• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технологія – це застосовані у виробництві знання про способи і засоби перетворення, обробки матеріальних ресурсів з метою одержання потрібної продукції.

План

Тема 1. Предмет та види економічного аналізу.

1.1. Предмет і завдання економічного аналізу.

1.2. Основні категорії економічного аналізу.

1.3. Види економічного аналізу.

Література: Кононенко Т.Д. ст. 9-15,

Чумаченко М.Г. ст. 7-11, ст.34-39,

Івахненко В.М. ст 9-14,

Воронко О.С. ст. 9-11.

1.1 Предмет і завдання економічного аналізу.

Економічний аналіз – це наука, що вивчає економічні явища й процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об'єктивну оцінку й виявляє резерви для поліпшення вироб­ничої й фінансово-економічної діяльності підприємства.

Центральна функція економічного аналізу на підприємстві – це пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду й досяг­нень науки й практики.

Наступна важлива функція економічного аналізу – це на­укове обґрунтування планів підприємства, як поточних, так і перспективних.

Оцінка (порівняння) результатів діяльності підприємства по виконанню планів, рівню економіки, використанню наяв­них можливостей також належить до функцій економічного аналізу.

Ще однією функцією аналізу є контроль за виконанням планів й управлінських рішень, за ощадливою витратою ре­сурсів.

Під предметом економічного аналізу розуміють госпо­дарські процеси підприємства, соціально-економічну ефек­тивність і його фінансові результати, обумовлені дією суб'єктивних й об'єктивних факторів, відбитих у системі еко­номічної інформації.

В умовах промислових підприємств до об'єктів аналізу

відносять:

— виробництво й реалізацію продукції;

— собівартість продукції;

— використання всіх видів ресурсів підприємства;

— фінансові результати діяльності підприємства;

— фінансовий стан підприємства й ін.

Суб'єктами економічного аналізу виступають користувачі еко­номічної інформації підприємства як безпосередньо, так й опосе­редковано зацікавлені в його діяльності: власники, менеджери, працівники, ділові партнери, державні податкові органи, кредитори.

Ціль економічного аналізу – сприяти виконанню планів підприємства та їхніх підрозділів, подальшому розвитку й поліпшенню господарської діяльності через пошук резервів і завдяки оптимальності управлінських рішень.

Головне завдання економічного аналізу полягає в прогно­зуванні очікуваних результатів господарської діяльності.

Основні завдання економічного аналізу:

— оцінка динаміки основних економічних показників підприємства – обсягу виробництва й реалізації про­дукції, чисельності персоналу й продуктивності праці, матеріалоємності продукції, витрат на гривню товарної продукції, прибутку й рентабельності;

— виявлення впливу аналізованих факторів на результу­ючі показники;

— пошук і визначення величини виробничих резервів підвищення ефективності виробництва;

— відпрацьовування конкретних заходів щодо викорис­тання виявлених резервів і здійснення контролю за їхнім виконанням;

— узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень;

— оцінка реальності, напруженості й оптимальності планів й обґрунтування норм використовуваних ресурсів;

— виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами;

— оцінка дієздатності поточного контролю на всіх вироб­ничих ділянках;

— вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;

— дослідження конкурентноздатності підприємства й коньюктури ринку.

Таким чином, економічний аналіз у цілому можна пред­ставити як спосіб системного й комплексного вивчення, виміру й узагальнення впливу окремих факторів на стан і ди­наміку розвитку економічного суб'єкта, здійснюваних шляхом спеціального вивчення облікових і планових показників, звітності й інших джерел інформації.

1.2 Основні категорії економічного аналізу.

Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробницт­ва є забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх вико­ристання – повсякденна турбота і обов'язок кожного підприєм­ства. Зменшення питомого витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції приводить до зростання ефективності су­спільного виробництва, поліпшує всі показники самого вироб­ника товарів.

Ресурси при виробництві продукції споживаються у певному у більш менш фіксованому співвідношенні, яке, до речі, визначається передусім технологією.

Фактор – це рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор – це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже, факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких – важливе завдання економічного аналізу.

Рис. 1.1. Схема класифікації факторів економічного аналізу

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні і негативні фактори. З останніми часто пов'язують резерви виробництва. Отже, фактор – це поперед­ник виникнення резервів виробництва. Під дією трудових або енергетичних факторів ресурси виробництва починають руха­тися, взаємодіяти і, врешті-решт, трансформуються у нові речі – матеріальні блага, продукцію. При цьому частина ресурсів за­лишається невикористаною або витрачається нераціонально, губиться, псується, накопичується у вигляді відходів, випаро­вується і звітрюється, залишається у воді. У зв'язку з цим ви­никає питання про резерви виробництва.

