятування життя потерпілого, усунення впливу уражаючого чинника, що продовжує діяти, та швидка евакуація із зони катастрофи.

Оптимальний термін надання першої медичної допомоги – до 30 хв після отримання ушкодження. У разі зупинення дихання та ураження отруюючими речовинами цей час скорочується до 5 – 10 хв. Важливість чинника часу підкреслюється тим, що в осіб, які отримали першу медичну допомогу протягом 30 хв після травми, ускладнення виникають у два рази рідше, ніж в осіб, яким цей вид допомоги був наданий пізніше зазначеного терміну.

Долікарська допомога– комплекс медичних маніпуляцій, що здійснюються середнім медичним персоналом лікувально – профілактичних закладів (медична сестра, фельдшер, фармацевт, провізор), що розташовані в осередку НС чи поблизу нього на місці отримання уражень із використанням табельних медичних засобів.

Долікарська допомогадоповнює першу медичну допомогу і надається з метою запобігання загрозливим для життя наслідкам впливу уражаючих чинників або боротьби із ними, а також для запобігання важким ускладненням.

Оптимальний термін надання долікарської допомоги – протягом 1-ї години після отримання ушкодження.

На додаток до заходів, вжитих під час першої медичної допомоги, обсяг долікарської допомоги за показаннями включає:

- уведення S-подібної трубки-повітроводу, штучну вентиляцію легенів за допомогою апаратів штучного дихання;

- надівання протигазу (ватно-марлевої пов’язки, респіратора) на ураженого під час перебування його на зараженій місцевості;

- контроль серцево-судинної діяльності (вимір артеріального тиску, підрахунок кількості серцевих скорочень, визначення напруження і наповнення пульсу) і функції органів дихання (частота і глибина дихання) в ураженого;

- вливання інфузійних розчинів;

- уведення знеболюючих і серцево-судинних препаратів;

- уведення антибіотиків, протизапальних препаратів; введення седативних, протисудом-них і протиблювотних засобів; давання сорбентів і антидотів;

- контроль правильності накладання джгутів, пов’язок, шин і за необхідності їх виправлення й доповнення з використанням табельних медичних засобів;

- накладання асептичних і оклюзійних пов’язок.

Перша медична і долікарська допомога ураженим може надаватися поза розгорнутими (пристосованими) медичними пунктами. Таким чином, наведений вище перелік заходів (обсяг допомоги) може змінюватися убік розширення або зменшення в залежності від тих чи інших конкретних обставин, що складаються під час різноманітних катастроф. Незмінним залишається одне: кожному спеціалісту потрібно завжди намагатися надати медичну допомогу якомога раніше, у повному обсязі і найбільшій кількості потерпілих. Саме це і буде визначати в кінцевому підсумку ефективність роботи служби медицини катастроф.

Перша лікарська допомога. Оптимальний термін здійснення – перші 4 – 6 год. з моменту одержання травми. Цільове призначення першої лікарської допомоги – усунення або ослаблення наслідків уражаючих факторів, що загрожують життю потерпілих у перші години, попередження розвитку ускладнень або зменшення їх важкості, а також підготовка потерпілих (у разі потреби) до наступної евакуації.

Під час НС, незалежно від їх масштабу, як правило, першими для надання медичної допомоги до осередку катастрофи прибувають і починають діяти бригади швидкої медичної допомоги (БШМД), які обслуговують населення цієї території у повсякденних умовах. Вони на-дають першу лікарську (фельдшерські бригади – долікарську) допомогу потерпілим і ева-куюють їх у стаціонарні медичні заклади. Перша виїзна БШМД, що прибула до осередку з вели-кою кількістю потерпілих, з’ясовує на місці характер осередку ураження, кількість потерпілих, важкість їх стану і негайно повідомляє про це старшого медичного працівника станції ШМД. На керівника цієї бригади покладається відповідальність за організацію медичного сортування та надання екстреної медичної допомоги потерпілим до прибуття відповідальної керівної особи, яка представляє територіальний орган управління охорони здоров’я.

