• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям

Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації медичного забезпечення дітей треба враховувати такі фактори:

- у дітей виключається такий вид медичної допомоги, як самодопомога (у більшості випадків і взаємодопомога), через це медична допомога насамперед надається дітям, і за однакового ступеня тяжкості ураження вони мають перевагу перед дорослими як в осередку ураження, так і на наступних етапах медичної евакуації;

- винесення дітей та їх евакуація в лікувальні заклади здійснюється обов’язково в супроводі родичів (сусідів, знайомих), затримка їх на першому етапі евакуації вкрай небажана;

- починаючи з першого етапу, треба передбачити створення 20-25% ліжкомісць для дітей, а також створення умов для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень.

Необхідно враховувати такі особливості перебігу уражень у дітей, пов'язані з їх анатомо-фізіологічними особливостями:

- чутливість дітей до крововтрати, навіть незначної: лабільний артеріальний тиск сприяє швидкому розвитку шокового стану;

- схильність слизових оболонок дихальних шляхів до набряків; тому напружене функціонування нирок підвищує ризик утворення легеневих набряків, гіпергідратації або зневоднення організму дитини;

- еластичність кісткової системи у дітей зменшує частоту переломів, але обумовлює властиві для дитячого віку пошкодження кісток (тріщина, підкісний перелом тощо).

- зміни в роботі серцево-судинної системи та системи дихання швидко набувають патологічних ознак і в подальшому можуть призвести до розвитку конвульсійного синдрому;

- завжди треба враховувати психоемоційний стан дитини, зокрема у віці 2-4 років, коли її поведінка може набути неконтрольованого характеру.

Виходячи з вищеназваних особливостей, при реалізації лікувально-евакуаційних заходів відносно дитячих контингентів необхідними є:

- завчасна підготовка медичного персоналу щодо надання допомоги дітям;

- при визначенні місця госпіталізації для уражених дітей – виділення ліжок у найближчих до осередку катастрофи лікувальних закладах;

- при проведенні евакуаційних заходів - використання найщадящих видів транспорту з обов’язковим супроводом медичних працівників (бажано лікарів);

- максимально можливе скорочення етапів медичної евакуації;

- максимально можливе залучення до надання медичної допомоги лікарів-педіатрів;

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги на базі дитячих лікувально-профілактичних закладів, або на перепрофільованих силами спеціалізованих педіатричних бригад постійної готовності другої черги ліжках інших лікувальних закладів;

- починаючи з першого етапу медичної евакуації , необхідно передбачити виділення 20-25% лікарняних ліжок для дітей, створювати умови для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень;

- виділення у середньому 10% лікарняних ліжок у структурі дитячих відділень для дітей віком до 1 року і по 30% ліжок – для дітей 1-3, 4-6 і 7-10 років;

- передбачати для розгортання дитячих палат 20% загального ліжкофонду у профільних лікувальних закладах.

Таким чином, основне значення системи ЛЕЗ уражених у разі катастроф полягає в забез-печенні правильних дій медичних кадрів в умовах катастроф з метою успішного виконання ос-новного завдання медичної служби. Шляхом до цього є підвищення соціальної та професійної компетенції спеціалістів, доведення практичних навичок до автоматизму, забезпечення впевне-ності кожного медичного працівника у своїх діях і висока відповідальність за них у надзви-чайних ситуаціях, готовність населення надати само- та взаємодопомогу потерпілим під час катастроф.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:

а) ізоляції, рятування, відновлення;

б) нейтралізації, надання допомоги, лікування;

в) першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні.

2. Основні елементи лікувально-евакуаційного за­безпечення:

а) сортування, евакуація, лікування;

б) надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;

в) медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

3. До догоспітальних видів медичної допомоги на­лежать:

а) перша медична, долікарська, перша лікарська до­помога;

б) перша медична, перша лікарська, госпітальна;

в) долікарська, лікарська, спеціалізована.

4. До госпітальних видів медичної допомоги належать:

а) госпітальна, спеціалізована;

б) кваліфікована, спеціалізована;

в) долікарська, лікарська.

5. До надання медичної допомоги під час НС став­ляться такі вимоги:

а) вірогідність, послідовність, своєчасність;

б) послідовність, своєчасність;

в) кваліфікованість, послідовність, своєчасність.

6.. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:

а) 30 хв;

б) 1 год;

в) 2-4 год.

7. Оптимальний термін надання долікарської до­помоги:

а) 50 хв;

б) 1 год;

в) 2-3 год.

8. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:

а) 8-12 год;

б) 1 доба;

в) 3-4 год.

9. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли під час катастроф, становить:

а) 10 %;

б) 30 %;

в) 20-25%.

10. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання ді­ляться на:

а) термінові, відстрочені;

б) термінові, нетермінові;

в) невідкладні, відстрочені.

11. Основні ознаки медичного сортування:

а) небезпека для оточуючих, діагностична, прогно­стична;

б) небезпека для оточуючих, лікувальна, евакуаційна;

в) лікувальна, евакотранспортна, прогностична.

12. Види медичного сортування:

а) долікарське, лікарське;

б) діагностичне, прогностичне;

в) внутрішньопунктове, евакотранспортне.