Рис. 1.2. Класифікація господарських резервів

Під час вивчення цієї категорії слід обов'язково усвідомити, що поняття "резерв" має два зовсім різні визначення:

1. Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи.

2. Резерв – це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення рентабельності тощо.

1.3. Види економічного аналізу.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб'єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Попередній економічний аналіз - це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни економічних показників. Цей аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій іпов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з . вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень.

Оперативний економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами.

Основними завданнями оперативного економічного аналізу є:

- постійне спостереження за відхиленнями показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами та відповідальністю осіб;

- оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього і зовнішнього середовищ за станом, що створився чи може утворитись;

- розробка заходів та підготовка варіантів рішень, спрямованих на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію впливу негативних факторів і найповніше використання можливої вигоди;

- подання оперативної аналітичної інформації органам управління за встановленими регламентами чи на запит користувачів.

Галузевий аналіз - аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо). Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлює потребу розробки методики аналізу з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

За просторовою ознакою можна виділити аналізвнутрішньогосподарський і міжгосподарський.

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств, що дає можливість надати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання.

Техніко-економічний аналіз – проводять технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів.

Соціально-економічний аналіз – проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Підприємство є складною соціально-економічною системою, де поряд з господарською діяльністю відбуваються і соціальні процеси. Мета аналізу – дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об'єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності, предмет дослідження - причинно-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу.

Економіко-екологічний аналіз – проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз може бути:

- порівняльним – відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі;

- діагностичним – спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків);

- факторним – направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників;

- CVP – аналіз (Cost-Volume-Profit Analysis) – полягає у вивченні взаємозв'язку та співвідношення витрат, обсягу і прибутку, у розподілі витрат на постійні та змінні. Цей аналіз дає можливість управляти прибутком в бізнесі, оптимізувати його параметри залежно від відхилень рівнів об'ємних показників, питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції тощо;

- аналіз комерційних ризиків – має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій. Такий аналіз проводиться на стадії становлення, з точки зору розробки спеціальних методик;

- функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – базується на функціях, які виконує об'єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. Об'єктом дослідження виступають функції (споживчі властивості) виробів і обумовлені ними вартості. Предметом є причинно-наслідкові зв'язки між споживчою вартістю та вартістю конкретних видів виробів.

Для проведення аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна та позаоблікова інформація.

Фінансово-економічний аналіз здійснюється після завершен­ня кварталу або року на підставі відповідного звіту підприєм­ства. Головний наголос в цьому аналізі робиться на вивченні і оцінці ключових результативних та фінансових показників ро­боти підприємства. Насамперед це стосується показників при­бутку й рентабельності, а також продажу продукції. Багато ува­ги приділяють вивченню основних показників фінансового ста­ну. Інші виробничі показники та затрати вивчають вибірково і в такому обсязі, щоб пояснити відхилення в прибутку та у зміні фінансового стану підприємства. Такий аналіз звичайно прово­дять сторонні установи, які мають тісні зв'язки з даним підпри­ємством: фінансові і банківські установи, адміністративні, нау­кові та посередницькі організації.

Управлінський аналіз на відміну від фінансово-економіч­ного є більш змістовним і різнобічним. Його ще називають вну­трішньогосподарським. Крім економічних показників він знач­ну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства. Для цього аналізу використовують дані первинного бухгалтерського об­ліку та інші джерела інформації. Техніко-економічний аналіз звичайно має значну галузеву специфіку, в той час як методика ФЕА аналізу однакова для всіх підприємств.

Статистико-економічний аналіз – вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, га­лузей і в цілому народного господарства країни.

Основним інформаційним джерелом може бути статистична звітність відповідних господарських одиниць, статистичні збірни­ки та обстеження. У методиці цього аналізу провідну роль відігра­ють статистичні методи дослідження й обробки інформації.

Порівняльний або міжгосподарський аналіз так, як і ста­тистичний, використовує для своїх потреб більший обсяг інфор­мації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох споріднених підприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтуючись на показники кращих підприємств у га­лузі, він дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи під­приємства, яке докладно аналізується. Більш просто і надійніше при цьому можна вишукати і резерви.

Функціонально-вартісний аналіз – порівняно новий вид аналізу, і тому його методика ще недосконала. Предмет його вивчення в більшості випадків пов'язаний не з роботою підпри­ємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Такий підхід крім традиційної виробничої інформації потребує значних обсягів даних щодо експлуатаційних характеристик виробів.

Читайте також:

1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
5. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
6. V Засоби навчання
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
9. Адреноблокуючі засоби.
10. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
11. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
12. Акустичні засоби|кошти| захисту

Переглядів: 999