Якщо ліквідувати медико-санітарні наслідки надзвичайної ситуації силами штатних БШМД неможливо, до району надзвичайної ситуації додатково до діючих штатних БШМД направляються бригади постійної готовності першої та другої черги. Надати першу лікарську допомогу може медичний персонал військових частин, який залучається до роботи в осередку в разі великої кількості уражених.

Перша лікарська допомога надається також силами лікувально-профілактичних закладів, що зберегли працездатність в осередках ураження.

У районі НС силами медичних підрозділів виконуються загальні задачі:

- медичне обстеження на маршрутах руху і в районі НС;

- евакуація уражених з об’єктів рятувальних робіт і порушених лікарень;

- прийом, медичне сортування і тимчасове розміщення потерпілих;

- надання потерпілим першої лікарської допомоги (поперед усього невідкладної);

- дозиметричний контроль, часткова санітарна обробка заражених РР, ОР, СДОР, БЗ і дезактивація (дегазація, дезинфекція) їх одягу, взуття;

- тимчасова ізоляція осіб з гострими психічними розладами і інфекційних хворих;

- підготовка потерпілих до евакуації і евакуація транспортабельних у спеціалізовані заклади;

- тимчасова (2-3 доби) госпіталізація нетранспортабельних пацієнтів з послідуючою евакуацією;

- участь у проведенні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в районі НС;

- захист уражених від несприятливих факторів зовнішнього середовища (радіація, РР, СДОР, ОР, БЗ і інш.).

Лікарські бригади при розгортанні на місці враховують слідуючі фактори:

- наявність шляхів під’їзду;

- можливість використання місцевих будинків та водопостачальних об’єктів;

- виключення зараження РР, СДОР, ОР, БЗ уражених і персоналу;

- метеофактори.

При організації роботи лікарські бригади розгортають за типовим планом:

- майданчик сортування з розподільним постом;

- сортувально-евакуаційні палати (відділення);

- перев’язочні та операційні;

- протишокові і реанімаційні палати;

- майданчик спеціальної обробки;

- палати для нетранспортабельних потерпілих;

- приміщення для полог;

- ізолятори для тимчасового розміщення інфекційних і психічних хворих;

- стерилізаційну і аптеку;

- транспортний майданчик;

- господарчі приміщення.

Медичні заходи можуть змінюватися залежно від обставин: кількості потерпілих, які при-були, терміну їх доставки, відстані до найближчого лікувально-профілактичного закладу, за-безпеченості транспортом для евакуації та інших чинників. У разі масових уражень надання першої лікарської допомоги буде включати виконання невідкладних заходів – скорочений обсяг першої лікарської допомоги. Повний обсяг першої лікарської допомоги здійснюється у тому разі, коли кількість потерпілих, які прибули, не перевищує можливостей формувань ДСМК.

За терміновістю виконання й обсягом надання медичної допомоги їх доцільно розділити на дві групи: невідкладні заходи (заходи щодо життєвих показників) і ті з них, виконання яких може бути відкладене. Зрозуміло, невідкладні заходи вживаються в тих випадках, коли є загроза життю потерпілих.

Невідкладні заходи першої лікарської допомоги:

- припинити зовнішню кровотечу (ввести тампон у рану з накладенням шкірних швів, промити рани, накласти затискач на судину, що кровоточить, проконтролювати правильність і доцільність накладання джгута і накласти джгут за наявності показань);

- усунути гостру дихальну недостатність (відсмоктувати слиз, блювотні маси і кров з верхніх дихальних шляхів, ввести повітровід, прошити язик, відсікти або підсікти шматки піднебіння, що звисають, і бічні відділи глотки, зробити штучну вентиляцію легенів, інгаляцію кисню, інгаляцію парів етилового спирту в разі набряку легенів, накласти оклюзійну пов’язку в разі відкритого пневмотораксу, зробити пункцію або торакоцентез при напруженому пневмотораксі);

- зробити переливання крові й кровозамінників у разі важкого шоку і значної крововтрати;

- зробити новокаїнову блокаду і ввести знеболюючі засоби в разі тяжкого шоку; транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кінцівок і великих ураженнях м’яких тканин, що загрожують розвитку небезпечних для життя ускладнень, накласти стандартну транспортну шину при переломах щелепи; відсікти кінцівки, що висять на шматку м’яких тканин (транспортна ампутація);

