Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Притягнення до адміністративної відповідальності відбувається у порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення. Провадження у справі починається, як правило, зі складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою(працівником міліції, державним інспектором, контролером й ін.).

У протоколі фіксується факт вчинення проступку, його суть і обставини вчинення, відомості про особу порушника та ін. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а при наявності свідків і потерпілих – і цими особами. Оформлений належним чином протокол та інші матеріали подаються до адміністративного суду.

У випадку, коли складення протоколу на місці неможливе, може бути застосоване доставлення правопорушника в міліцію (перебування доставленої особи в приміщенні органу правопорядку не може перевищувати 1 години).

Більш жорстким заходом є адміністративне затримання, що застосовується лише у випадках, прямо передбачених законом (наприклад, при вчиненні проступків, що порушують громадський порядок або пов’язанні з опором працівникам правоохоронних органів), на строк не більше 3 годин. При адміністративному затриманні, на відміну від доставлення, складається окремий протокол про затримання.

В окремих випадках закон допускає стягнення штрафу і оформлення попередження на місці вчинення правопорушення (наприклад, штраф за безквитковий проїзд). При цьому протокол не складається, а про сплату штрафу видається квитанція встановленого зразка.

Справи про адміністративні правопорушення розглядають адміністративні суди, діяльність яких регламентується Кодексом “Про адміністративне судочинство” від 6 липня 2005 року.

До адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

З метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи проводиться попереднє судове засідання.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження.

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Література: 1, 50,51, 59, 88, 98, 108,

109, 114, 115, 123-126, 145.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види адміністративних стягнень.	\|	Поняття, предмет та метод фінансового права.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.