13 Медичне сортування передбачає:

а) поділ потерпілих на групи за принципом потреби в однорідних лікувально-профілак-тичних та евакуа­ційних заходах залежно від медичних показань та конкретних умов в осередку катастрофи;

б) поділ потерпілих на групи за потребою в однорідних лікувально-евакуаційних заходах залежно від медичних показань;

в) поділ потерпілих на групи залежно від потреби у певних видах медичної допомоги та терміновості їх надання.

14. За ступенем небезпеки для оточуючих під час медичного сортування виділяються такі групи:

а) особи, що потребують спеціальної (санітарної) обробки, підлягають тимчасовій ізоляції, але не мають потреби у санітарній обробці;

б) інфекційні хворі, заражені сильнодіючими отруй­ними речовинами, радіоактивними речовинами; незаражені;

в) ті, які потребують ізоляції, не потребують ізоляції.

15. У процесі медичного сортування за лікувальни­ми ознаками виділяються такі групи потерпілих:

а) особи, які потребують невідкладної медичної до­помоги; такі, яким медична допомога може бути відстрочена; агонізуючі;

б) легко уражені, важко уражені, небезпечні дляоточуючих;

в) ходячі, носилкові, нетранспортабельні потерпілі.

16. У процесі медичного сортування за евакуацій­ною ознакою виділяються такі групи потерпілих:

а) особи, які потребують винесення, вивезення, не­транспортабельні;

б) особи, які підлягають подальшій евакуації; особи, яких необхідно залишити у даному лікувальному закладі; особи, яких необхідно направити за місцем про­живання на амбулаторне лікування;

в) особи, яких потрібно евакуювати санітарним тран­спортом, транспортом загального призначення; особи, які можуть вийти самостійно.

17. Основна мета медичного сортування:

а) забезпечити потерпілим своєчасне надання не­обхідної медичної допомоги та раціональну евакуацію;

б) якнайшвидше видалити потерпілих із осередку катастрофи;

в) забезпечити потерпілим своєчасне надання всіх видів медичної допомоги.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Мету і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

2. Види медичної допомоги.

3. Зміст і обсяги першої лікарської допомоги.

4. Зміст і обсяги кваліфікованої допомоги.

5. Зміст і обсяги спеціалізованої допомоги.

6. Особливості медичного сортування.

7. Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організацію та завдання.

8. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при землетрусах.

9. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при повенях.

10. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при пожежах.

11. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при радіаційних аваріях.

12. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при хімічних аваріях.

13. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при дорожньо-транспортних пригодах.

14. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на шахтах.

15. Особливості організації медичної допомоги дітям за умов надзвичайних ситуацій.

12. Питання до самоконтролю знань студентів:

1. Дайте визначення поняття "ЛЕЗ" та вкажіть його мету.

2. Вкажіть сутність принципів організації ЛЕЗ.

3. Вкажіть сутність вимог ЛЕЗ.

4. Вкажіть завдання ЛЕЗ.

5. Вкажіть завдання та підрозділи першого етапу медичної евакуації.

6. Вкажіть завдання та підрозділи другого етапу медичної евакуації.

7. Дайте визначення поняття "медичне сортування" та вкажіть його види та завдання.

8. Вкажіть види і сутність сортувальних ознак.

9. Вкажіть склад і порядок роботи сортувальної бригади.

10. Дайте визначення поняття "медична евакуація" та вкажіть її види.

11. Вкажіть принципи організації медичної евакуації на першому етапі.

12. Вкажіть принципи організації медичної евакуації на другому етапі.

13. Вкажіть поняття та види медичної допомоги у системі ДСМК.

14. Дайте визначенння поняття "обсяг медичної допомоги", та вкажіть фактори, що впливають на його визначення.

15. Вкажіть фази ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

16. Вкажіть вимоги до надання медичної допомоги та лікування потерпілих згідно із сучасною системою лікувально-евакуаційних заходів.

17. Вкажіть мету і завдання першої медичної допомоги.

18. Вкажіть заходи долікарської допомоги.

19. Вкажіть мету і завдання першої лікарської допомоги.

20. Вкажіть невідкладні заходи першої лікарської допомоги.

21. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги, що можуть бути відкладені.

22. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при травмах, переломах, зовнішніх кровотечах, СДР.

23. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при радіаційних ураженнях.

24. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при гострих хімічних отруєннях.

25. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при психоемоційних розладах.

26. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при інфекційних захворюваннях.

27. Вкажіть заходи першої лікарської допомоги при комбінованих ураженнях.

28. Вкажіть мету і завдання кваліфікованої медичної допомоги.

29. Вкажіть невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги.

30. Вкажіть відстрочені заходи кваліфікованої хірургічної допомоги.

31. Вкажіть невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги.

32. Вкажіть відстрочені заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги.

33. Вкажіть мету і завдання спеціалізованої медичної допомоги.

34. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при землетрусах.

35. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при повенях.

36. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при пожежах.

37. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при аваріях на АЕС.

38. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

39. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при автотранспортних катастрофах.

40. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при авіаційних катастрофах.

41. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при катастрофах на водному транспорті.

42. Вкажіть особливості організації ЛЕЗ при аваріях на шахтах.

43. Вкажіть фактори, які треба враховувати при організації медичного забезпечення дітей.

44. Вкажіть особливості перебігу уражень у дітей.

45. Вкажіть лікувально-евакуаційні заходи відносно дитячих контингентів.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Автоматизація виробничих процесів
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
11. Алгоритм дії медичної сестри
12. Алгоритм дії медичної сестри

Переглядів: 2567