- зробити катетеризацію або капілярну пункцію сечового міхура в разі затримки сечовипускання;

- зробити часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри, дегазацію пов’язок і одягу; замінити одяг, заражений СДОР, ФОР та іншими хімічними і радіоактивними речовинами, зняти протигази з тяжкопоранених;

- промити очі в разі попадання СДОР, ФОР, ОР, РР з наступним застосуванням спеціальних очних мазей і крапель;

- ввести за показаннями антидоти, антибіотики, протисудомні, серцево-судинні, бронхорозширювальні, протиблювотні, десенсибілізуючі й інші засоби;

- застосувати антитоксичну сироватку при отруєннях бактеріальними токсинами і зробити неспецифічну профілактику при ураженні бактеріологічною (біологічною) зброєю;

- промити шлунок за допомогою зонда в разі попадання отруйних речовин у шлунок і дати сорбенти.

До заходів першої лікарської допомоги, що (у разі потреби) можуть бути відкладені, належать: виправлення пов’язок і поліпшення транспортної іммобілізації; новокаїнові блокади і введення знеболюючих засобів при ураженнях середньої тяжкості; дегазація рани при зараженні її стійкими СДОР, ФОР, ОР; ін’єкції антибіотиків і сіркопрофілактика правця при відкритих травмах і переломах, проведення дезінтоксикаційної терапії і застосування антибіотиків при радіаційних і хімічних ураженнях; зміна пов’язки в разі забруднення рани радіоактивними речовинами; призначення симптоматичних медикаментозних засобів.

Якщо конкретизувати заходи першої лікарської допомоги, то при травмах, переломах, зовнішніх кровотечах, СДРздійснюються: гемостаз, забезпечення адекватного дихання, протишокові заходи (зігрівання, введення знеболюючих засобів, поповнення ОЦК, новокаїнові блокади), накладення або виправлення пов’язок і шин, ампутація нежиттєздатних шматків, кінцівок, застосування дихальних та серцево-судинних, протисудомних засобів, антибіотиків широкої дії, виведення сечі катетером, евакуація у спеціалізовані заклади.

При радіаційних ураженнях– часткова санітарна обробка, застосування радіозахисних і протиблювотних засобів, антибіотиків (ампіцилін, оксацилін по 0,5 г 4 рази у добу), ристомі-цина (по 1,5 г/доб.), ністатина (по 500000 од/доб.), серцево-судинних засобів, транквілізаторів, евакуація у спеціалізовані заклади.

При гострих хімічних отруєннях– часткова санітарна обробка, зондове промивання шлунку (при необхідності), застосування антидотів, серцево-судинних, дихальних, протисудом-них препаратів, киснева терапія, терапія набряку легенів, введення глюкози, вітамінів групи В і аскорбінової кислоти, евакуація у спеціалізовані заклади.

При психоемоційних розладах– медичне сортування і ізоляція (при необхідності), прийом транквілізаторів, психотропних та тонізуючих засобів, обмеження активності збудже-них хворих, психотерапевтична дія, евакуація у спеціалізовані заклади.

При інфекційних захворюваннях– часткова санітарна обробка, введення антибіотиків широкої дії, гамма-глобуліна, дезінтоксикаційні заходи: введення глюкози, вітамінів, серцево-судинних засобів, евакуація в інфекційні лікарні.

При комбінованих ураженнях: поєднання синдромів ураження (травми + опіки + гостра променева хвороба + гостре отруєння + психічні розлади + термічна травма) викликає синдром взаємного обтяження, що значно посилює важкість стану хворих і потребує невідкладної інтенсивної терапії.

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
  3. Алгоритм дії медичної сестри
  4. Алгоритм дії медичної сестри
  5. Алгоритм дії медичної сестри
  6. Алгоритм дії медичної сестри
  7. Базові поняття про класифікацію медичної техніки
  8. Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
  9. ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
  10. Види консультативної допомоги.
  11. Відповідальність у цивільному праві. Принципи компенсації моральної шкоди у сфері медичної діяльності.
  12. Госпітальні види медичної допомоги.




Переглядів: 1309

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. | Госпітальні види медичної допомоги.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.06 сек.